Рішення

від 24.11.2008 по справі 33/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/347

24.11.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інженерна група»

     до                             товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробниче  об'єднання «Спецметалодеталь»

про                            стягнення 342 035,84 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Дзюбенко О.П. –директор;                    

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська інженерна група»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробниче об'єднання «Спецметалодеталь»про стягнення боргу в сумі 342 035,84 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що 18.06.2007 року сторони уклали договір поставки № 46/07, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується постачати (передавати) товар у власність покупця (відповідача) для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець  зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Згідно п. 1.2 даного договору, предметом даного договору є товар, номенклатура та асортимент якого зазначений у додатку № 1 до договору (Специфікації), що складає його невід'ємну частину.  

Відповідно до п. 2.1 договору поставки № 46/07 від 18.06.2007 року загальна сума договору складається із сум всіх специфікацій, оформлених до цього договору.

Відповідно до п. 11.1 вищеназваного договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2007 року.

Відповідно до додатку № 1 до договору поставки № 46/07 від 18.06.2007 року специфікацій № 1,2,3 сторони домовились про наступні умови та терміни оплати: перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у розмірі 50% загальної вартості кожної поставки (передплата) –протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання даних специфікацій, інші 50% від загальної суми протягом 5 (п'яти) днів з моменту повідомлення постачальника про готовність товару.

Виконуючи умови даного договору позивач поставив відповідачу товар згідно специфікації № 1 на загальну суму 355 128 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками видаткові накладні:

- № РН-0000024 від 22.10.2007 року на загальну суму 107 786,16 грн.;

- № РН-0000028 від 02.11.2007 року на загальну суму 93 321,91 грн.;

- № РН-0000039 від 06.12.2007 року на загальну суму 121 316,54 грн.;

- № РН-0000047 від 28.12.2007 року на загальну суму 32 703,38 грн.

Відповідно до п. 1.2 специфікації № 1 остаточний розрахунок за товар покупець зобов'язаний здійснити протягам п'яти днів з моменту повідомлення про готовність товару. Відповідно до банківських виписок сума сплачених грошових коштів  - 298 484 грн., отже сума боргу за специфікацією № 1 становить 56 644 грн. Моментом виникнення заборгованості за специфікацією № 1 вважаємо 02.01.2008 року, тобто через п'ять днів з дня поставки останньої партії товару за цією специфікацією.

Виконуючи в подальшому умови вищеназваного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу товар згідно специфікації № 2 на загальну суму 420 422,40 грн. після отримання усного повідомлення про готовність товару покупець відмовився від отримання частини товару на суму 78 480 грн., а постачальник не заперечував проти цього. Отже, вартість поставленого товару відповідно до специфікації № 2 становить 341 942,40 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками видаткові накладні:

- № РН-0000029 від 02.11.2007 року на загальну суму 116 760 грн.;

- № РН-0000018 від 01.04.2008 року на загальну суму 70 142,40 грн.;

- № РН-0000023 від 29.05.2008 року на загальну суму 155 040 грн.

Відповідно до п. 1.2 специфікації № 2 остаточний розрахунок за товар покупець зобов'язаний здійснити протягам п'яти днів з моменту повідомлення про готовність товару. Відповідно до банківських виписок сума сплачених грошових коштів  - 207 990 грн., отже сума боргу за специфікацією № 2 становить 133 952,40 грн. Моментом виникнення заборгованості за специфікацією № 2 є 03.06.2008 року, тобто через п'ять днів з дня поставки останньої партії товару за цією специфікацією.

Виконуючи умови даного договору позивач поставив відповідачу товар згідно специфікації № 3 на загальну суму 254 004,24 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками видаткові накладні:

- № РН-0000040 від 06.12.2007 року на загальну суму 127 002,12 грн.;

- № РН-0000020 від 01.04.2008 року на загальну суму 127 002,12 грн.

Відповідно до п. 1.2 специфікації № 3 остаточний розрахунок за товар покупець зобов'язаний здійснити протягам п'яти днів з моменту повідомлення про готовність товару. Відповідно до банківських виписок сума сплачених грошових коштів  - 131 460 грн., отже сума боргу за специфікацією № 3 становить 122 544,24 грн. моментом виникнення заборгованості за специфікацією № 3 вважаємо 07.04.2008 року, тобто через п'ять днів з дня поставки останньої партії товару за цією специфікацією.

Відповідно до п. 9.1 договору поставки № 46/07 від 18.06.2007 року за невиконання або неналежне виконання обов'язків по цьому договору сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Керуючись ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував індекс інфляції у сумі 10 915,50 грн. та 3% річних за прострочення грошових зобов'язань у сумі 4 001,59 грн.   

У судове засідання 21.10.2008 року представники сторін не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/347 від 30.09.2008 року не виконали, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.  

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представників сторін та необхідністю витребування доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 10.11.2008 р.

У судове засідання 10.11.2008 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/347 від 30.09.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив. Представник позивача в судове засідання з'явився та частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/347 від 30.09.2008 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представника позивача та необхідністю витребування доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 24.11.2008 р.

24.11.2008 року  представник позивача в судове засідання з'явився та подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.11.2008 року, надав пояснення по справі та  просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 313 140,64 грн.,  індекс інфляції у сумі 10 915,50 грн. та 3% річних за прострочення грошових зобов'язань у сумі 4 001,59 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 420,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/347 від 30.09.2008року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням перерахунку судом розміру штрафних санкцій.

18.06.2007 року сторони уклали договір поставки № 46/07, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується постачати (передавати) товар у власність покупця (відповідача) для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець  зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Згідно п. 1.2 даного договору, предметом даного договору є товар, номенклатура та асортимент якого зазначений у додатку № 1 до договору (Специфікації), що складає його невід'ємну частину.  

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виконуючи умови договору поставки № 46/07 від 18.06.2007 року позивач поставив відповідачу товар згідно додатку № 1 специфікації № 1 на загальну суму 355 128 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками видаткові накладні:

- № РН-0000024 від 22.10.2007 року на загальну суму 107 786,16 грн.;

- № РН-0000028 від 02.11.2007 року на загальну суму 93 321,91 грн.;

- № РН-0000039 від 06.12.2007 року на загальну суму 121 316,54 грн.;

- № РН-0000047 від 28.12.2007 року на загальну суму 32 703,38 грн.

Виконуючи в подальшому умови вищеназваного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу товар згідно додатку № 1 специфікації № 2 на загальну суму 420 422,40 грн. після отримання усного повідомлення про готовність товару покупець відмовився від отримання частини товару на суму 78 480 грн., а постачальник не заперечував проти цього. Отже, вартість поставленого товару відповідно до специфікації № 2 становить 341 942,40 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками видаткові накладні:

- № РН-0000029 від 02.11.2007 року на загальну суму 116 760 грн.;

- № РН-0000018 від 01.04.2008 року на загальну суму 70 142,40 грн.;

- № РН-0000023 від 29.05.2008 року на загальну суму 155 040 грн.

Виконуючи умови вищеназваного договору позивач поставив відповідачу товар згідно  додатку № 1 специфікації № 3 на загальну суму 254 004,24 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками видаткові накладні:

- № РН-0000040 від 06.12.2007 року на загальну суму 127 002,12 грн.;

- № РН-0000020 від 01.04.2008 року на загальну суму 127 002,12 грн.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки № 46/07 від 18.06.2007 року загальна сума договору складається із сум всіх специфікацій, оформлених до цього договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору поставки № 46/07 від 18.06.2007 року специфікацій № 1,2,3 сторони домовились про наступні умови та терміни оплати: перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у розмірі 50% загальної вартості кожної поставки (передплата) –протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання даних специфікацій, інші 50% від загальної суми протягом 5 (п'яти) днів з моменту повідомлення постачальника про готовність товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно специфікацій, які знаходяться в матеріалах справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 951 074,64 грн. Відповідач часткова розрахувався за поставлений товар у сумі 637 934 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 313 140,64 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 313 140,64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.2 додатку № 1 специфікації № 1 остаточний розрахунок за товар покупець зобов'язаний здійснити протягам п'яти днів з моменту повідомлення про готовність товару. Загальна сума поставки відповідно до специфікації № 1 становить 355 128 грн. Відповідно до банківських виписок сума сплачених грошових коштів  - 298 484 грн., отже сума боргу за специфікацією № 1 становить 56 644 грн. Моментом виникнення заборгованості за специфікацією № 1 є 02.01.2008 року, тобто через п'ять днів з дня поставки останньої партії товару за цією специфікацією.

Відповідно до п. 1.2 специфікації № 2 остаточний розрахунок за товар покупець зобов'язаний здійснити протягам п'яти днів з моменту повідомлення про готовність товару. Загальна сума поставки відповідно до специфікації № 2 становить 341 942,40 грн. Відповідно до банківських виписок сума сплачених грошових коштів  - 207 990 грн., отже сума боргу за специфікацією № 2 становить 133 952,40 грн. Моментом виникнення заборгованості за специфікацією № 2 вважаємо 03.06.2008 року, тобто через п'ять днів з дня поставки останньої партії товару за цією специфікацією.

Відповідно до п. 1.2 специфікації № 3 остаточний розрахунок за товар покупець зобов'язаний здійснити протягам п'яти днів з моменту повідомлення про готовність товару. Загальна сума поставки відповідно до специфікації № 3 становить 254 004,24 грн. Відповідно до банківських виписок сума сплачених грошових коштів  - 131 460 грн., отже сума боргу за специфікацією № 3 становить 122 544,24 грн. моментом виникнення заборгованості за специфікацією № 3 є 07.04.2008 року, тобто через п'ять днів з дня поставки останньої партії товару за цією специфікацією.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 4 001,59 грн. та індексу інфляції в розмірі 10 915,50 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробниче об'єднання «Спецметалодеталь»(03057, м. Київ, пров. Киянівський, 3-7, р/р 26008301233449 в філії «Жовтневий відділ Промінвестбанку»в м. Києві, МФО 322067, код ЄДРПОУ 33947288) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська інженерна група»(04053, м. Київ, пров. Киянівський, 3-7,; р/р 2600101013543 в КФ ВАТ Кредобанк м. Киів, МФО 321897, код ЄДРПОУ 33602860) суму основного боргу 313 140 (триста тринадцять тисяч сто сорок гривень) грн. 64 коп., три проценти річних в розмірі 4 001 (чотири тисячі одна гривня) грн. 59 коп., індекс інфляції в сумі 10 915 (десять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень) грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 420  (три тисячі чотириста двадцять) грн. 36 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                                С.М.Мудрий