Рішення

від 03.10.2012 по справі 5011-62/10510-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/10510-2012 03.10.12

за позовом: Ічнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ічнярайагролісництво», м.Ічня, ЄДРПОУ 31237233

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97», м.Київ, ЄДРПОУ 34487736

про стягнення 6975,32 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Дубін В.С. -по дов.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Ічнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Ічнярайагролісництво», м.Ічня звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 6975,32 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №7 від 03.10.2007р. в частині проведення оплати поставленого за вказаним договором товару.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не представив.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 03113, м.Київ, пр.Перемоги, буд.68/1, оф.62.

На вказану адресу господарським судом було скеровано ухвали від 06.08.2012р. та від 12.09.2012р. Про фактичне отримання відповідачем поштової кореспонденції за зазначеною адресою свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

За таких обставин, враховуючи, що направлення кореспонденції здійснювалося за адресою відповідача, яка визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи повідомлень про вручення поштових відправлень відповідачу, суд дійшов висновку про належне повідомлення Товариства з обмежен?ою відповідальністю «Палетт Маркет 97» про час і місце розгляду справи.

Одночасно, суд зазначає, що ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 12.09.2012р. та 03.10.2012р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. Одночасно, судом також враховано закінчення встановлених ст.69 Господарського процесуального кодексу України процесуальних строків розгляду справи та відсутність клопотань сторін про їх продовження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст.266 зазначеного Кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 03.10.2007р. між Ічнянським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Ічнярайагролісництво»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97»(покупець) був укладений договір поставки №7.

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3 вказаного договору передбачено, що продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити піддони дерев'яні розмірами 800*1200*145 мм (товар) відповідно до приймально-здавальних документів, які є невід'ємною частиною договору. Загальна кількість поставленого товару дорівнює сумі окремих товарних партій, кожна з яких оформлена відповідною видатковою накладною. Загальна сума договору складається з сум окремих видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Розділом третім договору №7 від 03.10.2007р. встановлено, що розрахунок за товар здійснюється у гривнях на розрахунковий рахунок продавця відповідно до рахунків-фактур продавця. Ціна одиниці товару на момент укладення договору складає 25 грн. з урахуванням ПДВ.

У п.6.3 договору №7 від 03.10.2007р. сторонами визначено, що останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але у будь-якому випадку до 03.10.2008р. з правом його пролонгації сторонами.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки, позивачем має бути доведено, в тому числі, факт поставки відповідачу товару за договором, невиконання якого є підставою позовних вимог, а також настання строку виконання покупцем за договором обов'язку стосовно оплати придбаного товару.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, на підставі видаткової накладної №410 від 27.11.2009р. позивачем відповідачу було поставлено піддони у кількості 650 штук по 20 грн. (без урахування ПДВ) кожний на загальну суму 15600 грн. Факт отримання покупцем вказаного товару підтверджується підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97»Беляєва І.А., який відповідно до надпису на видатковій накладній діяв на підставі довіреності №134 від 27.11.2009р. Оригінали наявних у матеріалах справи видаткової накладної, рахунку-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей оглянуті судом в судовому засіданні 12.09.2012р.

З боку відповідача факт отримання піддонів у кількості 650 штук на загальну суму 15600 грн. саме на виконання умов договору №7 від 03.10.2007р. не спростований. При цьому, доказів існування між сторонами інших договірних відносин з постачання товару до матеріалів справи не представлено. Наразі судом також враховано, що найменування товару, яке визначено у вказаному вище договорі та видатковій накладній №410 від 27.11.2009р., співпадають, а довіреність №134 від 27.11.2009р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97»містить посилання на договір №7 від 03.10.2007р.

З огляду на те, що сторонами після 03.10.2008р. були вчинені дії стосовно виконання договору (зокрема, позивачем поставлено товар, а відповідачем з посиланням на договір №7 від 03.10.2007р. видано довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та прийнято товар), приймаючи до уваги передбачену п.6.3 договору можливість його пролонгації, суд дійшов висновку, що договірні відносини щодо постачання піддонів продовжували існувати між сторонами після 03.10.2008р.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами факт постачання відповідачу товару на загальну суму 15600 грн. за договором №7 від 03.10.2007р.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. Вказана правова позиція викладена у постанові від 28.02.2012р. Вищого господарського суду України по справі №5002-8/481-2011 та п.1 Листа №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. Вищого господарського суду «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України (зазначені висновки викладені у постанові від 21.04.2011р. Вищого господарського суду України по справі №9/252-10).

З огляду на те, що укладений між сторонами договір поставки не містить окремих положень стосовно строку оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що зобов'язання покупця оплатити придбаний товар у відповідності до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України виникло після його прийняття 27.11.2009р.

Проте, за поясненнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими доказами не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97» взяті на себе за договором №7 від 03.10.2007р. зобов'язання виконані частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 6975,32 грн. Факт наявності заборгованості відповідача за договором поставки підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою №742 від 29.08.2012р. Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»про рух коштів за договором №7 від 03.10.2007р., виписками з головної книги (форма К-17), актом звірки розрахунків між сторонами станом на 01.01.2011р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2012р. судом зобов'язано відповідача надати докази часткової чи повної оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97» визначеної позивачем заборгованості.

Проте, будь-яких доказів погашення боргу у розмірі 6975,32 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №7 від 03.10.2007р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97» на користь позивача основного боргу в сумі 6975,32 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Одночасно, виходячи з того, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі більшому, ніж передбачений діючим законодавством (в сумі 43,50 грн.), грошові кошти у вказаному розмірі підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Ічнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ічнярайагролісництво», м.Ічня до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 6975,32 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет 97»(03113, м.Київ, пр.Перемоги, буд.68/1, офіс 62, ЄДРПОУ 34487736) на користь Ічнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ічнярайагролісництво»(16700, Чернігівська область, м.Ічня, площа Т.Г.Шевченка, буд.1, ЄДРПОУ 31237233) заборгованість в сумі 6975,32 грн., судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Ічнянському районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Ічнярайагролісництво»(16700, Чернігівська область, м.Ічня, площа Т.Г.Шевченка, буд.1, ЄДРПОУ 31237233) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 43,50 грн.

У судовому засіданні 03.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 08.10.2012р.

Суддя М.О.Любченко