Рішення

від 27.09.2012 по справі 5023/3664/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р.Справа № 5023/3664/12 вх. № 3664/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю :

позивача - Чалої О.Ю. (довіреність №64/907юр від 20 червня 2012 року)

відповідача - Рудик Л.М. (довіреність №01/04 від 04 січня 2012 року)

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод самохідних шасі", м.Харків

про стягнення 3567,80 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод самохідних шасі" (надалі-Відповідач) суми заборгованості у розмірі 6567,80 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору № II-4294/06АПК-1 про приймання стічних вод, укладеного між сторонами 24 лютого 2004 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 вересня 2012 року.

06 вересня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду заяву (вх. №14854) про зменшення позовних вимог, в якій зазначив про часткову сплату Відповідачем частини боргу у розмірі 3000,00 гривень та просив суд, відповідно до цього, стягнути з останнього 3567,80 гривень суми основного боргу і 1609,50 гривень судового збору. Судом було досліджено та задоволено відповідну заяву Позивача в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Подальший розгляд справи проводився з урахуванням відповідного зменшення суми позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 вересня 2012 року було відкладено розгляд справи на 27 вересня 2012 року у зв'язку з неявкою Відповідача.

24 вересня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх. №14542), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, визнав заборгованість у повному обсязі, зазначив про часткову сплату суми заборгованості у розмірі 3000,00 гривень, але за відсутністю грошових коштів у зв'язку із скрутним фінансовим становищем не має можливості виконати дане договірне зобов'язання у повному обсязі.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 27 вересня 2012 року підтримав позовні вимоги, з урахуванням відповідного зменшення суми позову, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, а тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду за наявними в ній матеріалами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення щодо них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

24 лютого 2004 року між Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод самохідних шасі" було укладено договір № II-4294/06АПК-1 про приймання стічних вод. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

23 грудня 2011 року рішенням Харківської міської Ради №577/11 Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" було перейменовано на Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Відповідно до п.2.1.1. вищевказного договору, Позивач зобов'язувався приймати від абонента (Відповідача) стічні води в обсязі встановлених абоненту лімітів на водокористування та водовідведення, які встановлені відповідним пунктом договору.

Відповідно до положень п.3.5 даного договору, абонент (Відповідач) взяв на себе зобов'язання скидати стічні води, якісні показники яких повинні не перевищувати встановлених "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м.Харкова", затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради №581 від 18 червня 2003 року, допустимих величин показників забруднення (ДВП).

Згідно п.4.1. спірного договору, розрахунок платежу за послуги водовідведення виконується на підставі обсягів і тарифів, розроблених і затверджених відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п.4.2. договору, абонент (Відповідач) повинен був сплачувати вартість послуг водовідведення протягом 17 днів з моменту відправки платіжної вимоги-доручення, надісланого Позивачем на адресу Відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, надав послуги водовідведення Відповідачу за період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року на суму 8040,80 гривень та направив на його адресу наступні платіжні вимоги-доручення (а.с. 49-51):

- вимога-доручення №858263 від 25 січня 2012 року на суму 2589,98 гривень;

- вимога-доручення №858264 від 25 січня 2012 року на суму 2708,48 гривень;

- вимога-доручення №858265 від 25 січня 2012 року на суму 2742,34 гривень.

28 січня 2012 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію №3428/080715 від 25 січня 2012 року з вимогою сплатити виниклу заборгованість у розмірі 8040,80 гривень, що підтверджується належним чином засвідченими копіями чеку та списку згрупованих поштових відправлень (а.с. 46).

Відповідач, в свою чергу, відповіді не надав, але 10 липня 2012 року частково сплатив суму заборгованості у розмірі 1473,00 гривень до подання відповідного позову до суду, а також на момент розгляду справи Відповідач ще частково сплатив суму заборгованості у розмірі 3000,00 гривень, що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення №621 від 30 серпня 2012 року, наявною у матеріалах справи.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 3567,80 гривень до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати відповідної заборгованості за спірний період Відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і пояснень щодо них, суд дійшов висновку про повне задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 3567,80 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод самохідних шасі" (61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, 6, код ЄДРПОУ 31800026, р/р №260085458 у ВАТ "Мегабанк" у м.Харкові, МФО 351629) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул.Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715, р/р №26004010085522 у АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) суму заборгованості у розмірі 3567,80 гривень та 1609,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 жовтня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №5023/3664/12