Рішення

від 24.12.2008 по справі 2/213-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/213-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" грудня 2008 р.                                                                          Справа № 2/213-08

за позовом                   товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс»,

                              с. Семиполки Броварського району

до відповідача             товариства з обмеженою відповідальністю «Леком», с. Семиполки

про                               розірвання договору оренди та виселення

та за зустрічним позовом                товариства з обмеженою відповідальністю «Леком», с. Семиполки

до відповідача             товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс»,

с. Семиполки

про                               визнання дій протиправними  та стягнення збитків

Суддя                                                         О.В. Конюх;

за участю представників сторін:

від позивача:          не з'явився;

від відповідача:          Єсипенко В.В., директор ТОВ «Леком», довідка з ЄДРПОУ від

19.12.2006р. № 00486/2006.

СУТЬ СПОРУ :

позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс», с. Семиполки звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 20.09.2008р. б/н до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Леком», с. Семиполки, в якому просить розірвати договір оренди від 24.12.2003р. № 1, укладений між сторонами, виселити відповідача з орендованого за спірним договором приміщення та покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що орендар за спірним договором –ТОВ «Леком»всупереч своїм обов'язкам за договором оренди від 24.12.2003р. №1, не дивлячись на неодноразові попередження позивача, несвоєчасно та не в повному розмірі сплачує орендну плату, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди та виселення орендаря із спірного приміщення. Крім того, позивач твердить, що неодноразово попереджав відповідача про закінчення терміну дії договору, який сплинув 31.12.2007р., відповідно договір припинив свою дію, що також є підставою для виселення орендаря із орендованого приміщення.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву  від 25.10.2008р., в якому проти позову заперечує, просить суд в позові товариству з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс»відмовити та твердить, що орендна плата за спірним договором ТОВ «Леком»сплачує належним чином, станом на 31.10.2008р. здійснено переплату по орендній платі в сумі 12600,00 грн., відповідно у товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс»відсутні підстави твердити про неналежне виконання своїх обов'язків орендарем –ТОВ «Леком». Також відповідач твердить, що жодних попереджень про закінчення терміну дії договору оренди 31.12.2007р. від орендодавця не отримував, відповідно спірний договір оренди від 24.12.2008р. є продовженим на тих самих умовах на той самий строк.

27.10.2008р. відповідачем подано клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору сільського голови с. Семиполки Василенка М.П., яке ухвалою від 11.11.2008р. було залишено без задоволення з мотивів його необґрунтованості.

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю «Леком»подано зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс» від 06.11.2008р., який був повернутий ТОВ «Леком»ухвалою від 10.11.2008р. у відповідності до пунктів 3, 4, 6 частини першої ст. 63 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Леком»повторно звернувся до господарського суду Київської області із зустрічним позовом від 24.11.2008р. б/н до товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс», в якому просив визнати дії відповідача (вчинення перешкод у використанні орендованого майна) протиправними та такими, що завдали шкоди діловій репутації позивача, стягнути з відповідача реальні збитки в сумі 15970,00 грн., упущену вигоду в сумі 129539,00 грн., немайнову шкоду в сумі 291018,00 грн. (всього 436527,00 грн.) та покласти на рахунок відповідача за зустрічним позовом відшкодування позивачу за зустрічним позовом судові витрати.  Ухвалою від 24.11.2008р. зустрічний позов був прийнятий для сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 2/213-08.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Леком»обґрунтований тим, що орендодавець за спірним договором оренди –ТОВ «Вимпел Спец-Сервіс», не дивлячись на сумлінне належне виконання орендарем – ТОВ «Леком»своїх зобов'язань за договором оренди та існування переплати по орендній платі в сумі 12600,00 грн., в порушення своїх зобов'язань за договором відмовився підписати акт прийому –передачі орендованого приміщення, в результаті чого відсутня можливість встановити, з якого періоду орендарю слід приступити до використання орендованого майна. Товариство з обмеженою відповідальністю «Леком»твердить, що орендодавець –ТОВ «Вимпел Спец-Сервіс», та його директор Левченко П.Є. систематично чинить перешкоди орендарю у використанні орендованого приміщення, 11.01.2008р. заблокував вхід до магазину, змінив замок на вхідних дверях в магазині. 09.02.2008р. орендодавець самовільно без попередження відключив електропостачання магазину, яке відсутнє в магазині по теперішній час, в результаті чого магазин не може використовуватися орендарем за призначенням, чим йому завдано значних збитків. З огляду на вищевикладене, позивач за зустрічним позовом твердить, що з відповідача за зустрічним позовом належить до стягнення сума реальних збитків

