cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.10.12 р. Справа № 5006/14/148/2012
за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого
акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні
дороги України», ЄДРПОУ 32001618, м.Донецьк
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та
реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд»,
ЄДРПОУ 03450063, м.Донецьк
про стягнення 653308,16 грн.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
Від позивача: Захаров О.С.-по дов.
Від відповідача: Літвіненко О.М.-по дов.
В засіданні суду брали участь
СУТЬ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 653308,16 грн.
02.10.2012р. до господарського суду надійшла заява від 02.10.2012р. №01-24-519 Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк про збільшення позовних вимог. Згідно з вказаною заявою позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 653308,16 грн., пені в сумі 574911,18 грн. та трьох процентів річних в сумі 9450,59 грн.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, крім того, до початку розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
При цьому, під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у заяві; така дія з урахуванням конкретних обставин має кваліфікуватися як зміна предмета позову.
Тобто, фактично заява від 02.10.2012р. №01-24-519 Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк є заявою про зміну предмету позову.
Як вказувалось вище, за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України змінити предмет позову позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв.
Згідно протоколу судового засідання від 08.08.2012р. о 10.40 год. судом було оголошено відкритим судове засідання по справі №5006/14/148/2012, роз'яснено представнику позивача права та обов'язки учасників судового засідання, з'ясовано питання щодо наявності відводів складу суду, заслухано позовні вимоги. О 10.50 год. 08.08.2012р. судом оголошено закритим судове засідання та відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача, ненаданням витребуваних матеріалів.
За висновками суду, заява від 02.10.2012р. №01-24-519 Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк про зміну предмету позову надійшла до господарського суду після того, як судом було розпочато розгляд вищевказаної справи по суті, внаслідок чого законне право у Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк на зміну предмету позову по вищезазначеній справі станом на теперішній час відсутнє.
Враховуючи вищевикладене, заява від 02.10.2012р. №01-24-519 Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк про зміну предмету позову судом до розгляду не приймається, оскільки вона була подана позивачем після початку розгляду справи по суті.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №01/08-2011 від 01.08.2011р., накладні №939 від 10.08.2011р., №1012 від 17.08.2011р., №1296 від 05.09.2011р., рахунок №2 від 20.03.2012р., рахунок №3 від 20.03.2012р., рахунок №4 від 20.03.2012р., розрахунок суми позову.
Відповідач надав відзив на позовну заяву №124 від 24.09.2012р., в якому проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що заборгованість перед позивачем за цим позовом вважається погашеною.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
01.08.2011р. між Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк та Відокремленим підрозділом «Донецьке ДБУ» Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м.Донецьк був підписаний договір купівлі-продажу №01/08-2011, за умовами якого позивач (продавець) передає відповідачу (покупцю) товар бітум-60 тн і мазут 27,8 тн, а покупець приймає та оплачує його.
Згідно з п.п.2.1, 2.2 договору №01/08-2011 від 01.08.2011р. продавець зобов'язаний після підписання договору в строк, не пізніше п'яти днів, передати покупцеві товар. Покупець зобов'язаний прийняти товар від продавця і здійснити за нього оплату в строки та порядку, передбаченому договором. На підставі 2.3 договору №01/08-2011 від 01.08.2011р. покупець своїми силами здійснює навантаження та транспортування товару від постачальника.
Здача-приймання товару відповідно до п.3.1 договору №01/08-2011 від 01.08.2011р. проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця.
Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними №939 від 10.08.2011р., №1012 від 17.08.2011р., №1296 від 05.09.2011р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 653308,16 грн.
Факт отримання від позивача товару на вказану суму за договором №01/08-2011 від 01.08.2011р. з боку відповідача не спростований.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу №01/08-2011 від 01.08.2011р. передбачено, що оплата товару здійснюється за поточною ціною, діючою на момент сплати, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця не пізніше п`яти днів після отримання рахунку на сплату.
Як встановлено судом, позивачем було виставлено на адресу відповідача рахунки №2 від 20.03.2012р., №3 від 20.03.2012р., №4 від 20.03.2012р. на сплату отриманого відповідачем товару. Направлення позивачем на адресу відповідача вказаних рахунків підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.03.2012р. (отримано відповідачем 09.04.2012р.), описом вкладення до цінного листа.
За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 653308,16 грн. за договором купівлі-продажу №01/08-2011 від 01.08.2011р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Відповідач у відзиві №124 від 24.09.2012р. проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що заборгованість перед позивачем за цим позовом вважається погашеною.
Суд заперечення відповідача до уваги не приймає та вважає вимоги позивача правомірними, такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно із ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Тобто, норми ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосуються саме вимог конкурсних кредиторів.
18.11.2010р. господарським судом Донецької області порушено справу №42/167Б про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м.Донецьк.
Як встановлено судом вище, порушене відповідачем право позивача на отримання винагороди за надані товари за договором №01/08-2011 від 01.08.2011р. виникло з 15.04.2012р.
Таким чином, враховуючи, що справу про банкрутство відповідача було порушено 18.11.2010р., суд дійшов до висновку, що позивач не є конкурсним кредитором в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а є поточним кредитором відповідача.
Як наслідок, виходячи з того, що позивач не є конкурсним кредитором відповідача, твердження останнього про погашення вимог позивача по цій справі є неправомірними, такими, що спростовуються наданими до справи матеріалами.
Враховуючи викладене, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення заборгованості в сумі 653308,16 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 653308 грн. 16 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», м.Донецьк на користь Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Донецьк заборгованість в сумі 653308 грн. 16 коп., судовий збір в сумі 13066 грн. 16 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 09.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 10.10.2012р.
Суддя Левшина Г.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2012 |
Оприлюднено | 12.10.2012 |
Номер документу | 26385307 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Левшина Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні