Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а-9432/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 жовтня 2012 року 11 год. 20 хв. № 2а-9432/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Хаджибей" до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 10 липня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Хаджибей" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18 квітня 2012 року № 0000771502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) у розмірі 1787891,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 893945,00 грн. (також далі за текстом - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі.

Ухвалою суду від 13 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

До суду 07 серпня 2012 року надійшла письмова заява про залучення Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області до участі у справі з метою захисту економічних інтересів держави, яке судом задоволено на підставі ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) .

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 16 серпня 2012 року. Пояснили, що у ході перевірки встановлено порушення чинного податкового законодавства, в результаті чого відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

У судовому засіданні 03 жовтня 2012 року прокурор також просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову представника відповідача.

У вказане судове засідання представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. До суду 02 жовтня 2012 року надійшло письмове клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши вказане клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідач є органом державної влади, у якому передбачено відповідні підрозділи зі штатом службових осіб, які займаються представництвом інтересів відповідача в органах судової влади.

У зв'язку з викладеним на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 03 жовтня 2012 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 02 квітня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 228/1502 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звідності з ПДВ (також далі за текстом - акт камеральної перевірки) , яким позивачу зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 1787891,00 грн. у зв'язку із встановленням факту завищення позивачем вказаної суми ПДВ за лютий 2012 року.

Акт камеральної перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу заперечень б/д і б/н, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято рішення від 03 травня 2012 року № 2555/10/10-0021 про відсутність підстав для перегляду висновків вказаного акту.

На підставі акту камеральної перевірки, 18 квітня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1787891,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 893945,00 грн.

Рішення відповідача оскаржено позивачем в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби в Одеській області (також далі за текстом - ДПС в Одеській області) скарги, за результатами розгляду якої ДПС в Одеській області прийнято рішення від 28 травня 2012 року № 12986/10/10-2007 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Рішення ДПС в Одеській області позивачем оскаржено до Державної податкової служби України (також далі за текстом - ДПС України) шляхом направлення скарги, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 25 червня 2012 року № 11151/6/10-245 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ та правомірністю складання відповідачем оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так згідно з абзацами 1, 2 п. 75.1, підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що відповідачем у період із 16 серпня 2010 року по 13 вересня 2010 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 16 вересня 2010 року № 1723/23/35452149 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року (також далі за текстом - акт документальної перевірки) , згідно з висновками якого: позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3376135,00 грн. з причини завищення податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період у розмірі 3535314,00 грн. та наявності податкового зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період у розмірі 159178,00 грн.; перевіркою не підтверджено відображене позивачем у декларації за червень 2010 року бюджетне відшкодування у розмірі 3376135,00 грн.; за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 3376135,00 грн.

В акті камеральної перевірки зазначено, що у ході перевірки позивача використано, зокрема, податкову декларацію з ПДВ за січень 2012 року від 17 лютого 2012 року № 9006114856 з урахуванням висновку акту від 06 березня 2012 року № 48/1502 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ.

Зокрема, вказаним актом від 06 березня 2012 року № 48/1502 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 1787891,00 грн.

Відповідно до підпункту "б" п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Згідно з п. 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма "В1"), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку. Відповідно до форми податкового повідомлення-рішення (форма "В1") зменшення суми бюджетного відшкодування відображається у картці особового рахунку платника податків.

Викладене, за переконанням суду, є підтвердженням правомірності складання відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки за результатами перевірки позивача встановлено завищення ним суми бюджетного відшкодування.

Стосовно застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій (штрафу) суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, відповідач, повторно протягом 1095 днів зменшивши позивачу суму бюджетного відшкодування на підставі підпункту 54.3.2 п. 54.2 ст. 54 ПК України, правомірно застосував до позивача штраф у розмірі 50 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

При цьому, посилання відповідача на положення Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41, є безпідставними, оскільки вказаний наказ втратив чинність до моменту проведення перевірки позивача, а саме починаючи із 10 січня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник позивача, за переконанням суду, у ході судового розгляду справи належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надав.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Хаджибей" до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Хаджибей" до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 18 квітня 2012 року № 0000771502, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Логопарк Хаджибей" (ідентифікаційний код 35452149) зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1787891,00 грн. (Один мільйон сімсот вісімдесят сім тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 00 копійок) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 893945,00 грн. (Вісімсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень 00 копійок).

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин