Рішення

від 26.09.2012 по справі 5011-51/8625-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/8625-2012 26.09.12

№ 5011-51/8625-2012 26.09.2012 р.

За позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відособленої структурної одиниці «Центральна електроенергетична система»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ»

про стягнення 79 968,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

Від позивача: Рудакова О.В.

Від відповідача: Тагієва Т.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ»про стягнення 79 968,00 грн. пені. Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки вимикачів елегазових №111 від 13.04.2011 р. в частині передачі позивачу товару в обумовлені договором строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 року порушено провадження у справі №5011-51/8625-2012, розгляд справи призначено на 18.07.2012 р. о 17:20 хв. в приміщенні Господарського суду міста Києва за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 року розгляд справи

№5011-51/8625-2012 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.08.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2012 року строк вирішення спору №5011-51/8625-2012 продовжено на п'ятнадцять днів, у розгляді справи оголошено перерву до 29.08.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року у зв'язку з відпусткою судді Пригунової А.Б. справу №5011-51/8625-2012 передано судді Івченко А.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року справа

№5011-51/8625-2012 прийнята до провадження суддею Івченко А.М. та призначена до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2012 року за участю представників сторін.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. з відпустки, справа №5011-51/8625-2012 передана судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду.

У дане судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих позивачем доказів, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 26.09.2012 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2011 року за результатами конкурсних торгів за процедурою «відкриті торги», між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відособленої структурної одиниці «Центральна електроенергетична система»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ»укладено договір №111 на поставку вимикачів елегазових, на умовах, визначених відповідно до конкурсної пропозиції, яку надав відповідач.

Так, відповідно до п. 1.1 договору відповідач зобов'язався у 2011-2012 роках передати у власність позивача товар, зазначений у специфікації та технічних характеристиках (додаток №1 та №2 до договору), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що останній укладається відповідно до конкурсної пропозиції відповідача, яку акцептовано позивачем 14.03.2011 р. (протокол засідання комітету з конкурсних торгів щодо порівняння, оцінки пропозицій та вибору переможця процедури закупівлі від 14.03.2011 року №61).

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач повинен передати позивачу товар, якість якого повинна відповідати специфікації та технічним характеристикам (додатки №1 та №2 до Договору), вимогам чинних в Україні нормативних документів та підтверджуватися технічним паспортом виробника на одиницю товару.

Згідно з п. 2.5 договору приймання товару по кількості, комплектності та щодо наявності/відсутності зовнішніх ушкоджень відбувається у момент поставки товару у місце поставки.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна сума за даним договором становить 4 056 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата вартості товару проводиться шляхом переказу позивачем авансового платежу у розмірі 24% від загальної вартості товару, в сумі

973 440,00 грн., не пізніше 10 календарних днів з моменту підписання договору на підставі рахунку-фактури відповідача.

Згідно з п. 4.2 договору остаточний розрахунок за товар у розмірі 3 034 960,00 грн. здійснюється не пізніше 10 календарних днів після отримання позивачем всієї кількості товару, вказаної в специфікації до договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що розрахунок за надання послуг з шеф-контролю за монтажем та налагодженням у розмірі 57 600,00 грн., здійснюється не пізніше 10 календарних днів з дня підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

У відповідності з п. 4.4 договору оплата за товар перераховується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач гарантує поставку товару позивачу на протязі

250 календарних днів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок відповідача, але не пізніше лютого місяця 2012 року. Відповідач не менше ніж за три дні зобов'язався повідомити позивача про дату готовності товару до відвантаження.

Пунктом п. 5.2 договору передбачено, що передача товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі відповідача, з підписанням сторонами накладних на відповідний товар.

Відповідно до п. 5.3 договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

У разі порушення терміну поставки товару, передбаченого п. 5.1 цього договору, а також невиконання п. 2.6 договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення. За прострочення понад 30 календарних днів -додатково сплачує штраф 7% від вартості недопоставленого товару.

Відповідно до п. 10.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов та від виконання зобов'язань, передбачених ним, за винятком випадків, коли позивач відмовиться від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення відповідача втратило для нього інтерес.

22.04.2011 року на виконання п. 4.1 договору позивачем перераховано відповідачу авансовий платіж в сумі 973 440,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1166 на вказану суму, копія якого міститься в матеріалах даної справи.

Відповідач своїх зобов'язань, обумовлених в п. 5.1 договору, не виконав, а саме не поставив позивачу товар в строк до лютого 2012 року.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вищенаведеного зобов'язання за договором,

06.03.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією №025/1129 про сплату пені на підставі п. 7.2 договору за п'ять днів прострочення поставки товару, в сумі 20 280,00 грн. Вказана претензія була відправлена 12.03.2012 року на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення, квитанцією про оплату послуг поштового зв'язку, копії яких надано до матеріалів справи.

21.03.2012 року відповідач передав позивачу товар, обумовлений укладеним між сторонами договором, на суму 3 998 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №АГ-0000033, копія якої міститься в матеріалах справи.

04.04.2012 року позивач направив на адресу відповідача претензію №025/1699 в якій, посилаючись на п. 7.2 договору, вимагав від відповідача сплати пені за 20 днів прострочення поставки товару, в сумі 81120,00 грн. Вказана претензія була відправлена 06.04.2012 року на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення, квитанцією про оплату послуг поштового зв'язку, копії яких надано до матеріалів справи.

При цьому, розрахунок розміру пені позивач здійснював виходячи із загальної ціни договору -4 056 000,00 грн.

Доказів задоволення відповідачем претензії №025/1699 матеріали справи не містять та, при цьому, вказана обставина не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що всупереч приписів п. 5.1 договору, відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, а саме -не поставив позивачу обумовлений договором товар в строк до лютого 2012 року, що свідчить про порушення відповідачем ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, пунктом 5.1 договору поставки сторони передбачили відповідальність відповідача за невиконання своїх грошових зобов'язань за договором поставки у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення.

Крім того, передбачена договором штрафна санкція у вигляді пені, узгоджується з приписами абз 3. ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, якою передбачена відповідальність у господарському зобов'язанні, в якому, зокрема, хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, а саме -за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмір 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

З аналізу абз. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України вбачається, що дана штрафна санкція застосовується у тому випадку, якщо хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічної позиції притримується і Верховний суд України в Постанові

від 06.12.2010 року у справі №3-4гс10.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів, що належить до державного сектора економіки

З довідки Головного управління статистики у місті Києві АА№420794 вбачається, що позивач є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.

А відтак, враховуючи, що судом було встановлено прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором - поставка товару, суд приходить до висновку, що позивач має право вимагати сплати відповідачем пені у розмірі 0,1% від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем до матеріалів справи, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, а відтак задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 79 968,00 грн. пені.

Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго АГ»(04073, м. Київ, пр-т Московський, буд. 6, корп. 1, код -35436923) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відособленої структурної одиниці «Центральна електроенергетична система»

(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код -24361553) 79 968 (сімдесят дев'ять тисяч, дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. пені та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.10.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.