Рішення

від 03.10.2012 по справі 5011-61/11551-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/11551-2012 03.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит»

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелічіта-Груп»

Про стягнення 1 896 грн. 48 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

Від позивача Гавенко Г.В. -дов. від 19.01.2012 № 15;

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 03.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелічіта-Груп»про стягнення 1 896 грн. 48 коп. -основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/11551-2012, розгляд справи було призначено на 12.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 03.10.2012.

Представник відповідача в судове засідання 03.10.2012 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фелічіта Груп»(Покупцем, відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит»(Постачальником, позивачем) було укладено договір поставки № 697 КИЕ (Договір).

Відповідно п. 2.1 договору Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. договору поставка товару на склад Покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом Постачальника за рахунок Постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000).

Відповідно до п. 2.3. договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем на підставі видаткових накладних № 2999 від 20.03.2012 на суму 352 грн. 08 коп. та № 3836 від 24.03.2012 на суму 1 544 грн. 40 коп. було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 1 896 грн. 48 коп.

Згідно п. 4.2. договору, Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити трок оплати, попередньо повідомивши Покупця за 7 (сім) календарних днів.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за отриманий вищезазначений товар станом на час розгляду справи не розрахувався з позивачем.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отриманий товар не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 896 грн. 48 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелічіта-Груп»(02105, м. Київ, пров. Миру, 13; код 37653682) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит»(49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Собінова, 1; код 36841030) 1 896 (одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 48 коп. - основного боргу, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 08.10.2012

СуддяА.М. Івченко