Рішення

від 15.08.2012 по справі 5015/2602/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.12 Справа№ 5015/2602/12

За позовом : Приватного підприємства «Агрофірма ім. Б. Хмельницького», с. Тудорковичі, Сокальського району львівської області

до відповідача: Селянсько фермерського господарства «Еліта», смт Дубляни, Самбірського району Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 60 000,00грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Семенюк Р.А. -представник за довіреністю №б/н від 16.07.2012р.; Шмигельський В.І.- директор(паспорті дані: КП 783456 виданий Сокальським РВ УМВС України у Львівській області);

Від відповідача: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства Приватного підприємства «Агрофірма ім. Б. Хмельницького»до Селянсько фермерського господарства «Еліта»про стягнення заборгованості в сумі 60 000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 18.07.2012 р.

В судовому засіданні 18.07.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав клопотання.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 18.07.2012р. розгляд справи відкладено на 08.08.2012р., а 08.08.2012р. на 15.08.2012р.

В судове засідання 15.08.2012р. представник позивача прибув, позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №10 від 04.11.2011р. не передав товар - горох у кількості 30 тон. Ціна за 1 (одну) тону становить 2 000,00грн., просить позов задоволити повністю.

В судове засідання 15.08.2012р. відповідач явки повноважних представника не забезпечив, поштова кореспонденція повернулась з відміткою: «за зазначеною адресою не проживає», вимог ухвали суду не виконав.

Кореспонденція, яка скеровувалася господарським судом Львівської області за місцезнаходженням відповідача: 81470, Львівська область, Самбірський район, село міського типу Дубляни, вулиця Шевченка, будинок 13, поверталася без вручення адресату (отримувачу) з написом: «за зазначеною адресою не проживає»(докази - в матеріалах справи), у зв'язку з чим, суд зобов'язав позивача надати Витяг від Державного реєстратора, у якому, станом на 01.06.2012р. місцезнаходженням відповідача у справі є адреса: 81470, Львівська область, Самбірський район, село міського типу Дубляни, вулиця Шевченка, будинок 13 (копія Витягу - у справі).

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З гідно п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Неотримання відповідачем поштової кореспонденції з процесуальними документами господарського суду, які йому надсилалися за адресою: 81470, Львівська область, Самбірський район, село міського типу Дубляни, вулиця Шевченка, будинок 13, що відповідає вказаним адресам у позовній заяві, є належним доказом надсилання відповідачеві вказаних документів.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №10 від 04.11.2011р. (надалі - договір). За умовами цього договору продавець (відповідач у справі) продає, а покупець (позивач у справі) купує горох (для годівлі худоби) в кількості 65 тон. Ціна 1 (однієї) тони складає 2 000,00грн.

04.11.2011р. продавцем (відповідач у справі) виставлено рахунок №11 щодо проплатити покупцем (позивачем у справі) гороху за договором у кількості 64,303 тон на загальну суму 128 606,00грн.

Покупцем (позивач у справі) здійснено частково оплату 30 тон гороху за виставленим рахунком на загальну суму 60 000,00грн. відповідно до платіжного доручення №628 від 09 листопада 2011року.

Продавець (відповідач у справі) зобов'язаний був на виконання п.5 договору доставити покупцеві товар на протязі 7 днів з моменту укладення цього договору. Однак свої зобов'язання на момент розгляду справи належним чином не виконав.

Позивачем надіслано відповідачу лист-претензію від 20 лютого 2012 року №34 про необхідність виконання взятих зобов'язань або повернення грошей за часткову оплату товару на суму 60 000,00грн. Відповіді позивачем не отримано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу купівлі-продажу товару на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк встановлений договором купівлі-продажу. Пунктом 5 договору відповідач зобов'язувався поставити покупцеві товар на протязі 7 днів з моменту укладення цього договору. Однак свої зобов'язання на момент розгляду справи належним чином не виконав

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Позивачем попередньо проведено часткову оплату товару на суму 60 000,00грн. відповідно до виставленого відповідачем рахунку №11 від 04.11.2011р.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 179, 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 655, 662, 663, 665, 693 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із Селянсько фермерського господарства «Еліта»(81470, Львівська область, Самбірський район, село міського типу Дубляни, вулиця Шевченка, будинок 13; ідентифікаційний код 30553841) на користь Приватного підприємства «Агрофірма ім. Б. Хмельницького»(80010, Львівська область, Сокальський район, село Тудорковичі; ідентифікаційний код 23961972) 60 000, 00 грн. основного боргу та 1609,50 грн. судового збору.

3. Стягнути із Приватного підприємства «Агрофірма ім. Б. Хмельницького»(80010, Львівська область, Сокальський район, село Тудорковичі; ідентифікаційний код 23961972) 1,50 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.08.2012 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.