36/396
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 36/396
20.10.08
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради
(Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ВІ.АЙ»
Про стягнення 303 905 грн. 59 коп.
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача Ключай Н.І. –по дов. 196-3730/К4 від 07.07.2008р.
Від відповідача не з”явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ВІ.АЙ” 303 905 грн. 59 коп., із яких: 279 565 грн. 07 коп. заборгованість по орендній платі, 2 313 грн. 36 коп. -3% річних, 3 809 грн. 57 коп. –індекс інфляції, 18 217 грн. 59 коп. пеня за прострочку платежу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договорів №2189/ТК від 15 серпня 2007 року та №00336/08 від 16.04.2008р. не сплатив позивачу орендну плату у зв'язку з чим виник борг в сумі 279 565 грн. 07 коп.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2008р. розгляд справи призначено на 17.09.2008р. о 11 год. 10 хв.
Представник відповідача в судове засідання 19.09.2008р. не з”явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав. Заяв та клопотань до суду не поступало.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є:
нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Оскільки представник відповідача в судове засідання 17.09.2008р. не з”явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, судом розгляд справи був відкладений на 01.10.2008р. о 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 01.10.2008р. представником відповідача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник відповідача не ознайомлений з матеріалами справи.
Судом заявлене клопотання було задоволено і в судовому засіданні оголошено перерву до 08.10.2008р.
В судове засідання 08.10.2008р. представник відповідача не з»явився, письмового відзиву суду не надав. Через канцелярію суду від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник хворіє.
Розглянувши дане клопотання суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 20.10.2008р. о 16 год. 20 хв.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвал суду направлялись на адреси відповідача, що вказані в позовні заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується штампом про відправлення на зворотній стороні ухвал. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2007 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (далі позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ВІ.АЙ” (далі відповідач) був укладений договір №2189/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами.
Відповідно до п.2.1 Договору № 2189/ТК позивач надав відповідачу право на тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами згідно адресної програми, що наводиться в додатках №1 та №2 до договору.
Згідно п.4.2. Договору № 2189/ТК відповідач зобов'язаний був отримувати рахунки за сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розташування об'єктів зовнішньої реклами не пізніше 15 числа поточного місяця.
В п 4.5. вищезгаданого договору сторони передбачили, що плата за право тимчасового користування місцями сплачується розповсюджувачем реклами (відповідачем) ще пізніше 20 числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунках –фактурах на поточний рахунок позивача.
На виконання умов договору № 2189/ТК позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури:
№№ КП-07/92535 від 15.04.2008р., КП-07/92536 від 15.04.2008р., КП-07/92537 від 15.04.2008р., КП-07/92538 від 15.04.2008р., КП-07/92539 від 15.04.2008р., КП-07/98875 від 15.04.2008р., КП-07/98973 від 15.04.2008р., КП-07/98974 від 15.04.2008р., КП-07/98976 від 15.04.2008р., КП-07/98977 від 15.04.2008р., КП-07/98979 від 15.04.2008р., КП-07/98980 від 15.04.2008р., КП-07/98982 від 15.04.2008р., КП-07/98983 від 15.04.2008р., КП-07/98984 від 15.04.2008р., КП-07/98985 від 15.04.2008. КП-07/98986 від 15.04.2008р. на загальну суму 198 305 грн. 87 коп.
У зв'язку з тим, що договір №2189/ТК припинив свою дію, 16.04.2008 року між позивачем та відповідачем було договір №00336/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-них) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 00336/08 позивач надав відповідачу в тимчасове користування місце(-я) для розміщення об'єктів зовнішньої реклами.
Відповідач відповідно до п. 3.6.15. договору № 00336/08 відповідач зобов'язався отримувати у позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ не пізніше 15 числа поточного місяця.
Розрахунки за даним договором здійснюються відповідачем не пізніше 25-го числа поточного місяця (п. 4.3 договору).
На виконання вимог договору № 00336/08 позивачем були виставлені відповідачу рахунки - фактури:
№№ КП-07/96938 від 13.06.2008р., КП-07/98865 від 15.07.2008р. КП-07/98866 від 15.07.2008р., КП-07/98867 від 15.07.2008р., КП-07/98868 від 15.07.2008, КП-07/98876 від 15.07.2008р., КП-07/98877 від 15.07.2008р., КП-07/98878 від 15.07.2008р., КП-07/98912 від 15.07.2008р., КП-07/98914 від 15.07.2008р., КП-07/98975 від 15.04.2008р., КП-07/98978 від 15.04.2008р., КП-07/98981 від 15.04.2008р., КП-07/98987 від 15.04.2008. КП-07/99358 від 04.08.2008р., КП-07/99359 від 04.08.2008, КП-07/99360 від 04.08.2008р., КП-07/99361 від 04.08.2008р., КП-07/99362 від 04.08.2008 на загальну суму 81 259 грн. 20 коп.
З огляду на вищенаведеного, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором М 2189/ТК від 15.08.2007 р. та Договором № 00336/08 від 16.04.2008 р. станом на 14 серпня 2008 року становить 279 565 грн. 07 коп.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов договорів оренди не здійснив своєчасне перерахування орендних платежів по укладеним договорам, чим порушив свої зобов'язання. На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по спірним договорам становить 279 565 грн. 07 коп.
Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Це стосується відповідача який належними засобами доказування повинен був довести, що ним умови договорів в частині сплати орендних платежів виконані належним чином.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 279 565 грн. 07 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин не звільняється від відповідальності через неможливість виконання зобов'язання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог встановлених цим кодексом та іншими законами.
Оскільки відповідач припустився прострочки платежу по вищевказаним договорам з нього на підставі п. 6.3 договору №2189/ТК та п. 7.4 договору №00336/08 договорів підлягає стягненню пеня в сумі 18 217 грн. 59 коп., відповідно до наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .
З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 2 313 грн. 36 коп. та 3 809 грн. 57 коп. –індекс інфляції обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України на відповідача відносяться витрати по сплаті державного мита в сумі 3 040 грн. 00 коп. та 118грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.ВІ.АЙ”
(м. Київ, вул. Ямська, 28-а, код 34182250) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, код 26199714) 279 565 грн. 07 коп. заборгованість по орендній платі, 2 313 грн. 36 коп. - 3% річних, 3 809 грн. 57 коп. –індекс інфляції, 18 217 грн. 59 коп. пеня за прострочку платежу, 3 040 грн. 00 коп. державного мита ат 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2008 |
Оприлюднено | 06.01.2009 |
Номер документу | 2637997 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні