cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"08" жовтня 2012 р. Справа №15/5007/155/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Гулова А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех - Сервіс"
на рішення господарського суду Житомирської області від 30.08.2012р.
у справі №15/5007/155/11 (суддя Кравець С.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех - Сервіс"
про виконання господарських зобов`язань
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гурба М.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.08.2012 року у справі №15/5007/155/11 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех - Сервіс" про виконання господарських зобов`язань. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех - Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармія" бензин марки А-95 в кількості 7220 літрів, згідно талонів: номіналом 10 літрів серії Ж75 №№03084-03085 (2 шт.), №№03141-03152 (12 шт.), №№03099-03134 (36 шт.); номіналом 20 літрів серії Ж75 №№00343-00642 (300 шт.), №№00649-00684 (36 шт.).
Приймаючи вищезазначене рішення, місцевий суд виходив з того, що у вересні 2008 року між даними підприємствами була укладена усна угода, відповідно на виконання умов якої, 26.09.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармія" рахунок №0000000486 на суму 55500,00грн. за бензин марки А-95 в об'ємі 10000 літрів (а.с.4).
Згодом, 01.10.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармія" згідно платіжного доручення №1293 від 01.10.2008р. (а.с.5) було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" грошові кошти в сумі 55500,00грн., із призначенням платежу "Оплата за бензин А-95 по рах. від 26.09.2008р."
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех - Cервіс" по видатковій накладній №1633 від 06.10.2008р. передало позивачу талони номіналом 20 літрів на бензин А-95 в об'ємі 8000 літрів та талони номіналом 10 літрів на бензин А-95 в об'ємі 2000 літрів, на загальну суму 55500,00грн.(а.с.55-77).
В основу рішення судом першої інстанції покладено обставини встановлені рішенням господарського суду Житомирської області у справі №5/5007/23/12, між тими ж сторонами, що й у справі №15/5007/155/11 про визнання недійсним договору від 06.10.2008р., укладеного шляхом видачі видаткової накладної №1633 від 06.10.2008 року. З вказаного рішення вбачається, що за переданими по видатковій накладній №1633 від 06.10.2008р. талонами у 2008-2010р.р. ТзОВ "Фармія" отримувало від ТзОВ "Тех-Сервіс" пальне на АЗС ТзОВ "Тех-Сервіс", видача пального здійснювалась позивачу в обмін на частину талонів, одержаних за видатковою накладною №1633 від 06.10.2008р. З урахуванням даної обставини суд першої інстанції дійшов до висновку, що факт відпуску позивачу відповідачем до грудня 2010 року частини оплаченого бензину на належній ТзОВ "Тех - Сервіс" АЗС свідчить про схвалення останнім вчиненого 06.10.2008р. правочину - договору купівлі-продажу пального.
Крім того, судом першої інстанції враховано, що наявність у позивача талонів, підтверджує факт невиконання відповідачем зобов'язання по передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармія" бензину марки А-95 в кількості 7220 літрів, який останнім було оплачено у повному обсязі.
Враховуючи положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази на підтвердження факту заборгованості у відповідача, суд першої інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та ухвалив рішення, яким стягнув з відповідача на користь позивача бензин марки А-95 в кількості 7220 літрів, згідно талонів наданих останнім.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех - Сервіс" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 30.08.2012р. у справі №15/5007/155/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Фармія" в повному обсязі.
Апелянт вважає, що судом не вірно встановлено правову природу відносин, які виникли між сторонами, що в подальшому призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Так, скаржник стверджує, що у відповідності до ч.1 ст.267 ГК України договір поставки може бути укладеним на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Так як, строк дії господарських зобов`язань між позивачем та відповідачем визначений не був, то позивач був зобов`язаний отримати у відповідача бензин за талонами на отримання пального протягом одного року з моменту виписки видаткової накладної, а саме з 06 жовтня 2008 року по 06 жовтня 2009 року. В зв`язку з цим, відповідач стверджує, що з вказаного часу не був зобов`язаний здійснювати передачу бензину позивачу на підставі талонів, оскільки з вказаного часу, на думку скаржника, фактично закінчився строк протягом якого існувало господарське зобов`язання.
Крім того, скаржник в своїй апеляційній скарзі наголошує на тому, що вимоги позивача по передачі бензину в 2010-2012 роках є такими, що направлені на завдання шкоди відповідачу, оскільки вартість бензину на даний час є майже в два рази більшою за ціну бензину в 2009 році.
За наведених мотивів апелянт просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Фармія" в повному обсязі.
