Ухвала

від 19.11.2008 по справі 49/47-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

49/47-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

19 листопада 2008 р.                                                                                   № 49/47-б  

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.

Малетича М.М.

розглянувши касаційну скаргу

ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва

на ухвалувід 23.07.2008 р. господарського суду м. Києва

у справі№ 49/47-б господарського суду м. Києва

за заявоюПП "Кобза СВ", м. Київ

доТОВ "СПМ ЕМІРКОМ", м. Київ

пробанкрутство

в судовому засіданні взяв участь представник:

ДПІ у Голосіївському р-ні м. КиєваКорнелюк М.П., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2008 р. за заявою ПП "Кобза СВ" було порушено провадження у справі № 49/47-б про банкрутство ТОВ "СПМ ЕМІРКОМ" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 24.03.2008 р. визнано ТОВ "СПМ ЕМІРКОМ" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. (суддя Митрохіна А.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 22.04.2008 р., ліквідовано банкрута - ТОВ "СПМ ЕМІРКОМ" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством та припинено провадження у справі.  

Не погоджуючись з такою ухвалою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. та припинити провадження у справі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що  судом невірно з'ясовано обставини, що мають суттєве значення для розгляду справи, оскільки матеріали справи містять витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу - боржника, що не свідчить про відсутність боржника за його місцезнаходженням, а також боржником до лютого 2008 р. включно подавалися податкові декларації до відповідного органу державної податкової служби.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме ст. 36 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), ст. ст. 1, 8, 52 Закону про банкрутство, ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, проаналізувавши наявні матеріали справи та подані матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності припинення касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, виходячи з наступного.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.           

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Стаття 107 ГПК України передбачає, що касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Між тим, у відповідності до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (тобто особливостей процедури банкрутства).

Отже, в силу приписів ст. 41 ГПК України положення ст. 107 цього Кодексу підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 3 ст. 11113 ГПК України).

Таким чином, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачені.

Отже, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство ліквідатор банкрута письмово повідомляв можливих кредиторів банкрута, в т.ч. ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва.

На запит ліквідатора банкрута ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва було видано довідку від 28.03.2008 р. № 777/24-018 про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що в газеті "Голос України" від 08.05.2008 р. за №88 (а.с. №№93-116) надруковано відповідне оголошення про визнання боржника –ТОВ "СПМ ЕМІРКОМ" банкрутом. При цьому, в даному оголошенні зазначено, що кредитори можуть заявити свої вимоги до боржника протягом одного місяця з моменту опублікування оголошення.

З дня публікації відповідного оголошення в офіційних друкованих органах зазначені в ньому відомості набувають загальновідомого значення.

У зв'язку з чим, призначаючи касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на ухвалу про припинення провадження у справі у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу до розгляду, ухвалою від 12.09.2008 р. Вищим господарським судом України було зобов'язано заявника касаційної скарги надати суду докази набуття статусу учасника справи про банкрутство (кредитора), зокрема, докази заявлення грошових вимог до боржника.

Втім, такі докази заявником касаційної скарги надані суду не були.

Таким чином, заявник касаційної скарги – ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника.

У зв'язку з чим, вказана особа позбавлена можливості оскаржити ухвалу про припинення провадження у справі у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі про банкрутство за касаційною скаргою неучасника такої справи не може бути здійснене, а тому підлягає припиненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", ст. ст. 1, 23, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 41, 80, 107, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

          Припинити касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. у справі № 49/47-б.

Головуючий                                                                            Б.М. Поляков

          Судді                                                                                    В.М. Коваленко

                                                                                                            М.М. Малетич