Постанова

від 09.10.2012 по справі б-13/60

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

09.10.12 Справа № Б-13/60

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Пресмаш»

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2009р.

у справі № Б-13/60

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Метиз-2007», м.Київ

до відкритого акціонерного товариства «Пресмаш», м.Івано-Франківськ

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника -Микитюк А.І.; Хоптій М.В.

від ініціюючого кредитора - не з»явився

від ТзОВ «Промислова інсвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп» -Микита Я.Б. - юрисконсульт

арбітражний керуючий -не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Ініціюючий кредитор та арбітражний керуючий належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні 09.10.2012р. товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп»подано клопотання про залучення до участі у розгляді справи, яке колегією суддів відхилено, оскільки у відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон) учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа набуває процесуального права на участь у розгляді справи.

Як з"ясовано судом апеляційної інстанції, заявник лише звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника, однак кредитором чи учасником провадження у справі про банкрутство ВАТ «Пресмаш»не визнаний.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2009р. у справі № Б-13/60 (суддя Шкіндер П.А.) про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Пресмаш», м.Івано-Франківськ призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковальського І.І., зобов»язано заявника в десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, зобов»язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду, встановлено дату попереднього засідання суду тощо.

Не погоджуючись з даною ухвалою боржник - відкрите акціонерне товариство «Пресмаш»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить скасувати згадану ухвалу та припинити провадження у справі, посилаючись, зокрема, на те, що судом першої інстанції безпідставно порушено провадження у справі про банкрутство та застосовано судові процедури визначені Законом, оскільки ініціюючим кредитором не доведено безспірність своїх вимог.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).

Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (частина друга статті 4-1 цього Кодексу).

Частиною третьою статті 6 Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з пунктами 4 та 11 статті 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.

Оскільки боржник не може брати участь і подавати свої заперечення при прийнятті судом заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, то такі заперечення боржника оцінюються безпосередньо в підготовчому засіданні суду.

Отже, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Зазначеним Законом встановлені загальні положення з визначенням, що безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, у статті 6 цього Закону наведені ознаки неплатоспроможності боржника, які є підставою для порушення справи про банкрутство. Такою підставою є безспірність грошових вимог кредиторів, що сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не сплачені протягом трьох місяців з початку виконавчого провадження.

Застосовуючи зазначені положення Закону, слід виходити із системного аналізу норм, зокрема положень статті 1, якими дано визначення поняття "безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1 Закону).

Таким чином, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України передбачає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду , а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали взято до уваги те, що безспірні вимоги заявника, не задоволені протягом трьох місяців, перевищують триста мінімальних заробітних плат та становлять 1200581,20 грн. і даний факт підтверджується копіями рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2009р. по справі № 2/139, наказом № 494, виданого 30.01.2009р. господарським судом Івано-Франківської області, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №11413089 від 17.02.2009р. по примусовому виконанню вищевказаного виконавчого документа та листом начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Івано-Франківській області № 05-12/1457 від 22.05.2009р.

Водночас, з метою з»ясування дійсності заявлених грошових вимог ініціюючого кредитора, враховуючи те, що постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2009р. скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2009р. у справі № 2/139 та справу скеровано на новий розгляд, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2010р. апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ВАТ «Пресмаш»на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2009р. у справі № Б-13/60 про банкрутство ВАТ «Пресмаш»було зупинено до закінчення провадження у справі № 2/139-14/21 за позовом ТзОВ «Метиз-2007»до ВАТ «Пресмаш»про стягнення заборгованості та набрання рішення законної сили.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2012р. апеляційне провадження за клопотанням скаржника поновлено та призначено розгляд апеляційної скарги на 09.10.2012р.

В засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2012р. у справі № 2/139-14/21 в задоволенні позову ТзОВ «Метиз-2007» до ВАТ «Пресмаш»відмовлено повністю, апеляційна скарга на рішення не подавалась і рішення набрало законної сили.

Таким чином, ініціюючим кредитором не надано суду доказів безспірності грошових вимог до боржника.

За таких обставин справи судом першої інстанції порушено провадження у даній справі про банкрутство без наявності правових підстав, з якими Закон про банкрутство пов'язує можливість такого порушення.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»встановлено, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмета спору).

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а провадження у справі слід припинити.

На підставі наведеного та відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.1-1 ст.80, ст.ст. 91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2009р. у справі № Б-13/60 скасувати.

Провадження у справі № Б-13/60 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Пресмаш», м.Івано-Франківськ припинити.

Повний текст постанови складено «11»жовтня 2012р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.