15 970,00 грн., яка складається з:

12600,00 грн. переплати по орендній платі +

386,76 грн. витрат, які зроблені орендарем на тимчасове підключення безоблікової електроенергії (за платіжним дорученням від 20.02.2008р. № 20/02) +

988,35 грн. вартості товару, який було зіпсовано в результаті відключення електроенергії та відповідно порушення температурних режимів зберігання (за актом про вилучення з реалізації продуктів від 12.02.2008р.) +

988,35 грн. штрафу, застосованого до директора ТОВ «Леком»(за постановою про застосування фінансової санкції Державної СЕС Броварського району від 12.02.2008р.) +

255,00 грн. штрафу, застосованого до директора ТОВ «Леком»(за постановою про накладення штрафу від 14.02.2008р.) +

751,48 грн. вартості товару, який було зіпсовано в результаті відключення електроенергії та відповідно порушення температурних режимів зберігання (за актом про вилучення з реалізації продуктів від 14.02.2008р.)

Крім того, позивач за зустрічним позовом твердить, що з відповідача за зустрічним позовом належить до стягнення упущена вигода в сумі 129539,00 грн., розрахована на підставі різниці отриманого валового доходу згідно декларацій з податку на прибуток за 3 квартали 2007р. та за 3 квартали 2008р.

Також товариством з обмеженою відповідальністю «Леком»заявлено до стягнення моральну шкоду в сумі 291018,00 грн., яка полягає у значному зниженні престижу ТОВ «Леком»перед контрагентами та постачальниками, відновлення якого потребує значних зусиль та тривалого часу. Всього ціна зустрічного позову товариством «Леком»визначена 436527,00 грн.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом подано заяву про забезпечення зустрічного позову, яка ухвалою від 24.11.2008р. судом залишена без задоволення як необґрунтована.

08.12.2008р. позивач за зустрічним позовом подав суду доповнення до позовних вимог зустрічного позову, в якому додатково обґрунтував суму зустрічного позову 436527,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом відзив на зустрічний позов та документи на його підтвердження не подав, в судові засідання 16.12.2008р. та 24.12.2008р. не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про день, час та місце їх проведення був повідомлений належним чином ухвалами суду, направленими йому рекомендованими листами у відповідності до вимог ст. 87 ГПК України.

Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, те, що сторонам судом було забезпечено можливість в повній мірі реалізувати своє право надати суду свої клопотання, доводи, заперечення та міркування (що обома сторонами у справі було зроблено), те, що матеріалів справи достатньо для її всебічного та об'єктивного розгляду, з метою дотримання процесуальних строків розгляду господарської справи, суд відповідно до свого права, передбаченого ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс», с. Семиполки (далі –ТОВ «Вимпел», позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Леком», с. Семиполки (далі –ТОВ «Леком», відповідач) про розірвання договору оренди та виселення та зустрічний позов ТОВ «Леком»до ТОВ «Вимпел»про визнання дій протиправними та стягнення збитків з доповненнями та уточненнями, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши додатково зібрані у справі докази, господарський суд

встановив:

на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Вимпел»17.05.2002р., зареєстрованого в реєстрі за № 2433, ТОВ «Вимпел»є власником нежитлової споруди розширення дільничної лікарні за адресою 07423, Київська обл., Броварський район, с. Семиполки.

Згідно п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України і Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., які набрали чинності з 01.01.2004р., Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності вказаними законами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

У зв'язку з продовженням існування відносин оренди між відповідачем та позивачем після набрання чинності ГК та ЦК України, господарський суд у прийнятті даного рішення керується положеннями ГК України та ЦК України.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.  Підставою виникнення та існування правовідносин сторін у справі є укладений між ними 24.12.2003р. договір оренди №1 (далі –Договір), згідно якого ТОВ «Вимпел»(орендодавець) на правах власника відповідно до частини 1 ст. 760 ЦК України передало, а ТОВ «Леком»(орендар) отримало в тимчасове володіння будівлю, що стоїть окремо за адресою с. Семиполки, вул. Миру, буд. 17 площею 120 кв.м. з метою здійснення торговельної діяльності.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.6 Договору приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 сторони визначили термін дії Договору 1 рік з моменту прийняття об'єкта за актом здачі-приймання, при чому якщо жодна із сторін в термін 1 місяць до закінчення строку Договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на один рік.  

Відповідно до частини 1 ст. 762 ЦК України  за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Так, розділом 5 Договору сторони передбачили, що орендна плата за орендований об'єкт складає 1000,00 грн. на місяць, при чому орендар сплачує її наперед не пізніше 10 числа кожного місяця, і зобов'язаний протягом 10 днів з моменту прийняття об'єкта, що орендується, перерахувати орендну плату за 1 місяць авансом. Розмір орендної плати може переглядатися сторонами за згодою сторін, орендна плата може вноситись в натуральній або змішаній формі продуктами харчування, товарами, послугами.

Відповідно до розділу 6 Договору орендодавець має право раз в квартал здійснювати перевірку порядку використання об'єкта оренди, однак на термін дії договору оренди втрачає право розпорядження об'єктом.

Відповідно до пункту 7.1 Договору орендар зобов'язаний використовувати об'єкт за цільовим призначенням, вчасно здійснювати орендні платежі, самостійно здійснювати капітальний ремонт об'єкту оренди, нести всі витрати з експлуатації об'єкта, що орендується, за власний рахунок усувати несправності та поломки комунікацій об'єкта, застрахувати об'єкт від усіх звичайних ризиків. Відповідно до пункту 7.3 Договору орендар самостійно і від власного імені укладає договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями.

Відповідно до пункту 10.1 Договір не підлягає розірванню в односторонньому порядку, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови Договору та свої зобов'язання.

Додатком до договору №1 від 24.12.2003р. сторони продовжили термін дії Договору до 31.12.2006р. Додатком до договору №1 від 24.12.2003р. сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2007р.

Розглянувши первісний позов ТОВ «Вимпел»до ТОВ «Леком»про розірвання Договору та виселення суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі, наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимагаючи розірвання Договору, ТОВ «Вимпел»посилається на систематичну несплату орендарем –ТОВ «Леком»орендної плати. Зазначене твердження матеріалами справи не підтверджується.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій платіжних доручень, та не заперечується сторонами, орендарем дійсно за 2004 рік було сплачено орендодавцю лише 7500,00 грн., за 2005 рік орендна плата орендодавцем не сплачувалась.

Однак, по-перше, згідно умов пункті 3.6, 4.1, 5.3 Договору сторонами визначено, що термін дії Договору та відповідно обов'язок оплати орендарем орендної плати починається з моменту прийняття орендарем об'єкта оренди за актом здачі-приймання. Зазначений акт здачі-приймання орендованого приміщення сторонами суду представлено не було і складено не було, що сторонами не заперечується, відповідно у суду відсутні підстави достовірно встановити строк, з якого відповідачу слід нараховувати та сплачувати орендну плату. Відповідач твердить, що приступив до використання об'єкта оренди лише з 31.08.2005р., що позивачем не спростовано. Додані відповідачем до зустрічного позову договори постачання, купівлі-продажу, суборенди морозильних ларів, укладені після 01.09.2005р., опосередковано підтверджують твердження відповідача.

По-друге, відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Однак, додатками до Договору, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, сторони пролонгували дію Договору спочатку до 31.12.2006р., а потім до 31.12.2007р., що свідчить про відсутність претензій та заперечень орендодавця щодо подальшого використання орендарем об'єкту оренди.

По-третє, додані до матеріалів справи копії платіжних доручень свідчать про те, що за наступний період 2006-2008 рр. орендарем належним чином сплачувалась орендна плата в обумовленому Договором розмірі.

Посилання ТОВ «Вимпел»на те, що згідно протоколу №13 зборів учасників ТОВ «Вимпел»від 22.10.2007р. було переглянуто розмір орендної плати та встановлено для сектору торгівлі тариф оренди на рівні 50,00 грн. за 1 кв.м., судом відхиляється як необґрунтоване. Згідно приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчинюється в такій саме формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Пунктом 5.4 Договору сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати один раз в квартал за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, орендодавцем та орендарем в двосторонньому порядку розмір орендної плати не переглядався, зміни до Договору шляхом укладення додаткових угод не вносились, відповідно посилання позивача на обов'язок відповідача –орендаря сплачувати орендну плату у більшому, ніж передбачено договором, розмірі, є необґрунтованим.

ТОВ «Вимпел»здійснило повернення ТОВ «Леком»сплаченої орендної плати за квітень-жовтень 2008р. (копії відповідних платіжних доручень залучені до матеріалів справи), з посиланням на те, що спірний Договір припинив свою дію з 31.12.2007р. у зв'язку із закінченням терміну, на який він був укладений. Зазначене твердження судом також відхиляється як необґрунтоване з наступних підстав.

Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що якщо жодна сторона в термін 1 місяць до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на термін 1 рік. Позивачем суду подано ряд листів та претензій від 30.11.2007р., від 16.02.2008р., від 17.03.2008р., від 21.01.2008р., від 01.02.2008р., від 15.01.2008р., від 14.01.2008р. якими позивач вимагав у відповідача погашення заборгованості з орендної плати, попереджав відповідача про відсутність наміру продовжувати дію Договору на новий термін та вимагав звільнити орендоване за Договором приміщення. Суд відповідно до ст. 43 ГПК України не приймає до уваги зазначені листи позивача, оскільки суду не подано жодних доказів того, що зазначені листи належним чином у встановлений договором строк були направлені поштою або вручені повноважній особі відповідача. Представники позивача в судових засіданнях не заперечували того, що зазначені листи відповідачу поштою не направлялися. Відповідач заперечує факт того, що ним у встановлений договором строк 1 місяць до закінчення терміну Договору від орендодавця було отримано офіційне попередження про закінчення терміну договору оренди. Крім того, позивачем до суду заявлена вимога саме про розірвання договору та виселення, що свідчить, що позивач визнає Договір продовженим.

За таких обставин судом встановлено, що термін дії Договору у зв'язку з відсутністю попередження з боку жодної із сторін про намір його розірвати, був продовжений на той самий строк, тобто до 31.12.2008р. на тих самих умовах. Відповідно до вищевикладеного суд встановив, що повернення позивачем відповідачу сплаченої орендної плати за квітень-жовтень 2008р. (копії відповідних платіжних доручень залучені до матеріалів справи) не свідчить про порушення відповідачем умов Договору оренди.

Відповідно до частини першої ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Пунктом 10.1 Договору сторони передбачили, що Договір підлягає розірванню у випадку систематичного порушення умов договору та своїх зобов'язань однією із сторін. Відповідно до вищевикладеного, позивачем –товариством «Вимпел»не доведено і судом на основі достовірних документальних даних не встановлено факт систематичного порушення товариством «Леком»своїх зобов'язань за спірним договором оренди, в тому числі в частині сплати орендної плати. За таких обставин позов ТОВ «Вимпел»до ТОВ «Леком»про розірвання договору оренди від 24.12.2003р. №1 та виселення задоволенню не підлягає.

Розглянувши зустрічний позов ТОВ «Леком»до ТОВ «Вимпел»про визнання дій протиправними та стягнення збитків суд вважає його таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до пункту 4) частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Відповідно до частини 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки кредитору, права або законні інтереси якого порушено. Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є по-перше, наявність протиправного діяння (дії чи бездіяльності), наявність збитків (документально доведеного їх розміру) та наявність причинного зв'язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов'язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов'язання –причиною.

Посилання ТОВ «Леком» на відмову ТОВ «Вимпел»від підписання акту прийому-передачі орендованого майна як на протиправне діяння, що спричинило збитків орендарю, судом відхиляється як необґрунтоване. По-перше, Договором не покладено ініціативу здійснення передачі орендованого майна та складення відповідного акту прийому-передачі на жодну із сторін. Орендар не був позбавлений права звернутися до орендодавця з відповідною ініціативою, однак, зазначене було здійснено ТОВ «Леком»лише в січні 2008р, про що свідчать додані ТОВ «Леком»до зустрічного позову повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскального чеку «Укрпошти»від 18.01.2008р. По-друге, сторонами не заперечується, що орендований об'єкт був фактично переданий орендодавцю та використовувався ним для здійснення торговельної діяльності. По-третє позивачем за зустрічним позовом не доведено взагалі факту наявності збитків, спричинених не підписанням орендодавцем акту прийому-передачі орендованого приміщення.

Щодо посилання ТОВ «Леком»на заблокування 11.01.2008р. директором ТОВ «Вимпел»та його синами входу до магазину та заміну замків як на протиправне діяння, що спричинило збитків орендарю, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6.2 Договору орендодавець втрачає право розпорядження об'єктом, що орендується, на термін оренди. Згідно приписів ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, враховуючи встановлений судом факт продовження договору оренди до 31.12.2008р., дії ТОВ «Вимпел»щодо блокування входу до орендованого приміщення та заміна замків суперечать чинному законодавству та умовам договору, відповідно мають бути визнані судом неправомірними.

Однак, посилання ТОВ «Леком»на зазначений факт як на протиправне діяння, що спричинило збитків орендарю, судом відхиляється як необґрунтоване.  Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.01.2008р., конфлікт, спричинений на ґрунті неприязних відносин, носив короткостроковий характер. Позивачем за зустрічним позовом не доведено взагалі факту наявності збитків, спричинених короткотривалим блокуванням входу до магазину та заміною замків. Інші факти перешкоджання діяльності орендаря, на які посилається ТОВ «Леком»(здійснення морального тиску на працівників магазину, образи, провокування скандалів та бійок) позивачем за зустрічним позовом документально не підтверджено, не встановлено під час перевірок, які здійснювались Броварським РВ ГУ МВС України (копії постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.03.2008р., від 09.07.2008р., висновку про результати розгляду заяви гр. Єсипенка В.В. від 29.04.2008р. залучені до матеріалів справи), відповідно суду не доведено. Крім того, особисті неприязні відносини між директорами позивача та відповідача не належать до розгляду господарським судом.

Посилання ТОВ «Леком» на відключення ТОВ «Вимпел»електроенергії в орендованому приміщенні як на протиправне діяння, що спричинило збитків орендарю, судом відхиляється як необґрунтоване. Спірний договір оренди від 24.12.2003р. №1 не покладає на орендодавця обов'язку забезпечення орендованого приміщення електроенергією. Пунктами 7.1, 7.3 Договору орендар зобов'язується самостійно нести всі витрати з експлуатації об'єкту, що орендується, за власний рахунок усувати несправності та поломки комунікацій об'єкта, самостійно і від власного імені укладати договори щодо надання комунальних послуг в повному обсязі із спеціалізованими організаціями. За таких обставин дії ТОВ «Вимпел»не суперечать чинному законодавству та умовам договору та не мають ознак неправомірності.

Позовна вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом реальних збитків в загальній сумі 15970,00 грн., яка складається з 12600,00 грн. переплати по орендній платі, 386,76 грн. витрат, які зроблені орендарем на тимчасове підключення безоблікової електроенергії, 988,35 грн. вартості товару, який було зіпсовано в результаті відключення електроенергії та відповідно порушення температурних режимів зберігання (за актом про вилучення з реалізації продуктів від 12.02.2008р.),

988,35 грн. штрафу, застосованого до директора ТОВ «Леком»(за постановою про застосування фінансової санкції Державної СЕС Броварського району від 12.02.2008р.), 255,00 грн. штрафу, застосованого до директора ТОВ «Леком»(за постановою про накладення штрафу від 14.02.2008р.) 751,48 грн. вартості товару, який було зіпсовано в результаті відключення електроенергії та відповідно порушення температурних режимів зберігання (за актом про вилучення з реалізації продуктів від 14.02.2008р.) задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Визначення реальних збитків наведено в пункті 1 частини 2 ст. 22 ЦК України –це втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яка особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. По-перше, переплата по орендній платі взагалі не належить до визначеної категорії збитків. По-друге, наявність переплати по орендній платі матеріалами справи не підтверджується.Орендарем за 2004 рік було сплачено орендодавцю лише 7500,00 грн., за 2005 рік орендна плата орендодавцем не сплачувалась. Орендодавець –ТОВ «Вимпел»- повернув орендарю –ТОВ «Леком» орендну плату за квітень-жовтень 2008р. в загальній сумі 7000,00 грн., що не заперечується позивачем за зустрічним позовом та підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень. Крім того, суд не визнає в якості належної оплати товариством «Леком»орендної плати кошти, сплачені платіжними дорученнями від 01.02.2008р. № 21 в сумі 1000,00 грн., від 18.01.2008р. № 19 в сумі 2250,00 грн., від 11.01.2008р. № 15 в сумі 900,00 грн., на чому наполягає ТОВ «Леком», оскільки отримувачем платежу за вказаними платіжними дорученнями зазначено ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго». Договором не передбачено зарахування оплати за електроенергію в рахунок орендної плати.

Частиною 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, віднесено вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Оскільки пунктами 7.1, 7.3 Договору орендар зобов'язується самостійно нести всі витрати з експлуатації об'єкту, що орендується, за власний рахунок усувати несправності та поломки комунікацій об'єкта, самостійно і від власного імені укладати договори щодо надання комунальних послуг в повному обсязі із спеціалізованими організаціями, витрати орендаря на тимчасове підключення безоблікової електроенергії в сумі 386,76 грн. сплачені за платіжним дорученням від 20.02.2008р. № 20/02, не носять характеру додаткових витрат та не належать до категорії збитків.

Вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Вимпел Спец-Сервіс»збитків у вигляді вартості зіпсованого товару (988,76 грн. + 751,48 грн.) та штрафу, застосованого до директора ТОВ «Леком»(988,35 грн. + 255,00 грн.) задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як свідчить залучена до матеріалів справи Постанова від 12.02.2008р. Державної санітарно-епідеміологічної служби Броварського району, під час перевірки магазину ТОВ «Леком»с. Семиполки вул. Миру 17, в реалізації виявлені харчові продукти, непридатні для споживання, вартістю 988,15 грн., які були заборонені до реалізації. Зазначені продукти були вилучені з реалізації працівниками ТОВ «Леком»про що було складено акт від 12.02.2008р. №1 про вилучення з реалізації (списання) харчових продуктів, непридатних до споживання (копія залучена до матеріалів справи). Постановою від 12.02.2008р. № 6 Державної санітарно-епідеміологічної служби Броварського району до директора ТОВ «Леком»було застосовано фінансову санкцію в розмірі 988,35 грн., яка була оплачена товариством «Леком»платіжним дорученням від 18.02.2008р. № 37.

