Постанова

від 10.10.2012 по справі 5009/1/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.09.2012 р. справа №5009/1/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Геза Т.Д., Ушенко Л.В. від скаржникане з'явився від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.03.2012 року у справі№ 5009/1/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідження та прогнозування», м. Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2012 року за заявою кредитора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідження та прогнозування», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство № 5009/1/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 12.01.2012 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідження та прогнозування»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено -Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 м. Київ.

Ухвалою від 14.03.12 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідження та прогнозування»та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що за підсумками ходу ліквідаційної процедури ліквідатором вчинено усі належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, потенційних кредиторів, матеріалами справи доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника та необхідність його ліквідації, ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, за результатами якого у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї діяльності. Вимоги залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Київа подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.03.2012 року у справі № 5009/1/12, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідження та прогнозування».

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у справі за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено незаконно, оскільки мали місце порушення на всіх стадіях розгляду справи про банкрутство, кредитором не надано суду доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідки реєструючого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням, доказів направлення запитів до реєструючих органів Запорізької області.

Прокурор посилається на те, що ініціюючим кредитором в порушення ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не доведено факту неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Зазначає, що в порушення норм Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про обіг векселів в Україні», суд першої інстанції не надав оцінки пред'явленому векселю, як цінному паперу, не встановив вексельної сили останнього, не досліджені обставини виникнення зобов'язань за цим векселем.

Акцентує увагу на тому, що внаслідок винесення ухвали від 14.03.12р. про ліквідацію ТОВ «Дослідження та прогнозування», ДПІ в Печерському районі м. Київа позбавлена можливості здійснити перевірку боржника, що в свою чергу призводить до ненадходження до бюджету податків та зборів. Також, прокурор вказує на не повідомлення ліквідатором податкового органу, як потенційного кредитора.

Також, прокурор вважає, що ліквідаційна процедура відносно боржника була проведена не повно, та ліквідаційний баланс та звіт затверджені передчасно. У зв'язку з цим прокурор вважає ухвалу від 14.03.12р. такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі -припиненню.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Прокурор в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим скарга розглядається без його участі в засіданні.

Представник кредитора та боржника, ДПІ в Печерському районі м. Київа в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дослідження та прогнозування»було повідомлено ДПІ в Печерському районі м. Київа про порушення справи про банкрутство, про що свідчить штамп канцелярії від 05.01.12р. вих. № 09-11/77 про відправлення рекомендованою кореспонденцією ухвали на адресу ДПІ в Печерському районі м. Київа.

Постанова господарського суду Запорізької області року про визнання ТОВ «Дослідження та прогнозування»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 12.01.2012 року, також, направлялась на адресу ДПІ в Печерському районі м. Київа.

Крім того, в матеріалах справи (арк.спр. 66-70) міститься клопотання ДПІ в Печерському районі м. Київа від 27.01.12р. № 1130/9/10-209 та письмова відповідь суду на нього, про зупинення провадження уданій справі до проведення перевірки вказаного боржника та зобов'язання ліквідатора надати всю наявну фінансово-господарську документацію боржника для перевірки.

Тобто, ДПІ в Печерському районі м. Київа, як потенційний кредитор, був своєчасно та в повній мірі обізнаний про порушення справи про банкрутство боржника ТОВ «Дослідження та прогнозування», про рух справи про банкрутство, про визнання ТОВ «Дослідження та прогнозування»банкрутом, початок ліквідаційної процедури та мав можливість здійснити всі необхідні перевірки та заявити кредиторські вимоги до боржника.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 82 Податкового Кодексу України, тривалість строків, що стосується виїзних позапланових та планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів за продовженням на 15 днів для великих платників податків. Тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Враховуючи викладене, з урахуванням фактичного повідомлення ДПІ Печерському районі м. Київа, суд зазначає, що податковий орган не позбавлений фактичної можливості в разі неподання документів для здійснення перевірки застосувати заходи, передбачені положеннями Податкового кодексу України. Не подання та неотримання від боржника документів не позбавляє податковий орган здійснити таку перевірку та оформити її результати належним чином, розрахувати грошові зобов'язання самостійно органом ДПІ за результатами перевірки.

В даному випадку у податкового органу було достатньо часу для проведення податкової перевірки за максимальним терміном тривалості.

Крім того ДПІ в Печерському районі м. Києва, в інтересах якої виступає Заступник прокурора Запорізької області, жодних пояснень, щодо неправомірності винесення ухвали, доказів наявної заборгованості ТОВ «Дослідження та прогнозування»перед органом ДПІ не надані.

У цій справі при застосуванні спрощеної процедури банкрутства та введення ліквідаційної процедури після отримання постанови про визнання боржника банкрутом податковий орган мав право заявити свої вимоги до ліквідатора банкрута у справі про банкрутство ТОВ «Дослідження та прогнозування».

Враховуючи наведене, суд вважає, що ліквідаційна процедура проведена з дотриманням норм чинного законодавства та відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Разом з цим, враховуючи, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, апеляційний суд встановив наступне.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від 17.11.2009 року N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців місцезнаходження ТОВ «Дослідження та прогнозування»: вул. Горького буд. 1 офіс 615, м. Запоріжжя, 69013, дата видачі виписки 26.10.11р.

Згідно інформації, отриманої від УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровську, Відділення виконавчої дирекції ФССЕВВ, Відділеня виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, інших державних органів, відповіді яких додані до звіту ліквідатора, заборгованість боржника відсутня. При цьому така інформація витребувалась ліквідатором від контролюючих та державних органів м. Запоріжжя, в яких потенційно міг перебувати боржник на обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом зборів учасників ТОВ «Дослідження та прогнозування»у складі Бутенко А.М., 23.11.11 було вирішено питання про припинення (ліквідацію) ТОВ «Дослідження та прогнозування», головою ліквідкомісії призначений Бутенко А.М. Зазначений протокол підписаний самим учасником Бутенко Андріям Миколайовичем, який відповідно до статутів в редакції, зареєстрованій 21.03.11р. та зміненій 23.10.11р. є єдиним учасиком товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідження та прогнозування»та згідно о статті 17 статуту вправі вирішувати питання щодо припинення діяльності товариства.

Виходячи з викладеного з 23.11.11р. ТОВ «Дослідження та прогнозування»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Суд апеляційної інстанції вважає наявні в матеріалах справи докази не здійснення підприємницької діяльності належною ознакою того, що боржник знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Крім того, суд приймає до уваги те, що постанова Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 21.11.2011 року про повернення виконавчого документа, був повернутий виконавчий напис нотаріуса, у зв'язку з відсутністю наявності рухомого та нерухомого майна у боржника, та відсутності його за місцезнаходженням. В підтвердження проведення державним виконавцем зазначених в постанові виконавчих дій в матеріалах справи наявний акт державного виконавця від 21.11.2011 року, згідно якого ТОВ «Дослідження та прогнозування»за адресою: вул. Горького, 1, Жовтневий район, м. Запоріжжя, -не знаходиться.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі в особі Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва у справі № 5009/1/12 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.03.2012 року - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.03.2012 року у справі № 5009/1/12 про банкрутство - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

Л.В. Ушенко