Рішення

від 03.10.2012 по справі 1109/5319/12

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 1109/5319/12

Номер провадження 2/1109/2585/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Байрашевої В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зустрічною позовною заявою Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», Дочірнє підприємство «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про захист прав споживачів; визнання правочинів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просить визнати недійсним договори № 006926, № 006927, № 006928 від 17.03.2011 р. укладені між ним та Дочірнім підприємством «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс». Визнати недійсним договори № 006926, № 006927, № 006928 від 17.03.2011 р. укладені між ним та Дочірнім підприємством «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс». Стягнути з Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на його користь 69499 грн. 12 коп. завданих збитків. Стягнути з Дочірнього підприємства «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на його користь 19500 грн. завданих збитків. Стягнути з Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» та Дочірнього підприємства «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на його користь моральну шкоду в розмірі 6000 грн. солідарно.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 17.03.2011 р. між ним, ДП «Плюс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» та Дочірнім підприємством «Ресурс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» було укладено договори № 006926, № 006927, № 006928. Договори не можливо вважати дійсними, оскільки під час їх укладання його внутрішня воля сформувалась невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених обманними діями з боку відповідачів та його представників. 20.01.2011 р. він дізнався про надання позики на вигідних умовах, яку гарантувало ТОВ «Компанія «Приват-Плюс». 17.03.2011 р. звернувся до ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» з наміром отримати позику в розмірі 260 000 грн. для придбання автомобіля, на що представник повідомила, що зазначену суму позику буде видано протягом місяця з дня перерахування першого внеску в сумі 19500 грн. 17.03.2011 р. сплатив первісний внесок. 22.04.2011 р. з метою отримання позики з'явився до офісу ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» натомість йому було повідомлено про необхідність додаткової сплати 2230 грн. 45 коп. та необхідність прийти через декілька тижнів. Так повторювалось декілька разів. Ним було сплачено 44 499 грн. 56 коп. Звернувшись в черговий раз до відповідача йому було повідомлено, що потрібно постійно здійснювати грошові перекази згідно отриманих рахунків, оскільки це визначено умовами договорів. Після чого прийняв рішення звернутися до суду та визнати договори недійсними.

Представник відповідача Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» позов не визнав. Подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» заборгованість по сплаті щомісячних загальних платежів в розмірі 11 162 грн. 25 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» асигнаційні платежі (упущену вигоду) в розмірі 7800 грн. та судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03.08.2012 р. зустрічну позовну заяву Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Посилається на обставини викладені в позовній заяві. Зустрічний позов не визнав у повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову ОСОБА_1 Надав письмові заперечення (а.с. 59-62). Зустрічний позов підтримав в повному обсязі.

Представник Дочірнього підприємства «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову ОСОБА_1 Надав письмові заперечення (а.с. 119-122). Просить задовольнити зустрічний позов Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» в повному обсязі.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягає задоволенню в повному обсязі, зустрічна позовна заява Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.60 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.03.2011 р. ОСОБА_1 уклав договори № 006926, № 006927, № 006928 про придбання товарів з Дочірнім підприємством «Плюс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» та Дочірнім підприємством «Ресурс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», тобто сторони перебувають у договірних правовідносинах.

Згідно умов договору відповідач, як адміністратор програми діяльності «Приват-Плюс», за рахунок позивача зобов'язується сформувати товариство партнерів, організувати своєчасну активацію угоди для подальшої безперешкодної участі партнера в програмі, організовувати та проводити асигнаційні акти, щодо надання права на отримання товару, здійснити своєчасну оплату товару, зазначеного в додатку № 2 до вищезазначеного договору та забезпечити його передачу учаснику на умовах програми «Приват-Плюс». Адміністратор також зобов'язується надавати вищезазначені послуги партнеру в порядку та строки передбачені в програмі «Приват-Плюс».

Учасник в свою чергу повинен виконувати обов'язок по сплаті вартості товару шляхом розстрочки та витрати адміністратора пов'язані з розстроченням платежу (ст.3 п.3.1.2 договорів від 17.03.2011 р.), тобто сплачувати загальні щомісячні платежі, за рахунок яких адміністратор здійснює дії по оплаті вартості товару.

Відповідач відповідно до умов програми «Приват-Плюс» (додаток № 1 до договору) формує групу учасників, створює фонд групи учасників за рахунок сплачених ними щомісячних платежів (ст.2), після чого проводиться засідання асигнаційної комісії та розподіляється право на отримання товару. Право на отримання товару отримують ті учасники, які зробили найбільшу кількість загальних щомісячних платежів (п.5.11). Таким чином, отримання товарного ордеру одним з учасників можливе лише в разі накопичення достатніх фінансових ресурсів, яке в свою чергу здійснюється шляхом залучення коштів інших учасників програми.

Загальна сума платежів сплачених позивачем на користь Дочірнього підприємства «Плюс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» станом на 23.02.2012 р. становить 44 499 грн. 56 коп. Але права на отримання товару позивач так і не отримав.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляються того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ч. 1 ст. 907 Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених ЦК України, іншим законом або за домовленістю сторін.

Кожна із сторін взяла на себе виконання певних обов'язків і як вбачається з умов договору, досягнення його кінцевої мети (отримання товару) можливе в разі виконання своїх зобов'язань всіма учасниками програми.

