cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2012 р.Справа № 2а-2405/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Янковської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-2405/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Харків"
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лада-Харків" - звернулося до суду з зазначеним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення №0001061511 від 11.11.2011 року та №0001041511 від 11.11.2011 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Харків" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Скасовано податкове повідомлення рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0001061511 від 11.11.2011 року.
Скасовано податкове повідомлення рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0001041511 від 11.11.2011 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-Харків" (код ЄДРПОУ 31436427) сплачений судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач до суду апеляційної інстанції подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представник позивача до суду апеляційної інстанції не прибув, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не прибув, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лада-Харків", пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, код ЄДРПОУ: 31436427. Підприємство перебуває на податковому обліку в Дергачівській міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби.
На підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 -ХІІ від 4.12.1990р. зі змінами та доповненнями, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 2.12.2010р. № 2755 -УІ, Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби проведена камеральна перевірка за ІІ квартал 2011р. податкової декларації з податку на прибуток підприємства платника податку на прибуток ТОВ "Лада-Харків", за результатами якої складено акт перевірки № 870/15-125/31436427/09 від 21.10.2011 року (а.с. 8 - 9).
В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме по рядку 06.6 податкової декларації з податку прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року неправомірно включено до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду суму 845852 грн. Так, в декларації з податку прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року об'єкт оподаткування (р.08) становить «-» 845853 грн., з них 867395 грн. (р.05.2) - самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів - 2009 рік та 4 квартал 2010 року. Таким чином, об'єкт оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року по підприємству складає «+»21540 грн.
За висновками акту перевірки № 870/15-125/31436427/09 від 21.10.2011 року Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення -рішення №0001061511 від 11.11.2011 року та №0001041511 від 11.11.2011року.
Не погодившись із винесеним відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями, для захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду справи встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.
Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.94 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закону).
Пунктом 6.1 статті 6 даного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.
Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).
Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.
Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.
Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.
В свою чергу, на підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.
В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.
В свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114.
У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.
Тобто у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.
Причому ані Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Лада-Харків" по рядку 06.6 податкової декларації з податку прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року включено до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду суму 845852 грн. Так, в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року об'єкт оподаткування (р.08) становить «-» 845853 грн., з них 867395 грн. (р.05.2) - самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів - 2009 рік та 4 квартал 2010 року. Таким чином, об'єкт оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року по підприємству складає «+»21540 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що дії відповідача у правовідносинах, що склалися між ним та позивачем, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.
Однак відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних доказів, які б свідчили про правомірність, законність та обґрунтованість його рішень, які є предметом оскарження позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення №0001061511 від 11.11.2011 року та №0001041511 від 11.11.2011року не відповідають вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-2405/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2012 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2012 |
Оприлюднено | 12.10.2012 |
Номер документу | 26387569 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні