Постанова

від 17.09.2012 по справі 15406/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" вересня 2012 р. Справа № 2а-15406/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чернової М.С.,

за участю: представника позивача - Макаренко М.І.,

представника відповідача - Голяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестпроект" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвестпроект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 08.07.2011 року №0001102302, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафним (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 227148,75 грн., в тому числі за основним платежем на суму 181719,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45429,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 12.09.2011 року №0001632302, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 227148,75 грн., в тому числі за основним платежем на суму 181719,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45429,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

Позивач стверджує, що не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам висновки акта ДПІ у Московському районі м. Харкова №1697/23/35477320 від 31.05.2011 про заниження ТОВ "Промінвестпроект" податку на додану вартість на загальну суму 181719,00 грн. Тому позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення №0001102302 від 08.07.2011 та №0001632302 від 12.09.2011, прийняті на підставі акта №1697/23/35477320 від 31.05.2011.

Позивач повідомив, що договори, укладені між ТОВ "ПРОМІНВЕСТПРОЕКТ" та його контрагентами, - ТОВ «СПЕЦТРУБОМОНТАЖ», ТОВ ФІРМОЮ „САТ ІМПЕКС" та ТОВ«ПРОФІНТЕРБУДСЕРВІС», виконані якісно та в повному обсязі, при цьому дати поставки товару, виконання послуг, їх вартість, дати оплати зафіксовані в первинних документах.

Позивач зазначає, що несплата податку безпосередніми контрагентами платника ПДВ не може бути підставою для позбавлення ТОВ "ПРОМІНВЕСТПРОЕКТ" законного права на формування податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих поясненнях.

У поданих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Московському районі м.Харкова його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа у Виконавчому комітеті Харківської міської ради 11.10.2007 р. за № 14801020000038027 та взятий на податковий облік в ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС 15.10.2007р. за № 11035.

У періоді, за який проводилась перевірка, позивач є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва від 30.10.2007р. № 100074064, виданого ДПІ у Московському райні м. Харкова Харківської області.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням (51.54.0), будівництво будівель (45.21.1), діяльність у сфері інжинірингу (74.20.1), монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря (45.33.1), інші види оптової торгівлі (51.90.0), електромонтажні роботи (45.31.0).

На підставі направлень №628, №629, №631, №630 та №627 від 12.10.2011 р., фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, згідно ст..20, ст..77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвестпроект", код за ЄДРПОУ - 35477320 (далі ТОВ «Промінвестпроект») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 31.05.2011р. № 1697/23/35477320, згідно висновків якого встановлено порушення приписів п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 181719,00 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 28333 грн., листопад 2010 року на суму 47585 грн., грудень 2010 року на суму 105801 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001102302 від 08.07.2011р., яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 227148,75 грн., в тому числі за основним платежем на суму 181719,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45429, 75 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, відповідно до п. 86.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, та п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, надав до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС заперечення № б/н від 23.06.11 р.

Скориставшись своїм правом на апеляційне узгодження спірного податкового повідомлення-рішення, позивач оскаржив його до ДПА у Харківській області. Рішенням про результати розгляду скарги від 01.09.2011 р. № 3896/10/25-103 ДПА у Харківській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

ДПІ у Московському районі м.Харкова 12.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001632302, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 227148,75 грн., в тому числі за основним платежем на суму 181719,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45429,75 грн.

Судом встановлено, що 12 серпня 2010 року між головним управлінням житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, в якості Замовника, та Позивачем, в якості Виконавця, було укладено письмовий правочин у формі договору №22, предметом якого є виконання робіт з реконструкції водогону в смт. Покотилівка Харківського району (перший етап).

16 жовтня 2010 року між Позивачем, у якості Замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Профінтербудсервіс", у якості Підрядника, було укладено письмовий правочин у формі договору №16/10 на виконання робіт з прокладки трубопроводу у смт. Покотилівка.

На момент укладення вказаного правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від Позивача - директором ТОВ „Промінвестпроект" Панфіловим Ю.В., від контрагента - директором ТОВ „Профінтербудсервіс" Буханцовим І.І.

