Рішення

від 01.10.2012 по справі 5015/3340/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.12 Справа№ 5015/3340/12

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон»м. Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства «Бетон Київ»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Бетон», м. Трускавець, Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 94 786,81 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Семенець І.В. -представник за довіреністю № б/н від 10.01.2012р.;

Від відповідача: Сидоренка М.В. -представник за довіреністю №б/н від 01.12.2011р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон» до Дочірнього підприємства «Бетон Київ»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Бетон»про стягнення заборгованості в сумі 94 786,81 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 29.08.2012 р.

Ухвалою суду від 13.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 29.08.2012 р.

В судовому засіданні 29.08.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.08.2012р. розгляд справи відкладено на 18.09.2012р., а 18.09.2012р. на 01.10.2012р.

В судовому засіданні 01.10.2012р. представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

В судове засідання 01.10.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, через канцелярію подав клопотання вх.21908/12 від 01.10.2012р. про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 92 510,18 грн. з відсутністю предмету спору, у зв'язку з проведенням між позивачем та відповідачем взаємо заліку по основній сумі заборгованості, що підтверджується Угодами про залік взаємних вимог від 17.09.2012р. та від 21.09.2012р. та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 896,46 грн. та 3% річних в розмірі 380,17 грн.

В судове засідання 01.10.2012р. відповідач явку повноважного представника забезпечив, через канцелярію суду подав заперечення (вх.21887/12 від 01.10.2012р.) на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості в повному обсязі та припинити провадження у справі. В додатках до заперечень подав Угоди про залік взаємних вимог від 17.09.2012р. та 21.09.2012р. між позивачем та відповідачем. Крім цього, представник відповідача подав уточнення (вх.21907/12 від 01.10.2012р.) до заперечення, в якому просить припинити провадження у справі, щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 92 510,18 грн. у зв'язку з укладенням Угод про залік взаємних вимог від 17.09.2012р. та від 21.09.2012р. Також зазначив, що проти нарахування штрафних санкцій по справі не заперечує.

В судовому засіданні 01.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

Між позивачем (за договором Виконавець) та відповідачем (за договором Замовник) укладено договір №01/У-12 від 05 січня 2012 року про надання послуг (надалі -Договір).

Відповідно п.1.1. Договору позивач бере на себе зобов'язання за заявками відповідача в порядку та умовах визначених цим договором доставляти власними силами та власним автомобільним транспортом (авто бетонозмішувачі з об'ємом змішувального барабану 10 м. куб. -далі «транспортний засіб») з машиністом (водієм), ввірений йому Замовником товарний бетон -далі «Вантаж», з місця відправлення (беттоно - змішувальний вузол, що розташований по вул. Червонопрапорна, 28 або вул. Берковецька, 6 в м. Києві ) до пункту призначення (вказує Замовник в заяві на перевезення) і видати вантаж уповноваженому на його одержання особі 9далі- прийняти та оплатити перевезення в строк та на умовах, передбачених даним Договором.)

Загальна вартість всіх послуг, що надаються Виконавцем (позивачем) відповідно до даного Договору, з урахуванням вартості доставки транспортного засобу визначається з фактичного надання послуг -кількістю перевезеного вантажу, зазначених в Актах передачі-приймання наданих послуг згідно умов даного Договору (п.2.3. Договору).

У матеріалах справи є Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписанні сторонами, скріплений печаткою Замовника про те, що Виконавцем були надані послуги по перевезенню на загальну суму 420 235,68 грн., які були оплачені Замовником(відповідачем) лише частково у розмірі 327 725,50 грн., що щ підтверджується банківськими виписками (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії в матеріалах справи).

Відповідно до. п. 2.6. Договору, оплата наданих Виконавцем послуг здійснюється на умовах післясплати, в українській національній валюті (гривнях) шляхом перерахування Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця загальної вартості послуг, визначеної відповідно до вимог розділу даного Договору протягом трьох робочих днів після підписання сторонами Акту передачі -приймання наданих послуг, як це передбачено в п.2.4. Договору.

Останній Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаний 31.05.2012р. Відповідач, згідно з п. 2.6. Договору, зобов'язаний був розрахуватись протягом трьох робочих днів після підписання Акту здачі - приймання робіт (надання послуг), тобто в строк до 06.06.2012р.

Замовник (відповідач у справі) частково здійснив оплату наданих послуг, що стверджується банківськими виписками на загальну суму 327 725,50 грн. Відповідно неоплаченою за Договором залишається вартість наданих послуг на суму 92 510,018 грн. (420 235,68 грн. - 327 725,50 грн. = 92 510,18 грн.).

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті за наданні послуги, тому позивач за період з 07.06.2012р. по 26.07.2012р. нарахував відповідачу 3% річних в сумі 380,17 грн.

Відповідно до п.7.2. Договору, за недодержання передбачених даним Договором строків здійснення оплати Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг у відповідності з даним Договором, за кожний день затримки платежу.

Таким чином, позивач за період з 07.06.2012р. по 26.07.2012р. стосовно заборгованості у сумі 92 510,18 грн. нарахував відповідачу 1 896,46 грн. пені (розрахунок в матеріалах справи).

Позивачем та відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 92 510,18 грн. з відсутністю предмету спору, у зв'язку з проведенням між позивачем та відповідачем взаємо заліку по основній сумі заборгованості, що підтверджується Угодами про залік взаємних вимог від 17.09.2012р. та від 21.09.2012р.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Уточненням до заперечення відповідач не заперечив щодо нарахування штрафних санкцій.

На момент розгляду справи доказів погашення штрафних санкцій не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору про надання послуг в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, що зокрема, вбачається з акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних сторонами та скріпленою печаткою відповідача, без жодних застережень.

Враховуючи подане позивачем та відповідачем клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 92 510,18 грн. з відсутністю предмету спору, у зв'язку з проведенням між позивачем та відповідачем взаємо заліку по основній сумі заборгованості, що підтверджується Угодами про залік взаємних вимог від 17.09.2012р. та від 21.09.2012р. суд, відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу 92 510,18 грн.

Відповідно до ч.2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2. Договору, за недодержання передбачених даним Договором строків здійснення оплати Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг у відповідності з даним Договором, за кожний день затримки платежу.

Суд здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку, що стягненню підлягає з відповідача пеня за період з 07.06.2012р. по 26.07.2012р. стосовно основної суми заборгованості 92 510,18 грн., яка становить 1 896,46 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення сума 3 % річних у розмірі 380,17 грн. нарахована позивачем правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 15, 509, 526, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Бетон Київ»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Бетон»(82000, Львівська область, місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 54А; ідентифікаційний код 33088244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Бетон»(03115, м. Київ, вулиця Святошинська, 34А; ідентифікаційний код 35980704) 1 896,46 грн. - пені, 380,17 грн. - 3 % річних та 1 896,00 грн. судового збору.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 92 510,18 грн. - провадження у справі припинити.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2012р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.