Рішення

від 08.10.2012 по справі 5021/1292/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.12 Справа № 5021/1292/12.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай-Україна",

м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Торгівельна

Компанія «Комсервіс», м. Суми,

про стягнення 9396 грн. 77 коп.,

Суддя Лугова Н.П.

Представники сторін:

від позивача: Гриневич С.І.;

від відповідача: не з'явився.

За участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 9396 грн. 77 коп. суми боргу, з яких: 8540 грн. 56 коп. суми основної заборгованості за договором поставки № 2608-304 від 26.08.2010 року, 645 грн. 67 коп. пені за період з 10.09.2011 року по 07.03.2012 року, 122 грн. 98 коп. - 3% річних за період з 10.09.2011 року по 07.03.2012 року та 87 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань за період з листопада 2011 року по березень 2012 року, а також стягнути судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про нормативне обгрунтування заявлених вимог № 05/10-2012 від 05.10.2012 року, згідно якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Також на виконання вимог ухвали господарського суду від 10.09.2012 року, представником позивача для огляду в судовому засіданні надано оригінали: договору поставки № 2608-304 від 26.08.2010 року, акту звірки розрахунків станом на 31.08.2011р., видаткових накладних та накладної № КФ-0007107 від 04.11.11р. на повернення товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Ухвали господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі від 30.08.2012 року та про відкладення розгляду справи від 10.09.2012 року направлялись відповідачу за вказаною позивачем поштовою адресою. Проте, на день судового засідання до господарського суду повернуто лише ухвалу про порушення провадження у справі з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» .

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, про час і місце судового розгляду був повідомлений судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, тому згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані сторонами докази, суд

встановив:

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 2608-304 від 26.08.2010 року позивач (постачальник) зобов'язався здійснити поставку продуктів харчування партіями у власність відповідача (покупця), а відповідач - прийняти та своєчасно сплатити вартість поставленого товару.

Позивач на виконання умов укладеного договору за період з 24.06.2011р. по 26.08.2011р. здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 244749,74 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачений обов'язок відповідача сплатити вартість поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар в сумі 235048,44 грн., а також здійснив повернення поставленого товару на суму 1160,74 грн. Решта товару на день звернення позивача до суду залишилася несплаченою.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, складає 8540,56 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що факт отримання товару відповідачем на загальну суму 244749,74 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № КФ-0010147 від 24.06.2011р., № КФ-0010867 від 01.07.2011р., № КФ-0011630 від 08.07.2011р., № КФ-0012450 від 15.07.2011р., № КФ-0013171 від 22.07.2011р., № КФ-0013940 від 29.07.2011р., № КФ-0014808 від 09.08.2011р., № КФ-0015519 від 12.08.2011р., № КФ-0016293 від 19.08.2011р., № КФ-0017010 від 26.08.2011р. Проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар та згідно накладної № КФ-0007107 від 04.11.11р. здійснив повернення поставленого товару на суму 1160,74 грн. Отже, враховуючи часткову оплату в сумі 235048,44 грн. та вартість повернутого товару, заборгованість відповідача перед позивачем складає 8540,56 грн.

Банківською випискою по рахунку позивача підтверджено перерахування відповідачем вартості товару в сумі 235048,44 грн. Доказів сплати решти боргу, зокрема за видатковою накладною № КФ-0017010 від 26.08.2011р., а також аргументованих заперечень проти вимог позивача відповідачем не подано, тому позовні вимоги щодо стягнення 8540,56 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення термінів оплати товару позивач, згідно п. 5.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день несплати отриманого товару, що складає 645,67 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням часткової оплати за товар, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 645,67 грн.

також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 122,98 грн. - 3% річних та інфляційні нарахування в розмірі 87,56 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Розрахунки нарахованих сум інфляції та 3% річних складено відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги стосовно стягнення 122,98 грн. - 3% річних та інфляційних нарахувань в розмірі 87,56 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Торгівельна Компанія «Комсервіс» (40034, м. Суми, проспект М. Лушпи, б. 40, кв. 54, код 37186153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай-Україна" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, 39-В, код 33051586) 8540,56 грн. основного боргу, 645,67 грн. пені, 122,98 грн. - 3% річних, 87,56 грн. інфляційних нарахувань, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 09.10.2012 року.

СУДДЯ Н.П. Лугова