Позивач повідомив, що потреба в укладенні вказаного правочину була обумовлена необхідністю, яка виникла у зв'язку з великою завантаженістю Позивача.

В межах згаданого правочину були проведені всі необхідні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №03/11 за листопад 2010 року, №17/12 за грудень 2010 року, які оформлені податковими накладними: №9406 від 03.11.2010 року на загальну суму - 118701,60 грн., у тому числі ПДВ 19783,60 грн., №12604 від 17.12.2010 року на загальну суму - 23596,80грн., у тому числі ПДВ 3932,80 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості виконаних будівельних робіт були виконані Позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується банківською випискою.

Також в ході розгляду справи з'ясовано, що 12 серпня 2010 року між головним управлінням житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, в якості Замовника, та Позивачем, в якості Виконавця, було укладено письмовий правочин у формі договору №23, предметом якого є виконання робіт з реконструкції КНС №1,2 в м. Валки.

16 вересня 2010 року між Позивачем, у якості Замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецтрубомонтаж", у якості Виконавця, було укладено письмовий правочин у формі договору підряду №16/09, предметом якого є виконання робіт з реконструкції КНС №1,2 в м. Валки, а саме: монтаж силового електрообладнання та кабельних трас, архітектурно-будівельні роботи; роботи з очистки резервуарів; монтажні та демонтажні роботи.

На момент укладення вказаного правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від Позивача - директором ТОВ „Промінвестпроект" Панфіловим Ю.В., від контрагента - директором ТОВ „Спецтрубомонтаж" Воскобойниковим В.М.

Як повідомив Позивач, потреба в укладенні вказаного правочину була обумовлена необхідністю, яка виникла у зв'язку з великою завантаженістю Позивача.

В межах згаданого правочину були проведені всі необхідні будівельні роботи, що підтверджується актами прийомки виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2010 року, №2 за листопад 2010 року, №3 за грудень 2010 року, які оформлені податковими накладними: №478 від 26.10.2010 року на загальну суму - 85000,00 грн., у тому числі ПДВ 14166,67 грн., №488 від 27.10.2010 року на загальну суму - 85000,00 грн., у тому числі ПДВ 14166,67 грн.; №595 від 17.11.2010 року на загальну суму - 166816,00 грн., у тому числі ПДВ 27802,67 грн.; №836 від 20.12.2010 року на загальну суму 177212,00 грн., у тому числі ПДВ 29535,33 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості виконаних будівельних робіт були виконані Позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується банківськими виписками №239 від 26.10.2010 року, №240 від 27.10.2010 року, №265 від 17.11.2010 року, №306 від 20.12.2010 року.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ Фірма „Сат Імпекс" (код ЄДРПОУ 32564148) укладено договір від 04 вересня 2010 року №235

На момент укладення зазначеного договору, що також відображено актом перевірки відповідача (стор.9- акту перевірки), ТОВ ФІРМА „Сат Імпекс" зареєстроване 08.07.2003 року розпорядженням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів, реєстраційна справа №040592430029323, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.10.2003 року №3888, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.10.2003 року №28754530, станом на дату складання акту перевірки має стан платника - „платник податків за основним місцем обліку".

На момент укладення вказаного правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від Позивача - директором ТОВ „Промінвестпроект" Панфіловим Ю.В., від контрагента - директором ТОВ Фірма „Сат Імпекс" Боб Д.О.

Позивач повідомив, що потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю використання вказаних матеріалів при проведенні робіт з Реконструкції водогону в смт. Покотилівка Харківського району, відповідно до договору №16/10 від 16.10.2010 року та Реконструкції КНС №1,2 в м. Валки Харківського району відповідно до договору №16/09 від 16.09.2010 року.

