Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2а-13563/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р.Справа № 2а-13563/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістики об'єктів" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-13563/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістики об'єктів"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" (далі - ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів"), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова (далі - відповідач або ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000680700 від 26.09.2011, Форма "В1", видане Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова.

В обґрунтування позовних вимог позивач повідомив, що вважає необґрунтованим висновок відповідача, що ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" неправомірно задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2011р. у розмірі 112577грн. Тому позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2011 року №0000680700, Форма «В1» винесено відповідачем безпідставно.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових пояснень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" (код ЄДРПОУ 34861144) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у листопаді 2010р., грудні 2010р., січні 2011р. та лютому 2011р., березні 2011р., квітні 2011р., травні 2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 02.09.2011 №4196/07-0/34861144 (а.с.10-35).

Відповідно до висновків акту від 02.09.2011 №4196/07-0/34861144 контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" неправомірно задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з ПДВ за червень 2011р. в розмірі 491460грн., та суму рядка 24 декларації звітного податкового періоду по декларації з ПДВ за червень 2011р. в розмірі 163148грн.; в порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та недотримання вимог п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована по декларації з ПДВ за червень 2011р. у розмірі 112577грн.

У висновках акту про результати перевірки також зазначено, що на суму податкового кредиту у розмірі 407333грн., 228972грн., 101627грн., 239798грн., 154509грн., 48426грн. по податкових деклараціях з ПДВ за листопад 2010р., грудень 2010р., січень 2011р., лютий 2011р., березень 2011р., квітень 2011р., травень 2011р. відповідно, проводиться додатковий комплекс заходів, направлений на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За результатами перевірки та на підставі висновків акту про результати перевірки від 02.09.2011 №4196/07-0/34861144 згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.200.14 ст.200 ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000680700 від 26.09.2011 (а.с.9), яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 112577грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 1грн.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. (Пункт 200.1 ст.200 Податкового кодексу України.)

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (Пункт 200.2 ст.200 Податкового кодексу України.)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (Пункт 200.3 ст.200 Податкового кодексу України.)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (Пункт 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.)

За правилами пункту 200.7 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. (Пункт 200.11 ст.200 Податкового кодексу України.)

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З системного аналізу приписів наведених норм чинного законодавства та висновків акту перевірки, покладених в основу спірного податкового повідомлення -рішення, , колегія суддів приходить до висновку про те, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх (звітних) податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, що переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування, яка виникла у березні 2011 року за даними підприємства позивача склала 154509грн., а за даними перевірки склала 42842грн., розбіжність становить -111667грн., у квітні 2011 року - за даними підприємства позивача склала 47386грн., а за даними перевірки склала 46474грн., розбіжність становить -910грн., усього розбіжність становить 112577 грн.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

З урахуванням положень п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України у позивача виникло право на включення зазначених сум податку на додану вартість до розрахунку сум бюджетного відшкодування за квітень, травень 2011 року по деклараціям з ПДВ за вказані періоди.

Як слідує з декларацій за квітень, травень 2011 року з додатками (а.с.130-141) позивач таким правом не скористався.

Доводи позивача про те, що в податкових деклараціях з ПДВ за червень 2011 року були зазначені уточнені показники щодо бюджетного відшкодування за період листопад 2010 року - травень 2011 року не приймаються судом до уваги як належне обґрунтування заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Нормою п.50.1 ст.50 ПК України визначено право платника податків здійснити виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій податковій декларації. У спірних правовідносинах позивачем не було виявлено помилок у показниках податкових декларацій за квітень, травень 2011 року, тому вказана норма не поширюється на спірні правовідносини.

Таким чином, ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" неправомірно задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2011р. у розмірі 112577грн.

Відповідно до п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування визначено статтею 123 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним зменшення Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова на підставі акта про результати перевірки від 02.09.2011 №4196/07-0/34861144 суми бюджетного відшкодування ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" з податку на додану вартість у розмірі 112577грн. та вважає правомірним застосування ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" штрафу в сумі 1грн.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістики об'єктів" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-13563/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.