Постанова

від 02.10.2012 по справі 3664/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

02 жовтня 2012 р. справа №2-а-3664/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання -Чубукіної М.В.,

представників

позивача -Понамаренко А.О.,

відповідача -Полежака О.А., Юхно О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ТОВ "Екотест" до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотест", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000022301 від 12.03.2012 р. та № 0000012301 від 12.03.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС про нікчемність угод укладених з контрагентами ТОВ фірма "Ліон", ТОВ "ЮЖСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ", ТОВ "Будівництво пан Україна", ТОВ "Трубопласт Україна"безпідставні, оскільки господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представники відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав обґрунтованості спірних податкових повідомлень - рішень.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотест" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 30882862, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

24.02.2012 року на підставі наказу від 15.02.2012р. № 230 ДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Екотест"(код ЄДРПОУ 30882862) по взаємовідносинам з ТОВ фірма "Ліон"(код за ЄДРПОУ 30590155), ТОВ "Юсаем"(код за ЄДРПОУ 33010817), ТОВ "Будівництво пан Україна"(код за ЄДРПОУ 34859292), ТОВ "Трубопласт Україна"(код за ЄДРПОУ 37189531) за період 01.04.2010 по 30.09.2011р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №512/23/30882862 від 24.02.2011 р. (а.с. 11-45 т.1).

Згідно з викладеними у згаданому акті судженнями суб"єкта владних повноважень платником податків вчинено порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, що спричинило заниження податку на прибуток на суму 113.317,00грн.; порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що спричинило заниження ПДВ на суму 96.509,00грн.

12.03.2012р. з посиланням на згаданий акт перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №000022301 від 12.03.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 109.072 грн. 51 коп. (основний платіж - 96.509,00грн., штраф - 12.563,51грн.) та № 0000012301 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 127.765 грн. 03 коп. (основний платіж - 113.317,00 грн., штраф - 14.448,03 грн.) (а.с. 9,10 т.1).

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для винесення спірних рішень суб'єктом владних повноважень обрано положення п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України та п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень про безпідставне включення до складу податкового кредиту та віднесення до складу витрат суми за нікчемними правочинами з ТОВ фірма "Ліон", ТОВ "ЮЖСПЕЦАТОМЕНЕРЕОМОНТАЖ", ТОВ "Будівництво пан Україна", ТОВ "Трубопласт Україна".

При цьому, суд відмічає, що спірне податкове повідомлення-рішення №000022301 від 12.03.2012р. винесено відповідачем з посиланням на порушення платником податків п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, хоча ані в змісті, ані в висновках акту №512/23/30882862 від 24.02.2011р. не міститься висновку ДПІ про порушення ТОВ даної норми закону. Натомість згідно з актом перевірки №512/23/30882862 від 24.02.2011р. ДПІ виявлено порушення платником податків п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, при винесенні спірного рішення про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ суб'єкт владних повноважень повинен був керуватись положеннями ст.7 Закону України "Про ПДВ", порушення якої було встановлено за наслідками перевірки, а не безпідставно посилатись на ст.198 Податкового кодексу України, про порушення якої в акті перевірки не згадується.

Оскільки спірне рішення обґрунтовано податковим органом нормою кодексу, порушення якої не відображено в акті перевірки, то вказана обставина є окремою підставою для висновку про невідповідність спірного рішення вимогам закону.

Перевіряючи спірні рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за матеріалами справи встановив, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб"єкта господарювання - юридичної особи, зареєстрований платником ПДВ, є виробничим підприємством з виготовлення електронних приладів - газоаналізаторів "Оксі"різної модифікації відповідно до ТУ В 30882862.001-03, які використовуються для налагодження устаткування щодо енергозбереження.

З наявних у справі документів вбачається, що між позивачем ТОВ "Екотест"(в якості "Покупця") та ТОВ фірма "ЛІОН"(в якості "Постачальника") було укладено договір поставки №010211 від 01.02.2011р., предметом якого є товар (комплектуючи до газоаналізаторів) (т.1 а.с.46-47).

Обґрунтовуючи, на вимогу суду, наявність об"єктивних економічних чинників на вчинення даного правочину, позивач зазначив, що потреба в укладенні правочину була обумовлена необхідністю придбання матеріалів для виготовлення газоаналізаторів.

В ході розгляду справи відповідач обґрунтованості такого доводу за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростував.

Оглянувши вказаний договір та беручи до уваги відсутність заперечень ДПІ відносно наявності у сторін договору правоздатності та дієздатності юридичних осіб, суд не знаходить підстав для відхилення названого документу як належного та допустимого в розумінні ст.70 КАС України доказу вчинення правочину відповідно до ст.ст.202 та 203 Цивільного кодексу України, оскільки за формою укладення, предметом, змістом прав та обов'язків сторін оглянутий договір закону не суперечить.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач надав складені контрагентом видатковими накладними: №020203 від 02.02.2011р. та податковою накладною №97 від 02.02.2011 р. на загальну суму 61224,00 грн.(в тому числі ПДВ- 10204,00 грн.); видатковою накладною №310494 від 01.03.2011 р. та податковою накладною №27від 01.03.2011 р. на загальну суму 71706,00 грн. (в тому числі ПДВ- 11951,00 грн.); видатковою накладною №310495 від 21.03.2011 р. та податковою накладною №356 від 21.03.2011 р. на загальну суму 6942,00 грн.(в тому числі ПДВ-1157,00 грн.).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним доручення №45 від 03.03.2011р. на загальну суму 61224,00 грн.(в том числі ПДВ - 10204,00 грн.), № 66 від 28.03.2011р., на загальну суму 70758,00 грн. (в том числі ПДВ-11793,00 грн.), № 69 від 31.03.2011р., - 7890,00 грн. (в том числі ПДВ-1315,00 грн.) (т.1 а.с.48-56).

Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ "Екотест"(в якості "Покупця") та ТОВ "Турбопласт Україна"(в якості "Постачальника") було укладено договір поставки №04/2011 від 01.04.2011р., предметом якого є поставка товару (комплектуючі до газоаналізаторів) (т.1 а.с.57-58).

Обгрунтовуючи, на вимогу суду, наявність об"єктивних економічних чинників на вчинення даного правочину, позивач зазначив, що потреба в укладенні правочину була обумовлена необхідністю придбання матеріалів для виготовлення газоаналізаторів.

В ході розгляду справи відповідач обгрунтованості такого доводу за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростував.

Оглянувши вказаний договір та беручи до уваги відсутність заперечень ДПІ відносно наявності у сторін договору правоздатності та дієздатності юридичних осіб, суд не знаходить підстав для відхилення названого документу як належного та допустимого в розумінні ст.70 КАС України доказу вчинення правочину відповідно до ст.ст.202 та 203 Цивільного кодексу України, оскільки за формою укладення, предметом, змістом прав та обов'язків сторін оглянутий договір закону не суперечить.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач надав складені контрагентом видатковою накладною №РН-040416 від 04.04.2011р. та податковою накладною №81 від 04.04.2011 р. на загальну суму 47928,00 грн.(в тому числі ПДВ-7988,00 грн.), видатковою накладною №РН-040506 від 04.05.2011 р. та податковою накладною №25 від 04.05.2011 р. на загальну суму 48396,00 грн. (в тому числі ПДВ-8066,00 грн.), видатковою накладною №РН-270503 від 27.05.2011 р. та податковою накладною №273 від 27.05.2011 р. на загальну суму 6972,00 грн. (в тому числі ПДВ-1162,00 грн.), видатковою накладною №РН-020605 від 02.06.2011 р. та податковою накладною№27 від 02.06.2011р. на загальну суму 34362,00 грн.(в тому числі ПДВ-5727,00 грн.), видатковою накладною №РН-020701 від 02.07.2011 р. та податковою накладною №13 від 02.07.2011р. на загальну суму 51642,00 грн. (в тому числі ПДВ-8607,00 грн.).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним доручення №99 від 28.04.2011р. на загальну суму 47928,00 грн. (в тому числі ПДВ 7988,00 грн.), №114 від 27.05.2011р. -48396,00 грн.(в тому числі ПДВ 8066,00 грн.),№151 від 29.06.2011р. -34362,00 грн.(в тому числі ПДВ-5727,00 грн.), №128 від 07.07.2011р.-6972,00 грн.(в тому числі ПДВ 1162,00 грн.), №160 від 08.07.2011р.-51642,00 грн.(в тому числі ПДВ 8607,00 грн.) (т.1 а.с.59-73).