В межах згадуваного правочину були проведені господарські операції щодо продажу товарів, які оформлені видатковою накладною та податковими накладними №2412 від 01.12.2010 року на загальну суму 434000,61 грн, у тому числі ПДВ 72333,43 грн., №151 від 27.10.2010 року на загальну суму 95617,50 грн, у тому числі ПДВ 15936,25 грн., №1774 від 01.11.2010 року на загальну суму 726431,74 грн., у тому числі ПДВ 121071,96 грн.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; (далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні, не встановлено, що не заперечувалося представником відповідача під час судового розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

У відповідності до п.п. 7.4.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», суми понесених витрат на придбання товарів (послуг) підтверджуються податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

За приписами п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Відповідно до цієї ж норми цього ж закону податкові накладні є не тільки звітними податковими документами, а й одночасно розрахунковими документами, тому вони підтверджують і фактично понесені витрати позивача на отримання товарів (робіт, послуг), тому твердження Державної податкової інспекції про те, що витрати, які включені до податкового кредиту щодо вищезазначених операцій не є підтвердженими, є безпідставними, адже в даному випадку вони підтверджуються податковими накладними, які містяться у матеріалах справи.

Перелік вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, перелічені у пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вищезазначеного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача: ТОВ „Профінтербудсервіс", ТОВ „Спецтрубомонтаж", ТОВ Фірмою „Сат Імпекс" відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", станом на час виникнення спірних правовідносин підприємства були платниками ПДВ, що відповідає вимогам підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, у якому закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки, на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не заперечується та не спростовано.

Згідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Аналіз вимог Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє суду дійти висновку, що цей спеціальний Закон не передбачає обов'язок платника податків щодо перевірки сплати податку його контрагентами - постачальниками, чи перевірки факту надання такими підприємствами податкової звітності. Також цей Закон не містить вимоги до покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений продавцем (постачальником) або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника.

Суд зазначає, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що містяться у матеріалах справи відображають фінансово-господарську діяльність по контрагентам в повному обсязі. Зазначені в деклараціях з ПДВ задекларовані в складі податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним ТОВ „Профінтербудсервіс", ТОВ „Спецтрубомонтаж" та ТОВ Фірми „Сат Імпекс" відповідають документам бухгалтерського та податкового обліку.

Оглянуті судом первинні документи містять назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У ході розгляду справи відповідачем не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд не може погодитись з думкою відповідача, що правочини між ТОВ "ПРОМІНВЕСТПРОЕКТ" та його контрагентами, - ТОВ ФІРМА „САТ ІМПЕКС", ТОВ „ПРОФІНТЕРБУДСЕРВІС", ТОВ „СПЕЦТРУБОМОНТАЖ" здійснені без мети настання реальних наслідків та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового зобовязання та податкового кредиту ПДВ.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на дані бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Перелік вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, перелічені у пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вищезазначеного Закону. Наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є необхідними підставами для включення таких сум до податкового кредиту. Отримані від контрагентів позивача податкові накладні є належною підставою для формування податкового кредиту підприємством позивача.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося Позивачем за правилами, визначеними статтею 7 Закону "Про податок на додану вартість". Згідно з цими правилами, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. В результаті застосування зазначених правил, платник податку визначив дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що отриманий товар від ТОВ ФІРМА „Сат Імпекс" позивач використовував у своїй господарській діяльності, а саме: при Реконструкції водогону в смт. Покотилівка Харківського району, відповідно до договору №16/10 від 16.10.2010 року, що підтверджується актами прийому-передачі матеріалів на будівельний майданчик, та Реконструкції КНС №1,2 в м. Валки Харківського району відповідно до договору №16/09 від 16.09.2010 року та довідками про використання матеріалів Замовника за листопад 2010 року та грудень 2010 року, а також відомостями ресурсів до актів прийомки.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується банківськими виписками.

У судовому засіданні встановлено, що результати робіт, одержаних позивачем за вищезазначеними договорами з ТОВ „Профінтербудсервіс", ТОВ „Спецтрубомонтаж" та ТОВ Фірмою „Сат Імпекс", використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

В акті перевірки позивача зазначається, що ДПІ у Київському районі м.Харкова складено акт від 08.04.2011р. №1329/18-010/32564148 з питань правомірності визначення суми податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 01.01.2011 року. На підставі зазначеної інформації відповідачем робиться висновок, що усі господарські операції ТОВ ФІРМА «САТ ІМПЕКС» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ТОВ ФІРМА „САТ ІМПЕКС" з постачальниками та покупцями.

