Рішення

від 03.12.2008 по справі 5020-4/339-2/447

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/339-2/447

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" грудня 2008 р. справа № 5020-4/339-2/447

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Івгрік”

(99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 34, кв.102)

до відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю „Автобудсервіс”

(99040, м. Севастополь, вул. Індустріальна, 40)                          

про стягнення 40334,71 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача – не з'явився;

відповідачів - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Івгрік”  (далі –ТОВ „Івгрік”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Автобудсервіс” (далі –ТОВ „Автобудсервіс”) про стягнення 40334,71 грн., з яких: сума основної заборгованості за договором про надання охоронних послуг –37252,00 грн. та пеня –3082,71 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ТОВ „Автобудсервіс” належним чином не виконані зобов'язання щодо оплати за надані послуги відповідно до вимог договорів № 21 від 27.09.2006 та №1 від 01.01.2007 про надання охоронних послуг.

         Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 01.10.2008, 19.11.2008 та 03.12.2008 не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Факт отримання відповідачем судових документів підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №372720 (арк.с.56).

          Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

          Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2006 та 01.01.2007 між ТОВ „Івгрік” (Охорона) та ТОВ „Автобудсервіс” (Замовник) були укладені відповідно договори №21 та №1 про надання охоронних послуг (далі - Договори).

Відповідно до пункту 1.1 Договорів позивач прийняв на себе зобов'язання по охороні об'єктів, визначених літерами „П” та „Р” на схематичному плані та на території, що прилягає до них за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 15 (далі - Об'єкт).

Пунктами 3.1 та 3.3 Договорів встановлено, що оплата послуг за цими договорами здійснюється у готівковій та безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Охорони вартості наданих послуг із розрахунку 10,00 грн. (за договором №21 від 27.09.2006) та 6,50 грн. (за договором №1 від 01.01.2007) за 1 людино-годину.

Оплата вартості послуг Охорони здійснюється Замовником п'ятого числа місяця наступного за звітним періодом, згідно виставленого Охороною рахунку.

Додатковою угодою від 01.11.2006 сторони дійшли згоди та зменшили вартість послуг охорони за договором №21 від 27.09.2006 до 7,00 грн. за 1 людино-годину.

Позивач свої зобов'язання за Договорами в період фактичного надання послуг виконав у повному обсязі, що підтверджується двохсторонніми актами приймання-передачі виконаних робіт: №6/40 від 27.10.2006, №6/47 від 27.11.2006, №6/62 від 31.12.2006, №7 від 31.01.2007, №14 від 28.03.2007 та №15 від 18.03.2007 (арк.с. 15, 17, 19, 21, 23).

Але відповідач свої зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за надані послуги у сумі 37252,00 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків (арк.с. 25ч).

Докази погашення ТОВ „Автобудсервіс” заборгованості перед позивачем на день прийняття рішення відсутні.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, докази погашення відповідачем суми заборгованості по сплаті вартості отриманих послуг у розмірі 37252,00 грн. на день прийняття рішення відсутні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Автобудсервіс” суми основної заборгованості у розмірі 37252,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3082,71 грн. за відповідні періоди прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня згідно розрахунку позивача складає 3082,71 грн. Розрахунок перевірений судом, здійснений з урахуванням вищезазначених норм, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 40334,71 грн.  обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, статтями 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Автобудсервіс” (99040, м. Севастополь, вул. Індустріальна, 12, код у ЄДРПОУ 32789449, р/р №26005035763800 в АКІБ „Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Івгрік” (99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 106, кв. 60, код у ЄДРПОУ 33249900, р/р 2600201010802 в ВАТ „Кредобанк”, м. Сімферополь, МФО 324913) заборгованість у розмірі 40334,71 грн. (сорок тисяч триста тридцять чотири грн. 71 коп.), з яких:  сума основної заборгованості  –37252,00 грн., пеня –3082,71 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 403,35 грн. (чотириста три грн. 35 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                                                Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 08.12.2008.