Також в ході розгляду справи судом з'ясовано, що між позивачем, ТОВ "Екотест"(в якості "Покупця") та ТОВ "ЮЖСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ"(в якості "Постачальника") було укладено договір поставки №200611 від 20.06.2011р., предметом якого є постачання товару (комплектуючі до газоаналізаторів) (т.3 а.с. 190).

Обгрунтовуючи, на вимогу суду, наявність об"єктивних економічних чинників на вчинення даного правочину, позивач зазначив, що потреба в укладенні правочину була обумовлена необхідністю придбання матеріалів для виготовлення газоаналізаторів.

В ході розгляду справи відповідач обгрунтованості такого доводу за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростував.

Оглянувши вказаний договір та беручи до уваги відсутність заперечень ДПІ відносно наявності у сторін договору правоздатності та дієздатності юридичних осіб, суд не знаходить підстав для відхилення названого документу як належного та допустимого в розумінні ст.70 КАС України доказу вчинення правочину відповідно до ст.ст.202 та 203 Цивільного кодексу України, оскільки за формою укладення, предметом, змістом прав та обов'язків сторін оглянутий договір закону не суперечить.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач надав складені контрагентом видатковою накладною №РН-120707 від 12.07.2011р. та податковою накладною №141 від 12.07.2011 р. на загальну суму 26898,00 грн.(в тому числі ПДВ 4483,00 грн.), видатковою накладною №РН-210704 від 21.07.2011 р. та податковою накладною №211 від 21.07.2011 р. на загальну суму 41400,00 (в тому числі ПДВ 6900,00 грн.), видатковою накладною №РН-010847 від 01.08.2011 р. та податковою накладною №44 від 01.08.2011 р. на загальну суму 53622,00 (в тому числі ПДВ 8937,00 грн.), видатковою накладною №РН-040811 від 04.08.2011 р. та податковою накладною№102 від 04.08.2011р. на загальну суму 72144,00 (в тому числі ПДВ 12024,00 грн.) (т.1 а.с. 81-89).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним доручення № 182 від 21.07.2011 р. на загальну суму 41400,00 грн. (в том числі ПДВ 6900,00 грн.), №185 від 29.07.2011 р.- 26898,00 грн. (в тому числі ПДВ 4483,00 грн.), №205 від 29.08.2011р. - 53622,00 грн. (в тому числі 8937,00 грн.), №209 від 31.08.2011р. - 72144,00 грн. (в тому числі ПДВ 12024,00 грн.) (т.2 а.с. 2,4,5.)

З приєднаних до справи документів випливає, що між позивачем, ТОВ "Екотест"(в якості "Покупця") та ТОВ "Будівництво Пан Україна"(в якості "Постачальника") було укладено договір поставки №0109-11 від 01.09.2011р., предметом якого є купівля-продаж товару (комплектуючі до газоаналізаторів) (т.1 а.с. 74-75).

Обгрунтовуючи, на вимогу суду, наявність об"єктивних економічних чинників на вчинення даного правочину, позивач зазначив, що потреба в укладенні правочину була обумовлена необхідністю придбання матеріалів для виготовлення газоаналізаторів.

В ході розгляду справи відповідач обґрунтованості такого доводу за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростував.

Оглянувши вказаний договір та беручи до уваги відсутність заперечень ДПІ відносно наявності у сторін договору правоздатності та дієздатності юридичних осіб, суд не знаходить підстав для відхилення названого документу як належного та допустимого в розумінні ст.70 КАС України доказу вчинення правочину відповідно до ст.ст.202 та 203 Цивільного кодексу України, оскільки за формою укладення, предметом, змістом прав та обов'язків сторін оглянутий договір закону не суперечить.