Також в акті перевірки позивача зазначається, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова складено акт № 401/23/35275749 від 09.03.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ „ПРОФІНТЕРБУДСЕРВІС" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 31.01.2011 року. У зв'язку з викладеними у цьому акті перевірки висновками відповідач приходить до того, що правочини не спрямовані на настання реальних наслідків.

Такий же висновок зроблено у акті перевірки позивача відносно взаємовідносин з ТОВ „СПЕЦТРУБОМОНТАЖ" з посиланням на акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 15.04.2011 року №1212/1800/31939034 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „СПЕЦТРУБОМОНТАЖ" з питань правомірності визначення суми податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року та 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

У зв'язку з вищевикладеним відповідач прийшов до висновку, що наслідком діяльності контрагентів позивача - ТОВ «СПЕЦТРУБОМОНТАЖ», ТОВ „ПРОФІНТЕРБУДСЕРВІС", ТОВ ФІРМА „САТ ІМПЕКС" є включно формування податкових зобов'язань для формування податкового кредиту контрагентів, тобто і у підприємства позивача.

Дії податкових інспекцій щодо проведення перевірок, за наслідками яких складено зазначені акти перевірок ТОВ „Профінтербудсервіс", ТОВ „Спецтрубомонтаж" та ТОВ Фірми „Сат Імпекс", були оскаржені контрагентами позивача до суду.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 у справі №2а-2977/11/2070, яка в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова стосовно проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінтербудсервіс"(код ЄДРПОУ: 35275749), про результати якої складено акт №401/23-35275749 від 09.03.2011, залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, встановлено наступне:

- висновки ДПІ щодо встановлення порушень ТОВ «Профінтербудсервіс» ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів є неправомірними; суд не погоджується із законністю висновків податкової інспекції про нікчемність угод, укладених ТОВ «Профінтербудсервіс»;

- ТОВ «Профінтербудсервіс» було надано докази дійсності та реальності угод, укладених у перевіряємий період (копії договорів поставки, копії видаткових, податкових накладних, виписки банку);

- податкова інспекція, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, могла керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, її позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Крім того, податкова інспекція не довела, що при проведенні перевірки взагалі досліджувалися будь-які правочини, вчинені ТОВ «Профінтербудсервіс». Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 у справі №2а-5111/11/2070, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Сат Імпекс»до ДПІ у Київському районі м.Харкова про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії - задоволено в повному обсязі, встановлено, що податковою інспекцією не досліджувались первинні документи по господарським правовідносинам ТОВ Фірми „Сат Імпекс" з ТОВ «Промінвестпроект»; акт перевірки не містить жодних посилань на наявність ознак, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 у справі №2а-5111/11/2070 скасовано частково, прийнято нову постанову, якою визнано неправомірними дії ДПІ у Київському районі м.Харкова щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Сат Імпекс" з питання правильності визначення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року - січень 2011 року, на підставі якої було складено акт перевірки від 08.04.2011р. №1329/18-010/32564148.

Слід зазначити, що наведені висновки постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 у справі №2а-5111/11/2070 судом апеляційної інстанції не переглядались.

У справі №2а-5518/11/2070 щодо оскарження дій ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова щодо проведення перевірки ТОВ „Спецтрубомонтаж", за наслідками якої складено акт від 15.04.2011 року №1212/1800/31939034, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 задоволено повністю адміністративний позов ТОВ „Спецтрубомонтаж" до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова про визнання перевірки та дій незаконними, визнання відсутності компетенції.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 у справі №2а-5518/11/2070, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Слід зазначити, що судом апеляційної інстанції не досліджувалось питання правомірності висновків акта перевірки та їх відповідності фактичним обставинам здійснення господарської діяльності ТОВ „Спецтрубомонтаж", зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ «Промінвестпроект».

Судом взято до уваги, що сама по собі несплата податку контрагентом (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит контрагента (покупця, отримувача послуг). Так само наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не можуть бути підставами для позбавлення права добросовісного платника ПДВ на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум ПДВ до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Посилання відповідача на те, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси та необхідні приміщення, обладнання, в тому числі транспортне, для виконання укладеної угоди не може бути взято судом до уваги, оскільки податковим органом не доведено, що угоди з позивачем можливо було виконати виключно за рахунок власних трудових ресурсів та обладнання контрагентів.

В зв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджуються матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та реалізації спірних угод дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів ТОВ «СПЕЦТРУБОМОНТАЖ», ТОВ „ПРОФІНТЕРБУДСЕРВІС" ТА ТОВ ФІРМА „САТ ІМПЕКС" належним чином оформлені документи, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту. Надані роботи оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено.

Такими чином, позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від контрагента належним чином оформлених документів відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому контрагентам у складі ціни придбання.

Наявність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «ПРОМІНВЕСТПРОЕКТ» (договору, актів, розрахункових документів) посадовими особами, які проводили перевірку, не заперечувалась.

Також відповідач не мав жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, до належності складання (оформлення) первинних документів за зазначеним вище правочином.

Щодо висновку відповідача про нікчемність угод, укладених підприємством позивача з ТОВ «СПЕЦТРУБОМОНТАЖ», ТОВ „ПРОФІНТЕРБУДСЕРВІС" ТА ТОВ ФІРМА „САТ ІМПЕКС" у період, за який здійснювалась перевірка, суд виходить з наступного.

Наводячи позицію про нікчемність правочинів (відсутність господарських операцій, безтоварність) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними на момент складання акту перевірки та на час розгляду справи немає.

Таким чином, суд не бере до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про непідтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, відсутні.

Реальність господарських операцій ТОВ «ПРОМІНВЕСТПРОЕКТ» з його контрагентами , - ТОВ «СПЕЦТРУБОМОНТАЖ», ТОВ „ПРОФІНТЕРБУДСЕРВІС", ТОВ ФІРМА „САТ ІМПЕКС" знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Акт перевірки від 31.05.2011р. № 1697/23/35477320 ґрунтується лише на припущеннях перевіряючих податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів між підприємством позивача з його контрагентами ТОВ «СПЕЦТРБОМОНТАЖ», ТОВ „ПРОФІНТЕРБУДСЕРВІС" та ТОВ ФІРМА „САТ ІМПЕКС", його позиція про те, що зазначені правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Висновки податкового органу щодо заниження податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ПРОМІНВЕСТПРОЕКТ» за жовтень 2010 року на суму 28333 грн., за листопад 2010 року на суму 47585 грн., грудень 2010 року на суму 105801 грн. без дотримання вимог п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складених ДПІ у Київському районі міста Харкова, ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова та ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова актах перевірок контрагентів позивача.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи зустрічної звірки, в котрому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, котрі не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001102302 від 08.07.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 227148,75 грн., в тому числі за основним платежем на суму 181719, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45429,75 грн., є протиправним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001632302 від 12.09.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 227148,75 грн., в тому числі за основним платежем на суму 181719, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45429,75 грн., суд зазначає наступне.

Листом від 20.10.2011 №12025/10/23-203 ДПІ у Московському районі м.Харкова повідомила ТОВ "Промінвестпроект" про те, що у зв"язку з технічною помилкою на адресу підприємства ТОВ "Промінвестпроект" було направлено податкове повідомлення-рішення №0001632302 від 12.09.2011, яке податкова інспекція просить вважати недійсним, дійсним є податкове повідомлення-рішення № 0001102302 від 08.07.2011.

Враховуючи зазначене, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001632302 від 12.09.2011.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 28,23грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестпроект" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 08.07.2011 року N0001102302, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 227148,75грн., в тому числі за основним платежем на суму 181719,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45429,75грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в іншій частині, а саме: щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 12.09.2011 року N0001632302, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 227148,75грн., в тому числі за основним платежем на суму 181719,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45429,75грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестпроект" (ідент. код 35477320; вул.Металіста, 5/А, м.Харків, 61001) витрати зі сплати судового збору в сумі 28,23грн. (двадцять вісім грн. двадцять три коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 24 вересня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников