Рішення

від 10.10.2012 по справі 2003/727/12

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2003/727/12

№2/2003/220/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Мороза О.І., при секретарі Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, встановлення факту, треті особи -Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, Сахновщинська державна нотаріальна контора Харківської області,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_2, кадастрові номери відповідно №6320682000:01:001:0114 та №6320682000:01:001:0115, які розміщені на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області та встановлення факту що ОСОБА_2 був його батьком, посилаючись на наступне.

Його батько ОСОБА_2 був одружений з ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. У її власності, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111 -ХР №012564 була земельна ділянка НОМЕР_2. Оскільки до дня її смерті вони проживали разом, то спадщину батько прийняв але в зв'язку із довгостроковою тяжкою хворобою та передчасною смертю він свідоцтво про право власності не отримав.

Також ОСОБА_2 був одружений з ОСОБА_4. Шлюб між ними розірвано 18.11. 2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько помер. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із вищезазначеної земельної ділянки а також земельної ділянки НОМЕР_1, яка належала батьку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111 -ХР №012563.

Державні акти втрачено. Отримати їх дублікати неможливо оскільки вони можуть бути видані лише на звернення власників, які, як вказано вище, померли.

В свідоцтві про смерть батька та в Державному акті на право приватної власності на землю серії 111 -ХР №012563 прізвище батька на українській мові зазначене як «ОСОБА_2»в той час як його прізвище у всих документах на українській мові значиться як «ОСОБА_2». Стверджує, що ОСОБА_2 є дійсно його батьком і просить цей факт встановити. Розбіжності в написанні прізвищ пояснює тим що прізвище «ОСОБА_2»на російській мові на українській мові у батька стали писати як «ОСОБА_2»а у нього як «ОСОБА_2».

Посилаючись на наведене і просить позов задовольнити.

Сторони та треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, надавши письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позивач на задоволенні позову наполягає а відповідач позов визнав повністю (а.с.31,34).

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження, складеного на російській мові «ОСОБА_1»народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса.

Його батьком був «ОСОБА_2», а матір'ю «ОСОБА_7»(а.с.12). Ці ж дані підтверджуються паспортом позивача де його прізвище на російській мові зазначене як «ОСОБА_2», а на українській мові - «ОСОБА_2»(а.с.17). Прізвище ОСОБА_2 на російській мові у свідоцтві про розірвання шлюбу від 25.08. 1979 року із «ОСОБА_7» також вказане як «ОСОБА_2»(а.с.46).

Те що ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1, а той його сином у своїх письмових заявах стверджують ОСОБА_5, яка була племінницею ОСОБА_2 та ОСОБА_6 який був чоловіком його рідної сестри (а.с.47,48).

Відповідно до п.1 Постанови пленуму Верховного суду України №5 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту родинних відносин пов'язане з наступним вирішенням спору про право, вирішується в порядку позовного провадження.

Таким чином є всі підстави встановити той факт, що ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що передбачено п.1 ч.1 ст. 256 ЦПК України.

ОСОБА_2 був одружений з ОСОБА_7. Шлюб між ними розірвано 23.08. 1979 року. Також він був одружений із ОСОБА_4. Шлюб між ними розірвано 18.11. 2008 року. Наведене підтвержується свідоцтвами про розірвання шлюбу (а.с.13,46).

Крім того він був одружений з ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Наведене підтверджується Витягом із Держвного реєстру актів цивільного стану та копією актового запису про смерть ОСОБА_3 (а.с.14) У власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111 -ХР №012564 була земельна ділянка НОМЕР_2(а.с.9,10).

Із довідки Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 30.07. 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстровані, проживали разом та вели спільне господарство в с. Варварівка до дня смерті ОСОБА_3 (а.с.22).

Таким чином слід вважати, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 оскільки не заявляв про відмову від неї, що передбачено п.3 ч.1 ст. 1268, ч.1 ст. 1270 ЦК.

Близнюківською державною нотаріальною конторою Харківської області до суду надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо ОСОБА_3 в якій зазначено, що за вказаними параметрами у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.11).

За життя ОСОБА_2 у його власності була земельна ділянка НОМЕР_1, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111 -ХР №012563(а.с.8,9).

Вартість земельних ділянок НОМЕР_1 і НОМЕР_2, станом на 01.01. 2012 року, становить відповідно 25575,09 гривень і 25575,05 грн. Зазначене підтверджується витягами про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (а.с.15,16).

Після смерті ОСОБА_2 за №51581477 зареєстрована спадкова справа №190/2011, що вбачається із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі(а.с.23).

Заповіту ОСОБА_2 не залишив, що вбачається із витягу із спадкового реєстру заповітів де за параметрами пошуку «ОСОБА_2» зареєстрований лише заповіт ОСОБА_2, мешкаця м. Борзні, тобто другої особи.

Позивач ОСОБА_1 16.08.2011 року до нотаріальної контори подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 Заведена спадкова справа № 190/2011, що вбачається із копії спадкової справи, наданої нотаріальною конторою.

В отриманні копій Державних актів на земельні ділянки НОМЕР_1 і НОМЕР_2 ОСОБА_1 Відділом Держкомзему у Близнюківському районі Харківської області було відмовлено з тих підстав, що такі копії можуть бути надані тільки на звернення власників (а.с.20,21).

В газеті «Нове життя» від 20.08. 2011 року були розміщені оголошення про втрату оригіналів цих Державних актів (а.с.24).

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено його паспортом(а.с.17,18).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підствах із збереженням її цільового призначення.

Таким чином слід вважати доведеним, що ОСОБА_1 є спадкоємцем земельних дідлянок НОМЕР_1 і НОМЕР_2 і, відповідно до ст. 1216 ЦК України, це майно має перейти у його власність.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Щодо стягнення на свою користь понесених витрат по сплаті судового збору позивач клопотання не заявив.

А тому керуючись ст.16, ч. 2 ст. 328, ст.ст.1216-1218, 1222 , 1225, п.3 ч.1 ст. 1268, ч.1 ст. 1270 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 174, 213-215, п.1 ч.1 ст. 256, ст. 259 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Одеса.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем міста Одеса, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва які розташовані на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області НОМЕР_1, площею 3,7331 гектарів, кадастровий №6320682000:01:001:0114; площею 3,4435 гектарів, кадастровий № №6320682000:01:001:0115 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Мороз

10.10.2012