Крім того, відповідно до акту від 14.02.2008р. №2 про вилучення з реалізації (списання) харчових продуктів, непридатних до споживання (копія залучена до матеріалів справи) працівниками ТОВ «Леком»вилучено з реалізації непридатні продукти харчування на суму 751,48 грн. Постановою від 14.02.2008р. № 23-р Державної санітарно-епідеміологічної служби Броварського району до директора ТОВ «Леком»було застосовано штраф в розмірі 255,00 грн., який був оплачений товариством «Леком»платіжним дорученням від 20.02.2008р. № 39.

Як зазначено вище, обов'язковою необхідною умовою стягнення збитків є наявність причинного зв'язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов'язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов'язання –причиною. Позивачем не доведено суду, що вказані суми збитків у вигляді вартості зіпсованого товару (988,76 грн. + 751,48 грн.) та штрафу, застосованого до директора ТОВ «Леком»(988,35 грн. + 255,00 грн.) завдані товариству «Леком»саме в результаті неправомірної діяльності товариства «Вимпел Спец-Сервіс». Враховуючи встановлений судом факт того, що незабезпечення орендодавцем орендованого приміщення електроенергією не суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства, тобто не є порушенням зобов'язання за спірним Договором, позивачем за зустрічним позовом не доведено обов'язкового причинно-наслідкового зв'язку між порушенням товариством «Вимпел» своїх зобов'язань за договором та настанням негативних наслідків для товариства «Леком»у вигляді  вартості зіпсованого товару та суми штрафних санкцій.

Вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з товариства «Вимпел»збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 129539,00 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Визначення упущеної вигоди наведено в пункті 2 частини 2 ст. 22 ЦК України –це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Враховуючи встановлений судом факт того, що незабезпечення орендодавцем орендованого приміщення електроенергією не суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства, тобто не є порушенням зобов'язання за спірним Договором, а також факт того, що протиправне перешкоджання доступу працівників ТОВ «Леком»до орендованого приміщення 11.01.2008р. з боку товариства «Вимпел»носило короткостроковий характер, позивачем за зустрічним позовом не доведено обов'язкового причинно-наслідкового зв'язку між порушенням товариством «Вимпел» своїх зобов'язань за договором та настанням негативних наслідків для товариства «Леком»у вигляді упущеної вигоди в сумі 129539,00 грн., яка розрахована на підставі різниці отриманого валового доходу згідно декларацій з податку на прибуток за 3 квартали 2007р. та за 3 квартали 2008р. Крім того, позивачем не доведено  наявність та розмір упущеної вигоди, оскільки відповідно до

ст. 3, 4 «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а прибуток підприємства визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Позовна вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Вимпел»моральної шкоди в сумі 291018,00 грн., яка полягає у значному зниженні престижу ТОВ «Леком»у відносинах з контрагентами та постачальниками, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до пункту 1 Методичних рекомендацій Міністерства юстиції України від 13.05.2004р. № 35-13/797 “Відшкодування моральної шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, яка полягає зокрема у приниженні честі, гідності а також ділової репутації юридичної особи. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Відповідно до частини першої ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. По-перше, позивачем не доведено факт  наявності заподіяної моральної шкоди та її розмір. Позивачем за зустрічним позовом не подано жодних доказів того, що в результаті незаконних дій відповідача за зустрічним позовом товариству «Леком»контрагентами під час здійснення господарської діяльності було відмовлено в укладанні договору, або було розірвано укладений договір з мотивів поганої ділової репутації або недовіри до ТОВ «Леком». Враховуючи встановлений судом факт того, що незабезпечення орендодавцем орендованого приміщення електроенергією не суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства, тобто не є порушенням зобов'язання за спірним Договором, а також факт того, що протиправне перешкоджання доступу працівників ТОВ «Леком»до орендованого приміщення 11.01.2008р. з боку товариства «Вимпел»носило короткостроковий характер, позивачем за зустрічним позовом не доведено обов'язкового причинно-наслідкового зв'язку між порушенням товариством «Вимпел» своїх зобов'язань за договором та настанням негативних наслідків для товариства «Леком»у вигляді моральної шкоди в сумі 291018,00 грн.

