Ухвала

від 10.09.2012 по справі 2а-2854/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 р.Справа № 2а-2854/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі № 2а-2854/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче обєднання "Вертікаль"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 23.02.2012 року №0000020700.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова в порядку правонаступництва на Основ'янську міжрайонну Державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова 23.02.2012 року №0000020700.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,08 грн. Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 р. та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема з порушенням вимог п.198.4 п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача надав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" , зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання- юридичної особи; як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в ДПІ у Червонозоводському районі міста Харкова та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Фахівцями ДПІ у Червонозоводському районі міста Харкова проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", код ЄДРПОУ 30750980 з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «ТПГ «Діамант» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, ТОВ «Корбис» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, ВАТ «ХАРКІВКОЛЬОРМЕТ» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, ТОВ «Квазар-93» за період з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року, ТОВ «ВП «Спецкабель» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №287/07-008/30750980 від 30.01.2012 р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог

зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „ТПГ „Діамант, (код за ЄДРПОУ 36032613), ТОВ "Корбис" (код ЄДРПОУ 36222499), ВАТ "ХАРКІВКОЛЬОРМЕТ" (код за ЄДРПОУ 01883585), ТОВ «Квазар - 93» (код за ЄДРПОУ 36987611), ТОВ „ВП «Спецкабель" (код за ЄДРПОУ 36456935).

- п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201, п.198.4 та п.198.3 ст.198 Податкового

кодексу України від 02.12.2010 року та зависило податковий кредит за рахунок відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по першої події (придбанням товарно-матеріальних цінностей або перерахування коштів) всього в сумі 25903,92 грн., в тому числі: за січень 2011р. в сумі 2432,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 13922,44грн., за травень 2011 року в сумі 2698,60 грн., за червень 2011 в сумі 4793,76грн., липень 2011 року в сумі 156,60 грн., серпень 2011 року в сумі 1900,52 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Червонозоводському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000020700 від 23.02.2012 року, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень-серпень 2011 р. на суму 23471,92 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 11735,66 грн.

Також встановлено, що позивач у перевіряємий період з метою здійснення своєї господарської діяльності мав господарські взаємовідносини щодо придбання товарів з ТОВ „ТПГ "Діамант", ТОВ „Квазар-93", ТОВ „Корбис", ВАТ „Харківкольормет", ТОВ "ВП"Спецкабель"

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Товариства з відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, використання товарів у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд мотивував судове рішення тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Крім того, задовольняючи зазначені позовні вимоги, дійшов висновку про те, що зміст договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, не суперечать актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідають дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів, таких доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, позивач з метою здійснення своєї господарської діяльності, у періоди, що перевірялись податковим органом, вчинено операції по придбанню товарів у наступних підприємств: ТОВ „ТПГ "Діамант", ТОВ „Квазар-93", ТОВ „Корбис", ВАТ „Харківкольормет", ТОВ "ВП"Спецкабель".

Щодо правових відносин з ТОВ „ТПГ "Діамант" письмовими доказами підтверджено, що продукція отримана на підставі видаткових накладних №190 від 01.06.11р. на суму 470,40 грн., №191 від 01.06.11р. на суму 3072,60 грн., №188 від 01.06.11р. на суму 1658,76 грн., №189 від 01.06.11р. на суму 8280 грн. та податкових накладних, що містяться в матеріалах справи. Отримання продукції проводилось на підставі довіреності №1532 від 31.05.11р., що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей. Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткових ордерів №1340099 від 06.06.11р., №133019 від 20.06.11р., №133020 від 20.06.11р., №135725 від 01.06.11р. (а.с. 79-91 т.1) Оплата за отриману продукцію проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №3785 від 18.07.11р., №3256 від 24.06.11р., №3346 від 30.06.11р., №3345 від 30.06.11р.

