Постанова

від 04.12.2008 по справі ас10/433-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС10/433-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.08           Справа №АС10/433-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді – Малафеєвої І.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом           Вищого професійного училище №23 м. Кролевець  

до  відповідача          Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі

про визнання нечинним рішення

За участю представників сторін:

Від позивача             Бабенко В.П.

Від відповідача Привалов О.М.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 06.11.2008 р. до 02.12.2008 р. до 12 год. 30 хв.

Суть спору: позивач просить суд визнати нечинним рішення відповідача №211 від 23.06.2008 р. про застосування до нього фінансових санкцій за приховування (заниження ) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески.

Відповідач проти позову заперечує, своє рішення вважає законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Актом документальної перевірки відповідача щодо правильності повноти нарахування, своєчасності сплати  збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду №19 від 19.06.2008р.  позивачем встановлено приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат,  доходу) в сумі 2658,03 грн., тому до позивача Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі №211 від 23.06.2008р. до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 2658,03 на підставі п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 100%  розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати (виплати, доходу).

При цьому, відповідач пояснює, що позивач самостійно виявив і виправив помилку - суми страхових внесків за грудень 2005 року було збільшено і фактично відображено в розрахунках сум страхових внесків, що підлягають сплаті за січень 2006 року. Проте, зміст фінансової санкції, яка застосовується відповідно до п. З ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» полягає в тому, що підставою для застосування такої санкції є і факт вчинення правопорушення - приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, незалежно від причин такого приховування (заниження), та подальшого збільшення і сплати суми страхових внесків правопорушником. Жодною нормою Закону не передбачено пом'якшення або звільнення від відповідальності особи, що вчинила вказане правопорушення.

Суд не може погодитися з такою позицією відповідача, виходячи із наступного.

Дійсно, під час документальної перевірки позивача було встановлено факти заниження суми  виплат, на які нараховуються страхові внески, а саме за листопад 2005 р. на суму 2658,03 грн. (не включені лікарняні листи), що зазначено в акті  документальної перевірки №19 від 19.06.2008р. правильності повноти нарахування, своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду, формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Однак позивач не тільки самостійно виправив помилку у наступній звітній документації, а й, що головне, у листопаді-грудні 2005 р. самостійно перерахував внески в належному обсязі (навіть з переплатою), про що свідчать надані ним платіжні доручення (копії яких залучені до матеріалів справи).

Згідно    ч,9.   ст.106  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі    органи   Пенсійного    фонду    застосовуються до страхувальників такі фінансові санкції за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат) доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої  (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення — штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу)»

Об'єктивною стороною правопорушення, за яке передбачено застосування до страхувальника фінансової санкції п. З ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати. Така дія, або бездіяльність підлягає доказуванню, а доказом приховування має бути документоване виявлення цього контролюючим органом.

І навпаки,   у   випадку,   коли   сам   страхувальник   знаходить   та   виправляє ненавмисну  помилку   у   звітах   або  розрахунках,   повідомляє   про   це  управління пенсійного  фонду, це є доказом відсутності «приховування».

Підтвердженням вищевикладеного є також вимоги ст. 9. «Фінансові санкції» п. 9.3.3     Інструкції    «Про    порядок   обчислення    і    сплати    страхувальниками   та застрахованими  особами    внесків   на   загальнообов'язкове   державне   пенсійне страхування до Пенсійного фонду України». «За приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення — штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної  плати (виплат, доходу). При цьому складається рішення за формою згідно з додатком  15 цієї Інструкції.

Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби.

Щодо перевірки та складення акту №19 від 19.06.2008р.  позивачем помилки вже були виправлені і ніякого приховування (заниження)  по фонду оплати праці на суму 2658,03 грн. не було, а тому і підстав для накладення фінансових санкцій щодо цього також не було.

Слід зазначити, що застосовані до позивача санкції за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими у розумінні ст. 238 Господарського кодексу України. Цією нормою встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

В цьому ж випадку будь-яких наслідків допущеної та виправленої помилки позивачем не відбулося, оскільки ним у встановлені строки і у належній сумі внески були сплачені.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі (м.Кролевець, вул. Спортивна,9)  №211 від 23.06.2008 р. про застосування до Вищого професійного училища №23 (м.Кролевець, вул. 8 Березня, 36, і.к. 02973103) фінансових санкцій в сумі 2658,03 грн. за приховування (заниження ) страхувальником сум заробітної плати (виплату, доходу), на які нараховуються страхові внески.

3.          Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанова.

Повний текст постанови складений і підписаний 08.12.2008  р.