ТзОВ "Фармія" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу суду на те, що рахунок виставлений відповідачем на суму 55500,00грн. був оплачений їхнім підприємством в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Також, вказує, що ТзОВ "Фармія" здійснювала заправку автомобілів на автозаправній станції відповідача в період з жовтня 2008р. по грудень 2010р. на підставі наданих останнім талонів. Згодом, у грудні 2010 року ТзОВ "Тех - Сервіс" відмовилось виконувати договір посилаючись на те, що договір від 06.10.2008р. шляхом видачі видаткової накладної №1633 від 06.10.2008р. є недійсним, хоча на протязі двох років він виконувався останнім. Позивач доводить до відому суду, що у лютому 2012 року ТзОВ "Тех - Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом до ТзОВ "Фармія" про визнання недійсним договору від 06.10.2008 року. За результатами розгляду даного спору господарський суд Житомирської області прийняв рішення від 27.04.2012 року у справі №5/5007/23/12, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Тех - Сервіс", дане рішення було залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012 року. У зв`язку з чим позивач вважає, що скаржник хоче ухилитися від виконання покладеного на нього зобов`язання посилаючись на ті самі статті та вказуючи ті самі обставини справи, яким вже була дана правова оцінка. Крім того, позивач зазначає, що на початку 2008 року між їхніми підприємствами вже були аналогічні правовідносини, тільки в меншому розмірі на тих самих умовах, що й в даному випадку.
З урахуванням викладеного Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармія" просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Тех - Сервіс" - без задоволення та розгляд апеляційної скарги від 11.09.2012р. здійснювати без участі у судовому засіданні представника ТзОВ "Фармія".
08 жовтня 2012 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду скаржник підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні даного рішення було неповно з`ясовано обставини справи, що в свою чергу призвело до прийняття незаконного рішення. У зв'язку із зазначеним, рахує, що рішенням господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2012 року у справі №15/5007/155/12 слід скасувати, а в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармія" в судове засідання не з'явився.
Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам, у справі (а.с.148,149), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2008 року між ТзОВ "Фармія" та ТзОВ "Тех - Сервіс" була укладена усна угода купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно на виконання умов якої, 26.09.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех - Сервіс" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармія" рахунок №0000000486 на суму 55500,00грн. за бензин марки А-95 в об'ємі 10000 літрів, у розрахунку 5,55грн. за 1 літр бензину (а.с.4).
01.10.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармія" згідно платіжного доручення №1293 від 01.10.2008р. (а.с.5) було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" грошові кошти в сумі 55500,00грн., із призначенням платежу "Оплата за бензин А-95 по рах. від 26.09.2008р."
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Cервіс" по видатковій накладній №1633 від 06.10.2008р.(а.с.6) передало позивачу талони номіналом 20 літрів на бензин А-95 в об'ємі 8000 літрів та талони номіналом 10 літрів на бензин А-95 в об'ємі 2000 літрів, на загальну суму 55500,00грн.(а.с.55-77).
ТзОВ "Фармія" протягом тривалого часу отримувало пальне на АЗС відповідача (ТзОВ "Тех - Сервіс") за адресою: м.Бердичів, вул.Петровського, 14а, за переданими останнім талонами.
У грудні 2010 року ТзОВ "Тех - Сервіс" відмовилося виконувати свої зобов`язання щодо надання позивачу (ТзОВ "Фармія") пального на підставі наявних у останнього талонів, посилаючись на те, що договір від 06.10.2008 року укладений шляхом видачі видаткової накладної №1633 від 06.10.2008р. є недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо неправомірних дій відповідача, які полягають у відмові передати оплачений бензин марки А-95 на підставі талонів (а.с. 9-13). Проте, зазначені претензії відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.
Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду з матеріалів справи встановлено, що у лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармія" про визнання недійсним укладеного між ними договору від 06.10.2008р., шляхом видачі видаткової накладної №1633 від 06.10.2008 року.
В матеріалах даної справи наявні копії процесуальних документів з яких вбачаються результати розгляду зазначеного вище спору, а саме: рішенням господарського суду Житомирської області від 27.04.2012р. у справі №5/5007/23/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012р., у позові ТзОВ "Тех - Сервіс" відмовлено.
З рішення господарського суду Житомирської області від 27.04.2012р. у справі №5/5007/23/12 вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" виникли зобов'язальні правовідносини, що є за своєю правовою природою правовідносинами купівлі-продажу і факт їх виникнення засвідчується документами: рахунком №0000000486 від 26.09.2008р. на суму 55500,00грн., виставленим позивачем; платіжним дорученням №1293 від 01.10.2008р., виданим відповідачем на перерахування коштів позивачу та пред'явленим останньому; видатковою накладною №1633 від 06.10.2008р., виданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" про видачу відповідачу талонів на бензин А-95 в об'ємі 10000 літрів на загальну суму 55500,00грн. Зазначеним рішенням також встановлено, що за переданими талонами у 2008-2010р.р. відповідач (ТзОВ "Фармія") отримував пальне на АЗС позивача (ТзОВ "Тех-Сервіс"); обставини оприбуткування у повному обсязі плати за пальне та факт відпуску відповідачеві до грудня 2010 року частини оплаченого бензину на належній позивачу АЗС - свідчать про схвалення останнім вчиненого 06.10.2008р. правочину, а саме - договору купівлі-продажу пального.
Відповідно до ст.35 ГПК України, враховуючи ту обставину, що у справі №15/5007/155/11 приймають участь ті ж самі сторони, що й у справі №5/5007/23/12, то факти які були встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 27.04.2012р. у справі №5/5007/23/12 не потребують повторного доказування та за своєю правовою природою розцінюються судом, як домінуючі при вирішенні даного господарського спору.
Вирішуючи спірні правовідносини, слід враховувати наступні правоположення діючого законодавства.
Згідно ст.204 ЦК України правомірність правочину презумується Законом, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту статті 526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст.663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 667 ЦК України передбачено, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Пункт 5 ст.226 ГК України визначає, що у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
Згідно п.10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.08р., зареєстрованої у Мін'юсті України 02.09.08р. за № 805/15496 (надалі - Інструкція), відпуск нафтопродуктів на АЗС може здійснюватися як за безготівковим розрахунком - за відомостями, талонами, платіжними картками, так і за готівку.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (абз. 34 розділу 3 Інструкції).
Підпунктом 10.3.3.1 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та правоположення діючого законодавства Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що наявність в матеріалах справи копії платіжного доручення №1293 від 01.10.2008 року з зазначенням призначення платежу: "Оплата за бензин А-95 по рах. від 26.09.2008р.", підтверджує факт купівлі ТзОВ "Фармія" у ТзОВ "Тех - Сервіс" бензину марки А-95 в кількості 10000 літрів, згідно виставленого відповідачем рахунку № 486 від 26.09.2008 року.
Отже, в свою чергу, наявність у позивача (ТзОВ "Фармія") талонів переданих відповідачем (ТзОВ "Тех - Сервіс") по видатковій накладній №1633 від 06.10.2008р., підтверджує факт невиконання останнім зобов`язання зі свого боку по передачі позивачу бензину марки А-95 в кількості 7220 літрів, який був попередньо оплачений ТзОВ "Фармія" в повному обсязі, згідно виставленого рахунку в сумі 55500,00грн..
Колегією суддів встановлено, що талони, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.55-77), відповідають п.10.3.3.1. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.08р., зареєстрованої у Мін'юсті України 02.09.08р. за № 805/15496 та містять на лицевій стороні відтиск печатки відповідача (ТзОВ "Тех - Сервіс") доводять законне право позивача (ТзОВ "Фармія") на отримання недоотриманої кількості нафтопродуктів на АЗС відповідача, в кількості 7220 літрів, згідно вказаних талонів.
Системний аналіз вищевказаних норм Цивільного кодексу України, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та наявних у справі первинних документів , вказує на те, що між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу, оскільки право власності на товар перейшло до позивача після його оплати та виписки видаткової накладної №1633 від 06.10.2008р., а сам бензин лише зберігався у відповідача та повинен відпускатися позивачу згідно вказаної Інструкції та талонів виданих відповідачем, чим спростовується твердження останнього, що між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки товару.
Крім того, за змістом ст.ст. 179, 180, 265 ГК України та 208, 638, 639 ЦК України договір поставки між юридичними особами обов'язково має укладатися у письмовій формі з зазначеннм всіх істотних умов для даного виду договорів.
Приймаючи до уваги вказані вище норми діючого законодавства та встановлений факт відпуску відповідачем позивачу у 2010 році палива на обумовленій сторонами АЗС, згідно наявних у останнього талонів, переданих відповідачем по видатковій накладній №1633 від 06.10.2008 року, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду в частині задоволення вимоги позивача про стягнення 7220 літрів бензину марки А-95.
Рівненський апеляційний господарський суд проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Фармія" в частині стягнення стягнення 100 літрів бензину марки А-95, так як дана обставина не знайшла свого підтвердження у відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, отже підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому останнє слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Тех - Сервіс" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 30.08.2012р. у справі №15/5007/155/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех - Сервіс" - без задоволення.
2. Справу №15/5007/155/11 надіслати господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Гулова А.Г.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2012 |
Оприлюднено | 12.10.2012 |
Номер документу | 26386293 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Петухов М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні