Рішення

від 17.11.2008 по справі 14/559-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/559-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.08           Справа № 14/559-08.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АБО”

До відповідача: Житлово – будівельного кооперативу „ЖСК – 94”

Про зобов'язання вчинити певні дії          

                                                                                           Суддя С.О. Миропольський

За участю представників сторін:

Від позивача: Пономаренко В.П.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Т.М.Міщенко.

Суть спору: позивач просив зобов'язати відповідача виконати умови договору про дольову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку по вулиці Кірова, 129 в місті Суми, надати позивачу квартиру № 33 будинку № 129 по вулиці Кірова в м. Суми шляхом підписання акту приймання – передачі та видачі бухгалтерської довідки про повну оплату вартості її дольового будівництва, ключів від вхідних дверей, встановити початок перебігу строку позовної давності з 09 грудня 2005 року.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, проти позову заперечує, вважає, що умови договору виконав, надавши квартиру працівниці позивача фізичній особі Пушкаловій Л.І. Справа неодноразово відкладалась по причині неявки відповідача, про день і час судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

19 квітня 1995 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 18 про пайову участь нарівні з іншими фізичними та юридичними особами ТОВ „АБО” в будівництві житлового будинку по вулиці Кірова, 129 в м. Суми. Предметом даного договору (п. 1) було надання відповідачем трикімнатної квартири позивачеві по завершенні будівництва. Ціна договору була визначена в сумі 1,3 млрд. крб. Із змісту пункту 2 Договору та у відповідності до вимог чинного законодавства щодо загальних умов виконання зобов'язання слідує, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Свої зобов'язання по даному договору позивач повністю виконав та платіжним дорученням № 17 від 21.04.1995 р. перерахував на вказаний відповідачем банківський рахунок обумовлену Договором суму в розмірі 1,3 млрд. крб.,, що підтверджується договором № 18  від 19.04.1995 р. та платіжним дорученням № 17 від 21.04.1995 р. У відповідності до протоколу № 40 загальних зборів членів „ЖСК – 94” (вищого органу управління) від 06.04.1998 р. додатку (Протоколу № 2 від 26.12.1997 р.), було прийнято рішення про виділення позивачу квартири № 33 в будинку № 129 по вулиці Кірова в м. Суми, однак дана квартира була виділена на підставі договору від 01.03.1998 р. працівниці позивача Пушкаловій Л.І.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 08.08.2002 р. по кримінальній справі № 1-129/02, яка вступила в дію та ніким не скасована, а тому є встановленим юридичним фактом, що не потребує доказування, встановлено, що Пушкалова Л.І., 01.03.1998 року, працюючи на посаді секретаря – машиністи ТОВ „АБО”, підробила договір про передачу їй вкладу ТОВ „АБО” в ЖБК-94 у власність, і з його допомогою та інших підроблених документів в наступному отримала спірну квартиру та ордер на неї. На підставі рішення у кримінальній справі № 1-129/02, ТОВ „АБО” у 2005 р. звернулось з позовом до Ковпаківського районного суду м. Суми про визнання договору між ТОВ „АБО” та Пушкаловою Л.І. від 01.03.2008 р. і ордеру недійсними. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.04.2005 р., яке вступило в дію та ніким не скасовано, а тому є встановленим юридичним фактом, позов ТОВ „АБО” частково задоволений, а саме: договір від 01.03.1998 року між Пушкаловою Людмилою Іванівною та ТОВ „АБО” визнано недійсним.

За наявності описаних вище встановлених раніше судами юридично значущих фактів, договір між позивачем та відповідачем від 19.04.1995 року  до даного часу не виконаний з боку відповідача. Посилання відповідача у відзиві  на позовну заяву на ту обставину, що договір ними виконаний шляхом надання квартири Пушкаловій Л.І. по причині відмови Ковпаківського районного суду м. Суми у задоволенні позовної вимоги ТОВ „АБО” про визнання ордеру на квартиру недійсним не може бути взято судом до уваги, оскільки квартира набувалася Пушкаловою Л.І. на підставі договору, який в послідуючому визнаний недійсним, а не на підставі ордеру. Ордер в даному випадку не є обов'язковим документом, що дає право на отримання квартири, оскільки квартира набувалась не за рахунок державного житлового фонду.

Дослідивши текст договору від 19.04.2008 р., з якого виник даний судовий спір, суд встановив, що в тексті договору відсутній строк його дії, а відтак, виходячи з положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання по даному договору припиняється або в разі повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, або в разі розірвання договору чи визнання його недійсним. Судом встановлено, що свої зобов'язання по договору від 19.04.2008 р. позивач виконав в повному обсязі. Належні докази виконання зобов'язань по договору з боку відповідача відсутні. За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про встановлення початку перебігу строку позовної давності, оскільки його початок до моменту подання даного позову до суду не наступив. Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони. Відповідач заяви про застосування строку позовної давності не подав.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ „АБО” є правомірними та обґрунтованими. Однак, разом з тим, вони підлягають лише частковому задоволенню.

Так, згідно пункту 1 договору № 18 від 19.04.2008 р. ЖСК-94 надає „АБО” 3х кімнатну квартиру за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 129, м. Суми. Вказівки на те, що відповідач повинен надати, в разі виконання позивачем вимог пункту 1.2. договору, трикімнатну квартиру в даному будинку саме під № 33, договір не містить. Тому, суд задовольняє позовні вимоги лише частково в частині зобов'язання відповідача надати трикімнатну квартиру без її ідентифікації (визначення її номеру).

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – Згідно ч. 2 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони. Відповідач заяви про застосування строку позовної давності не подав.

Згідно ч. 2 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони. Відповідач заяви про застосування строку позовної давності не подав.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, відповідач не надав суду доказів обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, тому позовні вимоги вважаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.       

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Житлово – будівельний кооператив „ЖСК – 94” (ідентифікаційний код 22984793, 40021, м. Суми, вул. Кірова, 129) надати Товариству з обмеженою відповідальністю „АБО” (ідентифікаційний код 21125384, 40007, м. Суми, вул. Лінійна, 12/4) передати трикімнатну квартиру в будинку № 129 по вулиці Кірова в м. Суми.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили .

4.          В іншій частині позову відмовити.