Рішення

від 03.10.2012 по справі 5017/2583/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2583/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛІГРІМ-ПЛЮС";

До відповідача : Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт"

про стягнення 410409,99 грн.

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

Від позивача: Каркоц А.В. - довіреність від 03.09.12р.

Від відповідача:не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІЛІГРІМ-ПЛЮС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" про стягнення 410409,99 грн.

18.09.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач до суду не з'явився, але надав відзив на позов в якому позовні вимоги визнав частково, а саме просить суд задовольнити позов у розмірі основної заборгованості у сумі 391 649,96грн., у стягненні з відповідача штрафних санкцій відмовити. Також, відповідач просить суд розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

У судовому засіданні 03.10.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача сторін суд встановив:

28.03.2011р. між Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЛІГРІМ-ПЛЮС" (Постачальник) був укладений договір № 043111 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до п. 1.1 постачальник зобов'язується у 2011р. поставити замовнику товари, зазначені у Специфікації (додаток), а замовник прийняти і оплатити товари.

Відповідно до п. 1.2. договору №043111 від 28.03.2011р. найменування товару: дизельне паливо (код 23.20.1). Кількість товарів визначаються у Специфікації (додаток), яка є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. договору №043111 від 28.03.2011р. загальна сума договору не може перевищувати і складає 517 500грн., у тому числі 862 500грн. ПДВ.

Відповідно до умовам Договору №043111 від 28.03.2011р. Постачальником був поставлений товар Замовнику на загальну суму 3 148 571 грн., що підтверджується видатковими накладними від 28.03.2011р. № 222 на суму 265 301,10грн., від 17.05.2011р. № 19 на суму 240332,40грн., від 08.06.2011р. № 28 на суму 86 700грн., від 15.06.2011р. № 123 на суму 345 188,40грн., від 28.07.2011р. № 33 на суму 268 851,60грн., від 26.08.2011р. № 57на суму 257 213,40грн., від 21.10.2011р. № 18 на суму 255 389,64грн., від 17.11.2011р. № 7 на суму 336 428,13грн., від 29.12.2011р. № 43 на суму 369 525грн., від 07.02.2012р. № 12 на суму 202 811,50грн., від 23.03.2012р. № 73 на суму 202 811,50грн., від 20.04.2012р. № 328 на суму 129 180,88грн., але Замовником був сплачен товар частково у сумі 2756921,83 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 391 649,96грн.

Пунктом 4.1. Договору №043111 від 28.03.2011р. передбачено, що замовник перераховує постачальнику оплату на протязі 22 робочих днів з дати поставки товару.

Виходячи з положень п.п.4.2., 5.1, 5.2 договору про закупівлю товарів за державні кошти №043111 від 28.03.2011р. поставка з уточненням кількості товару здійснюється тільки в разі письмового повідомлення (згоди) Замовника протягом 5 календарних днів з моменту заяви. Місцем поставки за даним договором є склад Замовника в м. Рені, доставка товару здійснюється транспортом Замовника з м. Одеса. Днем одержання товару вважається момент фактичної передачі товару Постачальником Замовнику згідно з накладною на товар та податковою накладною.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

13.08.2012 року постачальником виставлена претензия № 1/2012, в якій вказано, що станом на 13.08.2012 р. замовник має заборгованість на сумму 391 649,96 грн..

15.08.2012року замовником на адресу постачальника відправлено лист № 9/17-91, відповідно до якого замовник визнає суму заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України та до пункту 7.4. договору №043111 від 28.03.2011р., боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний розрахунок суми пені -15 626,83грн. та суми -3% річних 3133,20грн.

Позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 410 409,99 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 391 649,96грн., пені -15 626,83грн. та суми -3% річних 3133,20грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

18.09.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково, а саме просить суд задовольнити позов у розмірі основної заборгованості у сумі 391 649,96грн., у стягненні з відповідача штрафних санкцій відмовити. Відповідач просив суд при вирішенні даного спору звільнити його від відповідальності за допущене ним порушення грошових зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 043111 від 28.03.2011р., посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, які призвели до неможливості своєчасного здійснення з боку ДП „Ренійський морський торговельний порт" спірного платежу за названою угодою.

На підтвердження своїх доводів відповідачем було надано висновок про форс -мажорні обставини №1094/05-5 від 01.06.2012р. Торгово -промислової палати України згідно якого було зазначено, що Торгово -промислова палата підтверджує, що надзвичайні погодні умови у період з 1 лютого по 12 березня 2012р. є форс-мажорними обставинами для ДП „Ренійський морський торговельний порт".

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За переконанням суду, обов'язковою умовою для звільнення боржника від відповідальності за допущене ним порушення зобов'язання через обставини непереборної сили є наявність причинно-наслідкового зв'язку між фактом існування цих обставин та неможливістю виконання порушеного зобов'язання.

В свою чергу, існування форс-мажорних обставин для ДП „Ренійський морський торговельний порт" протягом періоду з 01.02.2012р. по 12.03.2012р. у вигляді тяжкої льодової обстановки на річці Дунай, підтверджене висновком Торгово -промислової палати України від 01.06.2012р. за № 1094/05-5, ніяким чином не впливало на можливість виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договору про закупівлю товарів за державні кошти № 043111 від 28.03.2011р., оскільки обов'язкок ДП „Ренійський морський торговельний порт" оплатити вартість придбаної у позивача продукції виник раніше ніж вказані форс-мажорні обставини.

Таким чином, форс-мажорні обставини, на які посилається ДП „Ренійський морський торговельний порт", ніяким чином не впливали на можливість відповідача виконати грошове зобов'язання з оплати вартості придбаного на виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 043111 від 28.03.2011р. товару.

Крім того, згідно з п.п. 8.2 договору про закупівлю товарів за державні кошти № 043111 від 28.03.2011р. сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов'язань за договором через наявність обставин непереборної сили (пожежі, землетруси, військові дії та інш.), повинна протягом 3 (трьох) днів сповістити іншу сторону про настання і припинення таких обставин.

Однак, як свідчать матеріали справи, ДП „Ренійський морський торговельний порт" не здійснило повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин, які б унеможливлювали виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості придбаного за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 043111 від 28.03.2011р. товару, що, за переконанням суду, додатково свідчить про відсутність обставин непереборної сили на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати придбаного товару, які б звільняли ДП „Ренійський морський торговельний порт" від відповідальності за допущене ним порушення власних зобов'язань у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЛІГРІМ-ПЛЮС" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛІГРІМ-ПЛЮС" загальну суму заборгованості 410 409,99грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 4715,92грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛІГРІМ-ПЛЮС" до відповідача Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" про стягнення 410409,99 грн. -задовольнити.

2 . Стягнути з Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" (68802, Одеська обл, м. Рені, вул Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 01125809, р/р 26002102223 в Од. Філії ПАТ АБ «Експрес- Банк», МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛІГРІМ-ПЛЮС" (65033, м. Одеса, вул Гастелло, 52/1, код ЄДРПОУ 34506470,р/р 26000311248101 в АБ «Південний»м. Одесса, МФО 328209) -суму заборгованості у розмірі 410 409,99грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 391 649,96грн., пені -15 626,83грн. та суми -3% річних 3133,20грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 4715,92грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.10.2012р.

Суддя О.Ю.Оборотова