Згідно договорів від 17.03.2011 р. ОСОБА_1 отримав від Дочірнього підприємства «Ресурс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» консультаційні послуги, що він виявив для себе усі обставини договору з Дочірнім підприємством «Плюс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», має належне уявлення і йому надано повну інформацію про товариство партнерів, послуги адміністратора, асигнаційні акти, про терміни, умови та порядок надання йому права на отримання товару, придбання товару на її користь та іншим умовам договору та додаткам до нього.

Відповідно до п.10.1. ст 10 «Програми діяльності Приват-Плюс» позивач мав право розірвати в односторонньому порядку договір, надіславши адміністратору заяву про свій намір протягом 9-ти календарних днів з моменту його підписання, чим він не скористався.

Отже, з огляду на вищевикладене позивачу було забезпечено достатньо можливостей та часу для з'ясування усіх умов та обставин договору із Дочірнім підприємством «Плюс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс».

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені його умов (свобода договору). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що визначено ч.2 ст. 651 ЦК України.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Посилання ОСОБА_1, що укладаючи договір помилявся щодо обставин, які мають істотне значення спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст. 9 та 12 договору позивач засвідчив в момент підписання договору своє повне розуміння змісту умов самого договору та додатків до нього, а також гарантував дійсність своїх намірів, прочитавши та зрозумівши усі визначення, підтвердив отримання усіх необхідних пояснень з боку представника відповідача та настання бажаних для нього правових наслідків, що засвідчив своїм підписом під текстом договору.

Відповідно до ст. 15 «Програми діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС» позивач підтвердив, що зрозумів умови і самої програми.

На підтвердження дійсності своїх намірів відповідачу було направлено пам'ятку з присвоєним персональним кодом, після чого останнім надсилались асигнаційні заяви для участі асигнаційних актах та сплачувались щомісячні загальні платежі.

ОСОБА_1, як партнер Дочірнього підприємством «Плюс» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», відповідно до ст. 3 договору та анкетних даних партнера зобов'язався в кожному місяці сплачувати свої щомісячні чисті платежі в розмірі 555 грн. 56 коп. (договори №№ 006926, 006927) та 333грн. 33 коп. (договір № 006928), які являють собою частину вартості товару, який буде придбаний адміністратором на його користь.

Даний обов'язок партнера також передбачено ст. 4 «Програми діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС» (додаток № 1 до договору).

Відповідно до ст. 9 договору сторони підтвердили той факт, що повністю зрозуміли усі умови та зміст договору.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання оспорюваних договорів недійсними, оскільки позивачем не доведено, що він уклав оспорювані договори під впливом помилки.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 вважає, що вищезазначений договір порушує права споживача, так як містить несправедливі умови відповідно до п. 2 ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Норма ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає визнання недійсними тих умов договорів, що обмежують права споживача. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

За змістом положень ст. 19 вказаного Закону нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною.

Доводи позивача, що укладені договори суперечать вимогам ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», з боку відповідача ведеться нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, отже повинні бути визнані судом недійсними, суд до уваги не приймає як безпідставні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Внаслідок не сплати ОСОБА_1 своїх поточних платежів та порушення ним ст.3 договору утворилась заборгованість по сплаті щомісячних загальних платежів, загальна сума заборгованості по договорах №№ 006926, 006927, 006928 (4282, 80 грн. + 4282, 80 грн. + 2596, 65 грн.) склала 11 162 грн. 25 коп.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання є обов'язковими до виконання, одностороння відмова від виконання зобов'язання є недопустимою.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, ст. 611 цього ж Кодексу передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.10.3. ст. 10 «Програми діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС» адміністратор має право розірвати угоду із партнером в односторонньому порядку, якщо останній не виконує взяті на себе обов'язки по сплаті щомісячних загальних платежів.

Пунктом 2 ч.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 3.1.1 ст. 3 Договорів передбачено, що партнер зобов'язується одноразово сплатити Асигнаційний платіж в розмірі, визначеному додатком № 2, перед оплатою Товару.

Додатком № 2 до Договору визначений розмір Асигнаційного платежу Партнера, що становить 3 % від вартості товару, що складає: згідно договору № 006926 від 17.03.2011 р. 100 000 грн. х 3%=3 000 грн., де 100 000 грн. вартість товару партнера, 3% розмір асигнаційного платежу Партнера. Згідно договору № 006927 від 17.03.2011 р. 100 000 грн. х 3%=3 000 грн., де 100 000 грн. вартість товару партнера, 3% розмір асигнаційного платежу Партнера. Згідно договору № 006928 від 17.03.2011 р. 60 000 грн. х 3%=1800 грн., де 60 000 грн. вартість товару партнера, 3% розмір асигнаційного платежу Партнера. Загальна сума завданих збитків (3000 грн. + 3000 грн. +1800 грн.) складає 7800 грн.

Оскільки, асигнаційний платіж сплачується усіма партнерами, він є упущеною вигодою, оскільки його частина є також доходом Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» від функціонування «Програми ПРИВАТ-ПЛЮС».

Враховуючи вищенаведене позов Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: стягнення заборгованості в сумі 11162 грн. 25 коп. та упущеної вигоди в сумі 7800 грн.

Згідно ст.88 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» 214 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 11, 22, 229, 525, 526, 610, 627 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «Ресурс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (код ЄДРПОУ 37061561) заборгованість в сумі 11162 грн. 25 коп., асигнаційні платежі (упущену вигоду) в сумі 7800 грн. та 214 грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Н. Ю. Іванова