Рішення

від 08.10.2012 по справі 8/098-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 8/098-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кав'ярня на паяхь», ідентифікаційний код: 37554087, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 21,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «К-ГМ», ідентифікаційний номер: 37284540, юридичне місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 15, адреса для листування: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Степана Разіна, 7,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: Селіванова А.Г., яка діє на підставі довіреності від 01.07.2012 року;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Київська кав'ярня на паяхь»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «К-ГМ»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 16.09.2011 року за № 16-09-2011/1 (далі за текстом: Договір) на загальну суму 52117,19 грн. (п'ятдесят дві тисячі сто сімнадцять гривень 19 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору поставки від 16.09.2011 року за № 16-09-2011/1 неповністю здійснив оплату придбаних у Позивача товарів, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість за Договором перед Позивачем на загальну суму 52117,19 грн. (п'ятдесят дві тисячі сто сімнадцять гривень 19 коп.), яка включає в себе станом на 02.08.2012 року основний борг у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.), інфляційні втрати у сумі 411,71 грн. (чотириста одинадцять гривень 71 коп.), 30-ть процентів річних у сумі 8950,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 84 коп.), пеню у сумі 4553,57 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2012 року порушено провадження у справі № 8/098-12 та призначено останню до розгляду на 27.08.2012 року.

27.08.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 09.08.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 09.08.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 27.08.2012 року розгляд справи відкладено на 08.10.2012 року.

08.10.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 09.08.2012 року та від 27.08.2012 року не виконав.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 08.10.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1, п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

16.09.2011 року за № 16-09-2011/1 між товариством з обмеженою відповідальністю «Київська кав'ярня на паяхь»та товариством з обмеженою відповідальністю «К-ГМ»з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. ст. 202, 655, 712 Цивільного кодексу України укладено Договір поставки від 16.09.2011 року за № 16-09-2011/1, відповідно до умов п. 1.1. якого, Постачальник (Позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю (Відповідачу) (передавати у власність/повне господарське відання Покупця) визначений цим Договором товар (кавова продукція), а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати названий товар та оплачувати його вартість.

За умовами п. 1.2. Договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару (далі - товар) визначаються у замовленнях, рахунках -фактурах та остаточно узгоджується Сторонами у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору, передача товару Постачальником та приймання товару Покупцем здійснюється в місці здійснення поставки, визначеному в п. 2.3. Договору з оформленням видаткової накладної та/або акту приймання-передачі та ін. документів в залежності від виду та/або умов поставки та довіреності.

Договір у п. 3.3. передбачає, що оплата за товар здійснюється в безготівковій формі на умовах відстрочки платежу протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару (п.2.4. Договору). Сторони домовились, що Покупець має право на одержання від Постачальника максимальної стандартної знижки при оплаті товару, що є постійно діючою за умови виконання положень Договору. Розмір даної знижки та порядок її застосування зазначається у Додатку № 2 до Договору.

Згідно п. 3.4. Договору, оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточних рахунок Постачальника, що визначений у Договорі.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог п. 1.1. Договору в період з вересня по грудень 2011 року включно Позивач з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 45356,38 грн. (сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят шість гривень 38 коп.), що підтверджено видатковими накладними від 20.09.2011 року за № 15, від 30.09.2011 року за № 18, від 07.10.2011 року за № 23, від 20.10.2011 року за № 36, від 01.12.2011 року за № 72, від 29.12.2011 року за № 113, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує .

Вказані видаткові накладні підписана Відповідачем, на виконання вимог п.п. 1.2., 2.6. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості поставлених товарів з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем поставленого товару у обсягах, асортименті та вартістю, визначених в цих видаткових накладних, достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем видаткові накладні без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або незгоди з вартістю, якістю та обсягом поставлених Позивачем товарів свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Поясненнями Позивача, які він дав в судових засіданнях 27.08.2012 року та 08.10.2012 року під час розгляду справи № 8/098-12, видатковими накладними від 20.09.2011 року за № 15, від 30.09.2011 року за № 18, від 07.10.2011 року за № 23, від 20.10.2011 року за № 36, від 01.12.2011 року за № 72, від 29.12.2011 року за № 113, актом звірки взаєморозрахунків, банківською випискою та випискою по рахунку підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.1., 3.1., 3.3., 3.4. Договору частково оплатив поставленні Позивачем товари, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 02.08.2012 року за Договором наявна заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.).

Судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 08.10.2012 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки товарів, їх вартості та якості не надходило. Відповідачем суду не надано доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки товарів або щодо їх якості чи оплати Відповідачем останніх.

Суд на підставі вищенаведеного дійшов висновку, що факт належного виконання Позивачем умов Договору є встановленим та доведеним. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки якісного товару, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи № 8/098-12 судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 02.08.2012 року, за наслідками чого суд погоджується з позицією Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача перед Позивачем.