Потреба в укладені згаданого правочину обумовлена необхідністю придбання комплектуючих для виробництва газоаналізаторів.

В підтвердження доводу про реальність господарських операцій за згаданим правочином позивач подав до суду складену контрагентом видатковою накладною №РН010916 від 01.09.2011р. та податковою накладною №22 від 01.09.2011 р. на загальну суму 55818,00 грн.(в том числі ПДВ 9303,00 грн.) (т. 1 а.с. 76-77).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь ТОВ "ЮЖСПЕЦАТОМЕНЕРЕОМОНТАЖ"безготівкових коштів згідно з платіжним доручення №219 від 14.09.2011р. на загальну суму 55818,00 грн. (в том числі ПДВ 9303,00 грн.)(т.2. а.с.2) на підставі повідомлення № 1 про відступлення права грошової вимоги від 05.09.2011 р. від ТОВ "Будівництво Пан Україна", договору про відступлення права грошової вимоги " 0109-11-п від 05.09.2011р. Згідно вказаного договору ТОВ "Будівництво Пан Україна"(Первісний кредитор) відступає, а ТОВ "ЮЖСПЕЦАТОМЕНЕРЕОМОНТАЖ"(Новий кредитор) набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності з Договором № 0109-11 від 01.09.2011р., укладеного між первісним кредитором та ТОВ "Екотест"(на загальну суму 55818,00 грн. (в том числі ПДВ 9303,00 грн.)(т.1 ас. 78-80).

Оцінивши доводи сторін, перевіривши обгрунтованість цих доводів добутими доказами, суд зазначає, що наявність фізичного переміщення товару податковим органом не заперечується, придбаний за спірними правочинами товар має малогабаритні розміри, що узгоджується з поясненнями представника позивача про транспортування товару автомобілем директора.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського та бухгалтерського обліку (рахунок 631 ) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме довіреності: №48 від 01.09.2011 р., №5 від 02.02.2011 р., №14 від 01.03.2011р. та №16 від 21.03.2011 р.,№19 від 01.04.2011 р., №22 від 04.05.2011р.,№25 від 01.06.2011 р., №30 від 29.06.2011р., №38 від 02.07.2011р.№39 від 11.07.2011 р., №40 від 21.07.2011р., №41 від 01.08.2011р. та №45 від 04.08.2011 р., що підтверджується журналом видачі довіреностей (т.3 а.с. 176).

Доводи позивача про подальше використання придбаного за спірними правочинами товару у власній господарській діяльності, а саме: у виробництві газоаналізаторів ОКСІ, котрі були реалізовані ТОВ "Екотехнологія", Харківському обласному підприємству "Дирекція розвитку інфраструктури", ТОВ "Центр енергетичних технологій", ТОВ "Техноком", ТОВ "Еко-Планета", ПП ВКФ "Солви", СП "ЕКСЕРГІЯ", ЗАТ "Енергосталь-комплект", ЗАО "Укркотлосервис", ПП "Проммонтажналадка", ТОВ "Екосервіс", ПАТ "Мотр Січ", ТОВ "Теплоенерго -5", ВАТ "Завод "Фіолент" та ін., відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовані, підтверджуються витребуваними судом на виконання вимог ст.11 КАС України і наданими позивачем первинними документами, що приєднані до матеріалів справи (т.2-т.3).

Оцінивши згадані вище правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, не стосуються речей, обмежених в цивільному/господарському обороті. На момент укладення спірних правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідками Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (т.4 а.с. 8-35).

Долучені до матеріалів справи первинні та розрахункові документи можуть бути визнані належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності проведення господарських операцій, адже дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, не мають, узгоджуються з вимогами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Існування у спірних правовідносинах обставин, які б давали підстави дійти висновку про те, що дані документи не спричиняють зміни стану та структури активів учасників спірних правочинів, судом в ході розгляду справи не виявлено.

В акті перевірки таких фактичних даних не відображено. Обставин, котрі б спростовували презумпцію добросовісного та сумлінного платника податків, в акті перевірки не викладено.

За матеріалами справи та з пояснень сторін судом встановлено, що єдиним мотивом ДПІ про неправомірне збільшення платником податків витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за спірними правочинами є висновки складених іншими ДПІ актів перевірок конрагентів позивача, згідно з якими всі правочини, укладені такими контрагентами є нікчемними.

Жодних інших мотивів в основу спірних рішень суб"єктом владних повноважень не покладено.

Так, як вбачається з акту перевірки № 512/23/30882862 від 24.02.2011 р. для доведення нікчемності укладеної угоди використовувалася виключно інформація, отримана від податкових інспекцій, а саме: акт "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми "Ліон"(податковий номер 30590155) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий-червень 2011 року від 31.08.2011 №2843/23-212/30590155; акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецатоменергомонтаж"(код ЄДРПОУ 33010817) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 від 15.11.2011 року № 2576/234/33010817; акт "про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Будівництво Пан-Україна"(код ЄДРПОУ 34859292), з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року"від 15.11.2011 року № 126 /18/34859292; акт "ТОВ "Трубопласт Україна"код ЄДРПОУ 37189531 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень-липень 2011р."від 09.11.2011 року № 791/235/37189531.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що акт податкової перевірки не може бути визнаний належним, допустимим та достатнім в розумінні ст.124 Конституції України, ст.ст.70, 86, 159 КАС України доказом факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись.

Натомість до кола таких доказів можуть бути віднесені такі, що набрали законної сили обвинувальний вирок суду, винесений відносно посадових осіб платника податків за вчинення злочинів, що передбачені ст.ст.191 або 212 Кримінального кодексу України (адже метою вчинення нікчемного правочину або викривлення дійсних показників господарських операцій в податковому обліку платника податків є намір платника податків на заволодіння державним майном або намір платника податків на ухилення від сплати податків, зборів), рішення адміністративного суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення адміністративного суду про визнання правочину недійсним.

Однак, перелічених доказів відповідач до суду не подав, в основу спірного рішення таких доказів не поклав.

Оцінивши добуті докази, суд відзначає, що в ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за спірними правочинами іншого результату, ніж придбання товару та отримання послуг.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відмічає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами при укладанні і виконанні спірних правочиінв взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що суб"єктом владних повноважень за наслідками проведення перевірки не спростовано презумпції добросовісності та сумлінності позивача як платника податків, зборів, не доведено наявності у платника податків наміру безпідставно одержати податкову вигоду.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як ані акт податкової перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно засвідчують обставини фактичної дійсності.

Окрім того, судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 р. по справі № 2-а-594/12/2070 визнано неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТОВ „Будівництво Пан-Україна", на підставі якої складено акт "про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Будівництво Пан-Україна"(код ЄДРПОУ 34859292), з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року"від 15.11.2011 року № 126 /18/34859292.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що викладене в акті перевірки судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Зміст акту перевірки не містить викладення належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень положень п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, а порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, на підставі якого винесене рішення №000022301 від 12.03.2012 р., взагалі відсутнє в висновках встановлених перевіркою порушень.

Крім того, суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. по справі №2а-2612/12/2070 (яка набула законної сили) визнано неправомірним та скасовано наказ ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС "Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест" від 13.02.2012 року №230 та визнано неправомірними дії ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Екотест"за період 01.04.2010 по 30.09.2011р., про що було складено акт №512/23/30882862 від 24.02.2012р.

Вказана обставина в силу ст.70 КАС України означає незаконність всіх результатів податкового контролю та неможливість використання таких результатів для винесення рішень про збільшення грошових зобов'язань.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ТОВ "Екотест" до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішень - задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000022301 від 12.03.2012р. та №0000012301 від 12.03.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест" (м. Харків, вул. Гарібальді, 6, кв. 98) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,19грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 19 коп.).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сил ми рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 08.10.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.