Рішення

від 04.10.2012 по справі 5019/1384/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1384/12

Суддя Заголдна Я.В.,

при секретарі судового засідання Бердій Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс" до Закритого акціонерного підприємства "Кременецьцукор" про стягнення 80 475,00 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Смиковський С.Л. ( довіреність б/н від 09.12.11р.)

Від відповідача: Цимбалюк І.О. ( наказ 1-К від 01.02.12р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Закритого акціонерного підприємства "Кременецьцукор" про стягнення 80 475,00 грн.

Ухвалою від 23.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.10.2012 року.

В судовому засіданні 04.10.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному.

Відповідач не заперечив проти задоволення позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс" згідно усної домовленості на поставку жому гранульованого, на підставі виставленого Закритим акціонерним товариством "Кременецьцукор" рахунку-фактури № КЦ-000022 від 25.09.2008 р. на суму 1 995 000 грн. 00 коп. (а.с.18) здійснено попередню оплату за жом в сумі 1 995 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4499 від 30.09.2008 р. (а.с.19).

Відповідачем Товар поставлено частково, у кількості 189,050 тонн на загальну суму 158 802 грн. 00 коп., що підтверджується накладними № 1255 від 24.10.2008 р. та № 74 від 29.10.2008 р. (а.с.20 -21).

У зв`язку з неналежним виконанням Закритим акціонерним товариством "Кременецьцукор"своїх зобов`язань за усним договором у вигляді недопоставки жому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс"на адресу відповідача направлено претензію № 17/12/10-01 від 17.12.2010 р. про повернення коштів у сумі 1 836 198 грн. 00 коп. (а.с.22).

Зазначену вимогу Відповідач отримав 05.01.2011 року, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення, але наявну заборгованість не погасив. Відповіді на вищезазначену претензію не надав.

03.02.2011р. Позивач надіслав на адресу Відповідача лист від 01.02.2011р. № 276, в якому просив повідомити про розгляд вимог Позивача та про процедуру припинення Відповідача, про яку Позивач дізнався з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 7494319 від 03.11.2010р.(а.с. 26-27).

Не отримавши відповіді від Відповідача і на цей лист, Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з нього частини боргу в зв'язку з недопоставкою Товару.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.04.2012р., яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. у справі № 5019/185/12 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Югтранзитсервіс»до ЗАТ «Кременецьцукор»про стягнення 80 475 грн.00 коп. відмовлено.

Рішення вмотивовано тим, що Відповідач не прострочив виконання зобов'язання з поставки товару, оскільки Позивач з вимогою про виконання зобов'язання щодо поставки товару до Відповідача не звертався, а тому відсутні підстави вважати, що термін виконання зобов'язання закритим акціонерним товариством «Кременецьцукор» перед товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс»настав.

Крім того, в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. у справі № 5019/185/12 зазначено, що сторонами у справі не встановлено строку виконання зобов'язання продавцем по передачі товару, покупець згідно ч.2 ст. 530 ЦК України вправі вимагати його виконання у будь-який час. Перед поданням позову до суду вперше, позивач з такою вимогою до відповідача не звертався.

Судом встановлено, що 22.03.2012 року Позивач направив Відповідачу вимоги від 16.03.2012р. за № 16/03/12-02 та № 16/03/12-01 про поставку жому гранульованого на суму 1 836 198,00 грн. на обидві відомі Позивачу адреси Відповідача.(а.с. 39-40).

Зі зміту вимоги вбачається, що Позивач вимагав від Відповідача протягом семи днів з моменту отримання вимоги поставити жом гранульований на суму 1 836 198,00 грн., у випадку не поставки Відповідачем Товару протягом семи днів з моменту отримання вимоги, Позивач вимагав протягом восьмого дня з моменту отримання даної вимоги відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України повернути суму попередньої оплати в розмірі 1 836 198,00 грн.

Відповіді на вищезазначені вимоги Відповідач не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за не поставлений жом, на момент вирішення спору, становить 1 836 198 грн. 00 коп.

Доказів виконання зобов'язання на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Заборгованість відповідача перед позивачем за не поставлений жом, за твердженням позивача, становить 1 836 198 грн. 00 коп., однак у зв'язку із скрутним матеріальним становищем позивача, він не може сплатити судовий збір за стягнення всієї суми заборгованості і просить суд стягнути з відповідача частину заборгованості у розмірі 80 475 грн. 00 коп.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення частини основного боргу у розмірі 80 475,00 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки, проте при його укладенні сторонами не встановлено терміну виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 80 475,00 грн. частини основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" (35670, Рівненська обл., Дубенський район, с.Верба, вул.. Львівська, буд.88, індефікаційний код 30917397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс" (04050, м. Київ, вул. М. Пимоненко, б. 13, корп.. 6А, оф.21, індефікаційний код 32921363) частину заборгованість в сумі 80 475 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.10.2012р.

Суддя Заголдна Я.В.