Щодо правових відносин з ТОВ "Квазар-93" письмові докази свідчать, що продукція отримана на підставі видаткових накладних № 332 від 11.04.2011р. на суму 938,52 грн., № 410 від 26.04.11р. на суму 1020,76 грн., № 444/1 від 12.05.2011р. на суму 1114,80 грн., № 444/2 від 19.05.2011р. на суму 3324,00 грн., № 487/1 від 25.05.2011р. на суму 5201,70 грн., №507/1 від 26.05.2011р. на суму 64,80 грн., № 507/2 від 30.05.2011р. на суму 631,08 грн., № 487/2 від 30.05.2011р. на суму 901,32 грн., № 507/3 від 03.06.11р. на суму 3324,00 грн., №507/4 від 03.06.2011р. на суму 225,72 грн., №586 от 10.06.11р. на суму 708,00 грн., №581/1 від 21.06.11р. на суму 3290,76 грн., № 591 від 17.06.2011р. на суму 708,00 грн., № 487/3 від 21.06.2011р. на суму 1404,18 грн., №615 від 29.06.2011р. на суму 568,80 грн., № 581/2 від 26.06.2011р. на суму 10005,24 грн., №750 від 28.07.2011р. на суму 114,00грн., № 730 від 28.07.11р. на суму 117,60 грн., № 507/1 від 26.05.2011р. на суму 64,80 грн. та податкових накладних, що містяться в матеріалах справи. (а.с. 105-133, 150-161 т.1, )

Отримання продукції проводилось на підставі довіреності №304 від 14.02.11 через ОСОБА_1, №392 від 22.02.11р. через ОСОБА_1, № 578 від 12.03.11р. через ОСОБА_1, № 704 від 22.03.11р. через ОСОБА_1, № 900 від 06.04.11р. через ОСОБА_1, № 1088 від 22.04.11р. через ОСОБА_1, №1265 від 12.05.11р. через ОСОБА_1, №1433 від 24.05.11р. через ОСОБА_1, №1466 від 26.05.11р. через ОСОБА_1, № 1655 від 10.06.11р. через ОСОБА_1, № 1736 від 17.06.11р. через ОСОБА_2, № 1772 від 21.06.11р. через ОСОБА_1, № 1884 від 29.06.11р. через ОСОБА_1, №2076 від 18.07.11р. через ОСОБА_3, №2225 від 28.07.11р. через ОСОБА_1, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей.

Факт транспортування від постачальника до ТОВ НВО «Вертікаль» підтверджується подорожними листами (а.с. 134-147 т.1)

Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткових ордерів №129669 від 31.05.11, №126868 від 14.05.11, №140369 від 28.07.11, №128262 від 24.05.11, №133851 від 23.06.11, №135007 від 30.06.11, №131821 від 11.06.11, №131263 від 08.06.11, №124695 від 28.04.11. Оплата проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №2908 від 09.06.11, №1679 від 05.04,11, №2254 від 06.05.11, №1955 від 18.04.11, №2467 від 19.05.11, №2618 від 25.05.11, №3224 від 23.06.11, №3018 від 16.06.11, №3953 від 26.07.11, №3727 від 14.07.11, №2930 від 10.06.11, №2458 від 19.05.11, №2478 від 19.05.11.

Щодо правових відносин з ВАТ «Харківкольормет» письмовими доказами встановлено, що продукція отримана на підставі договору купівлі продажу № 01/02/10_ХВ від -1.-2.2010р, про що виписана видаткова накладної №РН-0002104 від 22.04.11р., податкова накладна № 438 від 22.04.2011р. та надано свідоцтва про прийомку. (а.с. 96-102 т.1) Отримання продукції проводилось на підставі довіреності №1082 від 22.04.11 р., згідно витягу з журналу реєстрації довіреностей.

Факт транспортування від постачальника до ТОВ НВО «Вертікаль» підтверджується товарно-транспортною накладною №2104 від 22.04.11р. (а.с. 104 т.1)

Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткового ордеру №123954 від 22.04.11 р. факт проведення розрахунків підтверджується платіжними дорученнями №2478 від 19.05.11, №2458 від 19.05.11.

Щодо правових відносин з ТОВ «Корбис» матеріалами справи підтверджено, що продукція отримана на підставі видаткової накладної №К-0003101 від 31.01.11р. та податкової накладної № 2 від 28.01.2011р. (а.с. 93-94 т.1) Отримання продукції проводилось на підставі довіреності №186 від 26.01.11 р., згідно витягу з журналу реєстрації довіреностей.

Факт транспортування від постачальника до ТОВ НВО «Вертікаль» підтверджується подорожнім листом від 31.01.11р. (а.с. 95 т.1) Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткового ордеру № 114064 від 31.01.11 р., факт проведення розрахунків підтверджується платіжними дорученнями № 844 від 21.02.11 р., № 1096 від 09.03.11 р.

Щодо правових відносин з ТОВ "ВП «Спецкабель» письмовими доказами встановлено, що продукція отримана на підставі видаткових накладних №349, №350 від 01.08.11р. та податкових накладних № 307, 308 від 01.08.2011р. (а.с. 173-176 т.1)

Отримання продукції проводилось на підставі довіреності № 2201 від 26.07.11р., згідно витягу з журналу реєстрації довіреностей.

Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткових ордерів №139670,139671 від 03.08.2011 р., факт проведення розрахунків підтверджується платіжними дорученнями №4978 від 14.09.2011 р., № 6059 від 08.11.2011 р.

Як свідчать письмові докази, отримана продукція використана у виробництві, що підтверджується картками обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, накладними на переміщення, довідкою позивача про використання отриманої продукції при виготовленні відповідних станцій, які в подальшому були реалізовані, що підтверджується вантажно - митними деклараціями.

Податкові накладні за змістом та реквізитами відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України, що не спростовано податковим органом ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції. В ході перевірки податковий орган не ставив під сумнів відповідність закону (п. 201.1 ст. 201 ПК України) отриманих від контрагентів позивача податкових накладних, на підставі яких визначено суму податкового кредиту, або те, що надані позивачем первинні та зведені облікові документи протирічать вимогам п. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", мають недостовірні дані.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п. 200.3 ст. 200 ПК України)

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час здійснення господарської операції та видачі податкових накладних контрагенти позивача зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем.

З письмових пояснень відповідача від 08.05.2012 року 844/9/10022 вбачається, що згідно поданих платником податків податкових декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року складені відповідні довідки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за період квітень - довідка від 08.07.2011 №2955/07-008/30750980; травень - довідка від 19.08.2011 № 3485/07-008/30750980; червень - довідка від 16.09.11 № 3925/07-008/30750980; липень - довідка від 17.10.2011р. №4394/07-008/30750980; серпень - довідка від 17.11.2011 №6217/07-008/30750980), якими підтверджено бюджетне відшкодування відповідача за квітень-серпень 2011 року. Порушень формування бюджетного відшкодування, передбачених ст. 200 Податкового кодексу України, в ході проведення перевірки не встановлено та оскаржуване рішення такими обставинами не обґрунтовано.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами, є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Судом першої інстанції не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.Таких доказів не надано і до суду апеляційної інстанції.

Статті 43, 44 Господарського кодексу України визначають принципи та свободу підприємницької діяльності, відповідно до яких дозволена будь-яка комерційна діяльність, що не заборонена законом і підприємство є вільним у своєму виборі видів діяльності та у виборі контрагентів.

Згідно ст. 16 Податкового кодексу України, особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Без встановлення у судовому порядку (в порядку кримінального судочинства) обставин щодо виконання підприємством конституційного обов'язку платити податки за результатами господарської діяльності в цілому й конкретній цивільно-правовій угоді, зокрема, не можна стверджувати про наявність у платника податку наміру, спрямованого на укладання угоди з метою, що суперечить інтересам держави й суспільства.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ТОВ „ТПГ "Діамант", ТОВ „Корбис", ВАТ „Харківкольормет", ТОВ „Квазар-93", ТОВ „ВП"Спецкабель" або за фактами діяльності платників податків.

Згідно листа начальника відділу податкової міліції ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 07.03.12 №3721 /10/26-031 за результатами розгляду висновків акту перевірки ТОВ НВО «Вертікаль» №287/07-008/30750980 від 30.01.2012 року на підставі п.2 ст. 6 КПК України відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

А тому колегія суддів вважає, що факт видачі позивачу його контрагентами, які зареєстровані у Єдиному державному реєстрі і є платниками ПДВ, належним чином оформлених податкових накладних, з урахуванням того, що факт здійснення господарських операцій з контрагентами відповідачем спростовано не було, надані послуги використані позивачем у господарській діяльності, не дають податковому органу підстав для висновку про нікчемність угод, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на припущеннях, зроблених на підставі аналізу податкової звітності контрагентів, відповідальність за правильність та достовірність складання якої позивач не несе.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, що кореспондуються з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення - рішення від 23.02.2012 року №0000020700., що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. по справі № 2а-2854/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.