Рішення

від 22.12.2008 по справі 17/405-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/405-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

22.12.08                                                                                          Справа №  17/405-08

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика

                      “Квітень”

до        Товариство з обмеженою відповідальністю “БЦ Купідон”

про      стягнення 182 022,53 грн.

     Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Квітень” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЦ Купідон” (далі –Відповідач) про стягнення 182 022,53 грн, з яких 142 101,82 грн - заборгованість, 11 913,70 грн –інфляційні, 11 997,24 грн –пеня, 1 799,59 грн –3% річних та 14 210,18 грн –штрафу.

Ухвалою суду від 18.08.2008р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки товару № 47/К-07 від 02.01.2007р. щодо оплати отриманого товару.

В процесі розгляду справи позивачем було подано доповнення до позовної заяви № 11-08 від 11.11.2008р. (Вх. № 19432 від 14.11.2008р.) та докази їх надіслання відповідачу, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 141 850,82 грн - заборгованості, 12 534,65 грн –інфляційні, 11 593,66 грн –пеня, 1 739,06 грн –3% річних та 14 185,008 грн –штрафу.

У зв'язку з неявкою в судові засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів розгляд справи неодноразово відкладався.

22.12.2008р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням поданого доповнення до позовної заяви № 11-08  від 11.11.2008р.

Відповідач свого представника в судове засідання вчетверте не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 18.08.2008р., від 01.10.2008р, від 03.11.2008р. та від 17.11.2008р., надісланими відповідачу за трьома відомими адресами: 1) юридична адреса згідно витягу з єдиного державного реєстру наданого державним реєстратором на запит суду: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Нова, 23-б; 2) інша відома адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, 26, кв. 43; 3) інша відома адреса: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 77.

Однак, зазначені вище ухвали суду, які були надіслані відповідачу за вказаними трьома адресами були повернуті поштовим відділенням зв'язку (в матеріалах справи) з зазначенням на довідках: “за зазначеною адресою не проживає” та “адресат вибув”.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.  

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача відповідача, суд в с т а н о в и в:

2          січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Квітень” та Товариством з обмеженою відповідальністю “БЦ Купідон” було укладено Договір поставки товару № 47/К-07 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язується прийняти його та оплатити.

На підставі даного Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 552 308,10 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств, а саме: № 47623 від 10.07.2007р. на суму 25 431,25 грн., № 47939 від 24.07.2007р. на суму 22 721,09 грн., № 48239 від 07.08.2007р. на суму 17 748,19 грн.,               № 48505 від 17.08.2007р. на суму 27 027,93 грн., № 48588 від 27.08.2007р. на суму                       5 981,45 грн., № 48725 від 28.08.2007р. на суму 1 540,08 грн., № 48725а від 28.08.2007р. на суму 0,10 грн., № 48862 від 05.09.2007р. на суму 896,58 грн., № 48862а від 05.09.2007р. на суму 0,10 грн., № 48861 від 05.09.2007р. на суму 25 728,72 грн., № 49152а від 18.09.2007р. на суму 0,10 грн., № 49152 від 18.09.2007р. на суму 896,58 грн., № 49153 від 18.09.2007р. на суму 20293,56 грн., № 49425 від 28.09.2007р. на суму 12770,50 грн., № 49600 від 03.10.2007р. на суму 46371,94 грн., № 49601а від 03.10.2007р. на суму 0,20 грн., № 49601 від 03.10.2007р. на суму 3032,46 грн., № 49824 від 12.10.2007р. на суму 17866,61 грн., № 50355а від 02.11.2007р. на суму 0,12 грн., № 50355 від 02.11.2007р. на суму 1129,14 грн., № 50356 від 02.11.2007р. на суму 37316,90 грн., № 50593а від 12.11.2007р. на суму 0,08 грн., № 50593 від 12.11.2007р. на суму 752,76 грн., № 50592 від 12.11.2007р. на суму 27628,27 грн., № 50779 від 19.11.2007р. на суму 22224,24 грн., № 50778а від 19.11.2007р. на суму 0,15 грн.,  № 50778 від 19.11.2007р. на суму 1411,43 грн., № 51264 від 11.12.2007р. на суму 2241,45 грн., № 51264а від 11.12.2007р. на суму 0,15 грн., № 51256 від 11.12.2007р. на суму 28099,47 грн., № 51430 від 19.12.2007р. на суму 1494,30 грн., № 51430а від 19.12.2007р. на суму 0,10 грн., № 51431 від 19.12.2007р. на суму 18680,28 грн., № 51531 від 24.12.2007р. на суму  31 587,36 грн., № 52123 від 25.01.2008р. на суму 48 532,76 грн., № 52124 від 25.01.2008р. на суму 1 542,73 грн., № 52124а від 25.01.2008р. на суму 0,15 грн., № 52416 від 12.02.2008р. на суму 25 298,58 грн., № 52713 від 22.02.2008р. на суму 3 236,57 грн., № 52713а від 22.02.2008р. на суму 0,20 грн., № 52714 від 22.02.2008р. на суму 37 949,40 грн., № 53047 від 11.03.2008р. на суму 2350,67 грн., № 53047а від 11.03.2008р. на суму 0,10 грн., № 53048 від 11.03.2008р. на суму 32 523,30 грн.

Згідно з п.3.1. Договору відповідач повинен був здійснити оплату товару в безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача або в готівковій формі, шляхом внесення коштів в касу позивача, на протязі 28 (двадцяти восьми) календарних днів з дати поставки товару. Пунктом 3.2. Договору передбачено, що незалежно від призначення платежу в першу чергу здійснюється оплата за першою і далі за кожною наступною поставкою.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором щодо оплати отриманого товару, в результаті чого за відповідачем станом на 31.07.2008р. утворилась заборгованість за отриманий товар у сумі 141 850,82 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар згідно Договору поставки товару № 47/К-07                       від 02.01.2007р. у сумі 141 850,82 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 11 593,66 грн пені, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та стягує з відповідача пеню у розмірі 11 593,66 грн. нараховану відповідно до розрахунку доданого до доповнення до позовної заяви № 11-08 від 11.11.2008р. (Вх. № 19432 від 14.11.2008р.).

Позовні вимоги в частині стягнення 14 185,08 грн штрафу задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня та штраф згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України є різновидами неустойки, а тому одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення є неможливим.

Аналогічна позиція з даного питання викладена також в Постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі № 24/17-06.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення 12 534,65 грн. інфляційних та 1 739,06 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевіривши розрахунки позивача, додані до доповнення до позовної заяви № 11-08 від 11.11.2008р. (Вх. № 19432 від 14.11.2008р.), дійшов висновку про їх обґрунтованість, а тому задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 12 534,65 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 1 739,06 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БЦ Купідон”                        (код 33223400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Квітень” (код 30664064) 141 850,82 грн. основного боргу, 11 593,66 грн –пені, 12 534,65 грн. –інфляційних,  1 739,06 грн. - 3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 1 678,29 грн. та 108,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

3. В частині стягнення 14 185,08 грн штрафу –відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.