Рішення

від 17.11.2008 по справі 17/98-08-3038

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/98-08-3038

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2008 р.Справа  № 17/98-08-3038

За позовом: Прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в

особі Фрунзівської районної державної адміністрації;

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "МІФ";  

про визнання недійсним договору оренди.  

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від прокурортури: Горяйнова А.О. –на підставі посвідчення №321 від 27.10.2008р.

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

По справі у відповідності до ст..77 ГПК України оголошувалась перерва з 14.08.08.2008р. по 27.10.2008р о 11 год.00 хвн.

Суть спору: Прокурор Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави, в особі Фрунзівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 40 га із земель резервного фонду Карабанівської сільської ради строком на 364 дні, укладений 08.01.2008р., між Фрунзівською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством „МІФ”.

Відповідач в судові засідання призначені по справі з'явився, письмовий відзив на позов не надав, однак в усних поясненнях позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Фрунзівською районною прокуратурою проведена перевірка щодо дотримання земельного законодавства суб'єктами господарювання, в ході якої встановлено, що до Фрунзівської районної державної адміністрації з метою отримання в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва звернулося селянське (фермерське) господарство „МІФ”.

04.03.2008р. Фрунзівською районної державною адміністрацією винесено розпорядження №176/2008 „Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 31.01.2008р. №87/2008” „Про надання земельної ділянки в оренду”, яким надано дозвіл СФГ „МІФ”  на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 40 га із земель резервного фонду Карабанівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08.01.2008р. між Фрунзівською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством „МІФ”, укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 40 га ріллі, із земель резерву Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 364 дні.

Однак при укладанні зазначеного договору були порушенні вимоги діючого законодавства, які регулюють порядок укладання договору оренди земельної ділянки, а саме відповідачем в порушення Закону України „Про землеустрій”, Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” не було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не було отримано позитивного висновку, який необхідний для прийняття рішення органами місцевого самоврядування про надання відповідачу в оренду земельної ділянки.

Зазначені обставини спонукали прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фрунзівської районної державної адміністрації звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (від 21.07.2008р. вхід.№4196) до відповідача селянського (фермерського) господарства "МІФ" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2008р., порушено провадження у справі №17/98-08-3038 за позовом прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави, в особі Фрунзівської районної державної адміністрації до селянського (фермерського) господарства "МІФ" про визнання недійсним договору оренди.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази надані у ході розгляду справи, суд встановив, що позовні вимоги прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави, в особі Фрунзівської районної державної адміністрації підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних правових підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі”, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.   

Згідно п. «в»ч. 1 ст. 20 Закону України „Про землеустрій”, на землях усіх категорій незалежно від форм власності в разі надання земельних ділянок в обов'язковому порядку проводиться землеустрій.

Згідно ст. 50 Закону України „Про землеустрій”, у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, проект відведення земельної ділянки погоджується із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Після цього погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі (п. 10 Порядку).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації також і відповідно до ст. 9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”.

Відповідно до ст. 35 вищезазначеного Закону, результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування.

При цьому, згідно з частиною 5 зазначеної статті, реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Нарешті, згідно п. 11 п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, після одержання позитивного висновку державної експертизи, проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою або районною державною адміністрацією і затверджується ними.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що межі земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу, в натурі (на місцевості) не визначалися, проект землеустрою щодо відведення СФГ „МІФ” в оренду земельної ділянки загальною площею 40 га ріллі, із земель резерву Карабанівської сільської ради Фрунзівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 364 дні взагалі не був ані розроблений, ані погоджений з відповідними органами. Позитивних висновків державної землевпорядної експертизи цей проект землеустрою не отримував і у встановленому порядку не затверджувався. Дані факти підтверджуються листом Відділу земельних ресурсів у Фрунзівському районі Одеської області від 20.06.2008р. №419.

Крім того, при наданні СФГ „МІФ” земельної ділянки в оренду не було дотримане положення ст. 124 Земельного кодексу України, згідно з яким набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.

Оскільки, як встановлено судом, спірний договір не відповідає вимогам закону, зокрема, Закону України „Про оренду землі” від 6.10.1998 року № 161-ХIV та Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, то він підлягає визнанню недійсним.

Пункту 3 статті 215 ЦК України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсності на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Пунктом 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.  

Положенням ст. 236 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, якими визначається момент, з якого угода вважається недійсною, хоч за загальним правилом угода визнана недійсною, вважається недійсною з моменту укладення, однак, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, угода визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Згідно з частинами першою та другою п. 3.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року за загальним  правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладання. Винятком з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними.

Відповідно до ч. 4 ст.  21 Закону України „Про оренду землі” у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

В той же час, враховуючи характер такого виду угоди як оренда, договір оренди належить до категорії договорів, за яким відновити сторони в первинне положення практично неможливо, оскільки факт користування майном - річ безповоротна, тобто повернути користування майном в натурі неможливо, отже у такій ситуації припинення угоди, визнаної судом недійсною відбувається на майбутній час.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 21 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 20, 35, 50 Закону України „Про землеустрій”, ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, суд вважає, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 40 га, яка розташована на землях резервного фонду Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, укладений 08.01.2008 року між Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області та СФГ „МІФ”, укладений в порушення вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави, в особі Фрунзівської районної державної адміністрації підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну задовольнити.

2. Договір оренди земельної ділянки загальною площею 40 га, із  земель  резервного фонду Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, укладений 08.01.2008 року між Фрунзівською районної державною адміністрацією Одеської області та селянським (фермерським) господарством „МІФ” –визнати недійсним на майбутнє.

3. Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Міф” /66700, Одеська область, Фрунзівський район, с.м.т. Фрунзівка, вул. Садова, 21а, код 19057675/ до державного бюджету (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22090200)  держмито  у сумі 85грн. 00 коп. / вісімдесят п'ять грн. 00 коп./.

Наказ видати.

4. Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Міф” /66700, Одеська область, Фрунзівський район, с.м.т. Фрунзівка, вул. Садова, 21а, код 19057675/ на користь державного бюджету (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22050000)  витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.             

Наказ  видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.