Перевіривши достовірність та правильність зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Одночасно в ході розгляду справи № 8/098-12 встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи та Позивач у справі, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 02.08.2012 року складає 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.).

Таким чином, станом на 02.08.2012 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем поставлених Позивачем товарів за Договором суду в ході розгляду справи не надано.

Станом на 08.10.2012 року основна заборгованість за Договором у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.) Відповідачем не погашена.

Суд приходить до висновку , що у Позивача будь-які порушення фінансової дисципліни при укладенні та виконанні Договору поставки від 16.09.2011 року за № 16-09-2011/1 відсутні та у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.).

У зв'язку з цим вимоги Позивача про стягнення основної заборгованості з Відповідача у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.) є обґрунтованими та доведеними по суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості за Договором у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.).

Крім того, Позивач просить на його користь стягнути з Відповідача інфляційні втрати у сумі 411,71 грн. (чотириста одинадцять гривень 71 коп.), 30-ть процентів річних у сумі 8950,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 84 коп.) та пеню у сумі 4553,57 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 3.5. Договору, простроченою вважається заборгованість, яка перевищує 21 (двадцять один) календарний день з моменту поставки за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі). Максимальна сума заборгованості Покупця перед Постачальником не повинна перевищувати суму в розмірі 7900 (сім тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп.

Згідно із п. 3.6. Договору, у випадку прострочення заборгованості Покупця перед Постачальником (п. 3.5. Договору) та/або перевищення максимальної суми заборгованості Покупця перед Постачальником, у відповідності до умов п. 3.5. Договору, Постачальник має право припинити подальші поставки. У цьому випадку платежі, що надходять від Покупця Постачальнику, незалежно від вказаного призначення платежу, можуть бути зараховані в рахунок погашення попередньої заборгованості та штрафів.

Договір у п. 6.4. передбачає, що у випадку прострочення заборгованості, Покупець за вимогою Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу та 30 % річних, а також пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної суми заборгованості до моменту повного погашення заборгованості.

За умовами п. 6.5. Договору передбачено, що за порушення даного Договору, збитки Сторін стягуються у повній сумі понад штрафні санкції. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором не припиняється через встановлений чинним законодавством строк від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10.01.2002 року за №2921-III у ст. 1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті поставлених Позивачем товарів станом на 02.08.2012 року у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних нарахувань становить 411,71 грн. (чотириста одинадцять гривень 71 коп.), розмір 30-ти процентів річних становить 8950,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 84 коп.) та розмір пені становить 4553,57 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.

Враховуючи несплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п. п. 3.5., 3.6., 6.4., 6.5. Договору, ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 549, 625, 692 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 411,71 грн. (чотириста одинадцять гривень 71 коп.), 30-ти процентів річних у сумі 8950,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 84 коп.) та пені у сумі 4553,57 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем по суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки від 16.09.2011 року за № 16-09-2011/1 станом на 08.10.2012 року складає 52117,19 грн. (п'ятдесят дві тисячі сто сімнадцять гривень 19 коп.).

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати поставлених за Договором поставки товарів на загальну суму 52117,19 грн. (п'ятдесят дві тисячі сто сімнадцять гривень 19 коп.), яка включає в себе станом на 08.10.2012 року основний борг у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.), інфляційні втрати у сумі 411,71 грн. (чотириста одинадцять гривень 71 коп.), 30-ть процентів річних у сумі 8950,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 84 коп.), пеню у сумі 4553,57 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.).

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений, в зв'язку з чим вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на його користь коштів на загальну суму 52117,19 грн. (п'ятдесят дві тисячі сто сімнадцять гривень 19 коп.), яка включає в себе станом на 08.10.2012 року основний борг у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.), інфляційні втрати у сумі 411,71 грн. (чотириста одинадцять гривень 71 коп.), 30-ть процентів річних у сумі 8950,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 84 коп.), пеню у сумі 4553,57 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.), визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1653,00 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 00 коп.).

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1653,00 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кав'ярня на паяхь»до товариства з обмеженою відповідальністю «К-ГМ»про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «К-ГМ», ідентифікаційний номер: 37284540, юридичне місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 15, адреса для листування: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Степана Разіна, 7, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кав'ярня на паяхь», ідентифікаційний код: 37554087, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 21, заборгованість за Договором поставки від 16.09.2011 року за № 16-09-2011/1 у вигляді основного боргу у сумі 38201,07 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одна гривня 07 коп.), інфляційних втрат у сумі 411,71 грн. (чотириста одинадцять гривень 71 коп.), 30-ти процентів річних у сумі 8950,84 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 84 коп.), пені у сумі 4553,57 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 57 коп.) та судовий збір у сумі 1653,00 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 08.10.2012 року