cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.12 Справа№ 5015/2489/12 За позовом : Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача: Малого приватного підприємства «Єгоара», м. Львів
про стягнення заборгованості в сумі 4 237,21 грн.
Суддя Коссак С.М.
Секретар Кміть М.Б.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Розумило Г.І. -директор.
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»до Малого приватного підприємства «Єгоара» про стягнення заборгованості в сумі 4 237,21 грн.
Ухвалою суду від 19.06.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 11.07.2012 р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 11.07.2012р. розгляд справи відкладено на 01.08.2012р.
Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.
В судове засідання 01.08.2012р. позивач повторно явки повноважного представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, вимог ухвали суду не виконав. В позовній заяві просить стягнути заборгованість на суму 4 116,46 грн. основного боргу, 41,68 грн. - пені, 44,01 грн. - інфляційних втрат, 35,06 грн. -3% річних.
В судове засідання 01.08.2012р. представник відповідача прибув, визнав заборгованість на спірну суму. Поряд з цим подав Акт звірки взаєморозрахунків за теплову енергію станом на 09.07.2012р., з якого вбачається часткове погашення заборгованості 05.06.2012р. на суму 555,03 грн. та 04.07.2012р. на суму 492,97 грн. Не заперечує проти задоволення позовних вимог, з врахуванням часткового погашення заборгованості, після подання позовної заяви, відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків від 09.07.2012р.
Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 01.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.
Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №4889/Ш від 01.10.2011 р. (надалі -Договір). За цим договором теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором(п. 1 Договору).
Відповідно до п.2.1. Договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води.
Факт включення відповідачу системи теплоспоживання в опалювальному сезоні 2011/2012 рр. підтверджується актом від 14.10.2011 р.
На підставі показів теплового лічильника, поданих балансоутримувачем, відповідачу виставлялись рахунки про оплату вартості спожитої теплової енергії за період з 01.10.2011 р. по 15.05.2012 р.
Внаслідок несплати відповідачем вартості теплової енергії за період з 01.10.2011 р. до 15.05.2012 р. виникла заборгованість у сумі 4 237,21 грн. основного боргу та штрафних санкцій.
Відповідачем подано акт звірки між ЛМКП «Львівтеплоенерго»та МПП «Єгоара»від 09.07.2012р. підписаний двома сторонами і завірений печатками, з якого вбачається, що відповідач сплатив заборгованість в сумі 1 048,00 грн.(555,03 грн. + 492,97 грн.) і станом на 09.07.2012р. за даними ЛМКП «львівтеплоенерго»борг становить: 3 068,46 грн. -основний борг; 0,00 грн. -пеня; 35,06 грн. -3% річних; 44,01 грн. -інфляційних втрат. Відповідач не заперечує проти заборгованості, згідно акту взаємозвірки, оскільки в ньому враховані оплачені ним платежі після подання позовної заяви.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 5.1. Договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності -розрахунковим способом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3. Договору визначено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3. Договору, вимоги позивача про стягнення 3 068,46 грн.(заборгованість станом на 09.07.2012р. згідно акту звірки взаєморозрахунку між сторонами) основного боргу вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 35,06 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується нарахування позивачем інфляційних втрат, то такі здійснено з помилкою. Зокрема, позивачем неправильно зазначено індекси інфляції. Порядок розрахунку індексу інфляції роз'яснено Вищим господарським судом України у інформаційному листі від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».
Суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку про обґрунтованість таких вимог у сумі 14,97 грн. В решті вимог в цій частині необхідно відмовити.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.
Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір згідно платіжного доручення від 12.06.2012 р. № 4548 в розмірі 1 641,00 грн. Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно ч. 2 зазначеної статті, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі двох відсотків ціни позову, але не менше півтори розміру мінімальної заробітної плати та не більше шістдесяти розмірів мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік затверджено Законом України від 22.12.2011 р. № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік»і станом на 01 січня 2012 року він становив 1 073, 00 грн.
Вимогами позивача є стягнення заборгованості в розмірі 4 237,21 грн., тобто позовні вимоги носять майновий і позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 609,50 грн., однак оскільки позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 641,00 грн., сума судового збору в розмірі 31, 50 грн. підлягає поверненню йому з Державного бюджету України.
Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Єгоара»(адреса: 79037, м. Львів, вулиця Грінченка, 6; ідентифікаційний код 13807477) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(адреса: 79040, м. Львів, вулиця Д.Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) 3 068,46 грн. основного боргу, 14,97 грн. інфляційних втрат, 35,06 грн. -3% річних, 1 582,64 грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.В частині стягнення 1 048, 00 грн. основного боргу -провадження у справі припинити.
5.Повернути Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго»(адреса: 79040, м. Львів, вулиця Д.Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) з Державного бюджету України 31, 50 грн. судового збору.
6. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 06.08.2012 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.
Суддя Коссак С.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2012 |
Оприлюднено | 11.10.2012 |
Номер документу | 26369736 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Коссак С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні