Постанова

від 09.10.2012 по справі 2а/2570/2799/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/2799/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бородавкіної С.В.

при секретарі - Андрушко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростра" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 05.09.2012 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2012 р. №0008391530 та №0008381530.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Стаття 126 Податкового кодексу України передбачає відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, а не податкового боргу. Згідно платіжних доручень позивач своєчасно сплачував самостійно визначене, а отже узгоджене податкове зобов'язання, яке не було боргом, тому застосування в даному випадку ст.126 Податкового кодексу України є неправомірним. Стаття 87 Податкового кодексу України визначає, які дії зі сплаченими платником податків коштів зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлює відповідальності платника податків за вчинення таких дій органами державної податкової служби. Зазначені дії здійснюються органами державної податкової служби після сплати коштів платником податків. Виходячи з вищенаведеного, погашення відповідачем раніше існуючого податкового боргу позивача за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов'язань з орендної плати за землю є порушенням відповідача, а не позивача, а тому в діях позивача відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов'язань з орендної плати за землю.

Крім того, п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України суперечить п.6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" та п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22. Відповідно до п.56.21. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Таким чином, вважає, що податкові повідомлення-рішення, якими до відповідача застосовано штрафні санкції є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Несвоєчасна сплата боргу по податковому повідомленню-рішенню від 16.07.2010 року № 0006641530/1 призвела до виникнення заборгованості, яка на виконання ст. 87 ПК України погашається ДПІ у м. Чернігові ДПС в порядку календарної черговості. А тому вважає, що податковим органом правомірно зараховано кошти, сплачені відповідачем, в рахунок погашення попередньої заборгованості, оскільки п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України передбачає обов'язок податкового органу зараховувати ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Що стосується питання про нарахування штрафних санкцій, то ст. 126 ПК України передбачає відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

14.08.2012 року головним держподатревізором-інспектором відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_1 на підставі п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі - ТОВ «Ростра», за результатами якої було складено акт №408/15-226 від 14.08.2012 р. (а.с.12).

Перевіркою було встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по орендній платі, що є порушенням п.56.18 ст.56, п.57.3 ст.57, п.288.7 ст.288 та п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 року: №0008391530, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 10812,02 грн. (а.с.10) та №0008381530, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 2760,03 грн. (а.с.11).

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п.286.2 ст.288 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.286.3 ст.286 Податкового кодексу України платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував: 17564,05 грн. за платіжним дорученням №260 від 30.03.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за лютий 2011р»; 17564,05 грн. за платіжним дорученням №26 від 28.04.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за березень 2011р»; 17564,05 грн. за платіжним дорученням №52 від 27.05.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за квітень 2011р»; 17564,05 грн. за платіжним дорученням №53 від 29.06.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за травень 2011р»; 17564,05 грн. за платіжним дорученням №76 від 29.07.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за червень 2011р»; 2564,05 грн. за платіжним дорученням №109 від 30.08.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за липень 2011р»; 15000,00 грн. за платіжним дорученням №79 від 29.08.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за липень 2011р»; 17564,05 грн. за платіжним дорученням №141 від 30.09.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за серпень 2011р»; 17564,05 грн. за платіжним дорученням №176 від 28.10.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за вересень 2011р»; 14100,00 грн. за платіжним дорученням №191 від 09.11.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за жовтень 2011р»; 17564,05 грн. за платіжним дорученням №214 від 29.11.2011р. з призначенням платежу «орендна плата за землю за жовтень 2011р» (а.с.15-17).

Таким чином, зобов'язання позивача з орендної плати за період з лютого по жовтень 2011р. були сплачені.

Відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.126.1 ст126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.35.1 ст.35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.35.2 ст.35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.35.3 ст.35 Податкового кодексу України порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Відповідно до п.38.2 ст.38 Податкового кодексу України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідальність у вигляді штрафу, передбачена статтею 126 ПК України, застосовується до платника податку у разі невнесення платником податків (податковим агентом, представником платника податку, банком на підставі податкової поруки) у встановлений цим кодексом строк, податку (збору), визначеного таким платником податків у податковому розрахунку.

Згідно з пп. 14.1.152. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, Податковий кодекс України розмежовує такі поняття як «сплата податку» та «погашення податкового боргу».

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зазначена норма визначає, які дії зі сплаченими платником податків коштів зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлює відповідальності платника податків за вчинення таких дій органами державної податкової служби. Зазначені дії здійснюються органами державної податкової служби після сплати коштів платником податків.

Виходячи з вищенаведеного, погашення відповідачем раніше існуючого податкового боргу позивача за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов'язань з орендної плати за період з лютого по жовтень 2011р. є дією відповідача, а не позивача, а тому суд вважає, що в діях позивача відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов'язань з орендної плати за період з лютого по жовтень 2011р.

Таким чином, до позивача неправомірно застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 ПК України за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з орендної плати за період з лютого по жовтень 2011р.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 20.08.2012 р. №0008391530 та №0008381530, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 20.08.2012 р. №0008391530 та №0008381530 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 20.08.2012 р. №0008391530 та №0008381530.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: Державний бюджет м.Чернігова, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростра" (код ЄДРПОУ 32946828) судові витрати в сумі 135,72 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бородавкіна С.В.