За таких обставин, суд задовольняє зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Леком»до товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс»частково в частині немайнової вимоги про визнання протиправними дій товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс», які полягають у перешкоджанні доступу працівників ТОВ «Леком»до орендованого приміщення 11.01.2008р. з боку ТОВ «Вимпел Спец-Сервіс». В частині стягнення збитків в загальній сумі 436527,00 грн. суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

У зв'язку із частковим задоволенням зустрічного позову, на підставі ст. 49 ГПК України, суд покладає судові витрати за зустрічним позовом на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

У зв'язку із відмовою в первісному позові судові витрати за первісним позовом суд на підставі ст. 49 ГПК України залишає за позивачем за первісним позовом. Однак, позивачем за первісним позовом заявлено до суду немайнову вимогу про розірвання договору та виселення. Відповідно до пункту б)  пункту 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” та пункту 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, зареєстрованої в Мін'юсті України 19.05.1993р. за №50, зазначена позовна заява повинна бути оплачена державним митом в сумі 85,00 грн. Як вбачається з поданого суду платіжного доручення від 20.03.2008р. № 23, позивачем оплачено державне мито в сумі 372,72 грн., тобто в розмірі більшому, ніж передбачено законом. Зайве сплачене мито в сумі 287,72 грн. підлягає поверненню позивачу за первісним позовом з державного бюджету.

Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст. 3, 4 «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 22, 23, 525, 526, 610,пунктом 4 частини 1 ст. 611, частиною 1 ст. 623, ст. 629, частинами 1,2 ст. 651, ст. 654, ч.1 ст. 760, ч.1 ст. 762, ст. 783 ЦК України, ст.ст. 173, 224, частиною 1 ст. 225  ГК України, враховуючи пункт 1 Методичних рекомендацій Міністерства юстиції України від 13.05.2004р. № 35-13/797 “Відшкодування моральної шкоди”, керуючись Декретом Кабінету Міністрів “Про державне мито”, пунктом 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, зареєстрованої в Мін'юсті України 19.05.1993р. за №50,  ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

1. В первісному позові товариству з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Леком» про розірвання договору оренди від 24.12.2003р. № 1 та виселення відмовити.

2. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Леком» до товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс»про визнання дій протиправними та стягнення збитків задовольнити частково.

3. Визнати протиправними дії товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс», які полягають у перешкоджанні доступу працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Леком» 11.01.2008р. до орендованого за договором оренди від 24.12.2003р. №1 приміщення.

4. В частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Леком»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс»збитків в сумі

436527,00 грн. в зустрічному позові відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс» (07423, Київська обл., Броварський район, с. Семиполки, вул. Миру, буд. 17, ідентифікаційний код 30312141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Леком»(07423, Київська обл., Броварський район, с. Семиполки, вул. Миру, буд. 17, ідентифікаційний код 32831867) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень) державного мита та 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Вимпел Спец-Сервіс» (07423, Київська обл., Броварський район, с. Семиполки, вул. Миру, буд. 17, ідентифікаційний код 30312141)  з державного бюджету (рахунок № 31118095700001, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУ ДКУ у Київській області, банк одержувача ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018 код ЗКПО 24074109) зайве сплачене державне мито в сумі 287,72 грн. (двісті вісімдесят сім гривень сімдесят дві копійки).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Конюх О.В.

Повний текст рішення підписаний 25.12.2008р.