14/2339
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2008 р. Справа № 14/2339
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Пелих О.П. - представника за довіреністю від 10.02.2008р.,
від відповідача: Клюки В.Ф. - представника за довіреністю від 28.05.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства"Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Хмельницької філії, м.Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "11" вересня 2008 р. у справі № 14/2339 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства"Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Хмельницької філії, м.Хмельницький
до Хмельницької обласної державної телерадіокомпанії "Поділля-Центр", м.Хмельницький
про стягнення 32201,34 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від11.09.2008р. у справі №14/2339 позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Хмельницької філії до Хмельницької обласної державної телерадіокомпанії "Поділля-Центр" про стягнення 32201,34 грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1058,63 грн. заборгованості, 1391,74 грн. інфляційних втрат, 401,26 грн. річних, 28,21 грн. витрат по сплаті держмита та 10,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі (т.2, а.с.2-4).
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:
- оскаржене судове рішення прийняте внаслідок невірного застосування норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Крім того, судом першої інстанції допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, наслідком чого стало прийняття незаконного та необґрунтованого рішення;
- висновок суду про відсутність доказів вчинення відповідачем дій внаслідок яких строк позовної давності по платежах за 2003-2004 роки переривався суперечить нормам ст.ст.525,526,534, п.1 ст.264, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.32-34, 43 ГПК України;
- відповідач не надав жодних доказів, які свідчили про те, що він не отримував телекомунікаційних послуг до 01.01.2005р.;
- помилковим є твердження суду про те, що в своїх листах, зокрема, у відповідях на претензії, відповідач з різних підстав не визнавав суму боргу перед позивачем за період 2003-2004 років.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 27.11.2008р. заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказавши, що оплата за договором №101 від 01.01.2005р. у грудні 2005р. проводилась на підставі погоджених роздруківок та договору, а не рахунків, як вказує позивач. Рахунки позивачем не виставлялись. Зазначив, що в 2006 році оплата здійснювалась виключно по виставлених роздруківках, а тому в даному випадку строк позовної давності не переривається, так як оплата відповідачем проводилась у відповідності до договору №101, а не іншого договору, як це намагається довести позивач. Крім того, скаржник відмічає, що борг визначений в акті звірки від 01.01.2007р., ним не визнавався (т.2, а.с. 11).
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2001р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №9 про надання виділених некомутованих каналів електрозв'язку, згідно умов якого позивач зобов'язався продовжувати надавати відповідачу в тимчасове платне користування міжміські внутрішньозонові ШМ канали для передачі обласних програм звукового мовлення, а відповідач зобов'язався вносити місячну плату за отримані послуги (т.1, а.с.15-16).
Згідно п.6.1 вказаного договору, він набуває чинності від дати підписання і діє включно до 31 грудня 2001 року.
Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що якщо жодна із сторін не заявить письмово, документом підписаним уповноваженим представником сторони, про розрив договору за 1 місяць до закінчення терміну дії, то договір автоматично продовжується на наступний рік.
Пункт 2.2.3 договору №9 встановлює, що орендна плата вноситься в десятиденний термін за отриманим рахунком, але не пізніше 20 числа місяця, що настав після повного розрахункового періоду.
Крім того, 10.10.2002р. позивач та відповідач уклали договір №276, згідно умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу канали зв'язку для подачі програм обласного радіо від райцентрів до радіовузлів Ізяславського, Славутського, Городоцького і Шепетівського районів, які знаходяться поза зоною дії УКХ радіостанцій Хмельницької області (т.1, а.с.12-13).
Умовами п.3.3 даного договору сторони погодили, що плата за оренду каналів вноситься ОДТРК щомісячно до 20 числа після звітного місяця.
01.01.2005р. сторони уклали новий договір за №101 про надання послуг з розповсюдження "трансляція радіопрограм" з використанням виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв'язку (каналів звукового мовлення), за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу в тимчасове платне користування виділений некомутований канал (тракт) для трансляції радіопрограм, а останній сплачувати вартість робіт по організації виділеного каналу (тракту) та середньомісячну плату за надані послуги (т.1, а.с.7-8).
Згідно п.п.7.1 і 7.2 договору №101 від 01.01.2005р., договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2005 року. Якщо жодна із сторін не заявить письмово, документом, підписаним уповноваженим представником сторони, про розрив договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, то договір автоматично продовжується на наступний рік на тих же умовах.
01.01.2007р. сторонами укладено договір №101 про надання послуг з розповсюдження "трансляція радіопрограм звукового мовлення", предметом якого є розповсюдження призначень "трансляція радіопрограм звукового мовлення Споживачем (відповідачем), вироблених для державних потреб в об'ємі, що відповідає державному замовленню", а Укртелеком (власними засобами - виділеними некомутованими каналами зв'язку) надає платні послуги з розповсюдження програм звукового мовлення (т.1, а.с.10-11).
Згідно умов вказаних договорів за №101 від 01.01.2005р. та від 01.01.2007р., відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі вносити плату за організацію й користування каналом (каналами).
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повного розрахунку за надані послуги, позивач направив відповідачу претензію №10/456 від 11.12.2006р. про сплату боргу, який становить 22090,44 грн. (т.1, а.с.22).
Відповідач у відповіді на претензію №4 від 10.01.2007р. заперечив наявність у нього боргу, посилаючись на закінчення строку позовної давності щодо вимоги про оплату послуг, які мали оплачуватися у 2003-2004роках, та відмовив у задоволенні вищезазначеної претензії (т.1, а.с.21).
11.03.2008р. ВАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії повторно звернулося до Хмельницької обласної державної телерадіокомпанії "Поділля-Центр" з претензією №07/638 про сплату, протягом п'яти днів з моменту отримання претензії, заборгованості у сумі 32201,34 грн., яка складається з основного боргу, індексу інфляції, річних та пені (а.с.19-20).
У відповіді на претензію №2347 від 24.03.2008р. відповідач заперечив проти суми боргу, вказаної в претензії, вказавши, що в 2005р. відповідач перерахував на рахунок позивача 17841,16 грн., в 2006р. - 19078,24 грн., за 2007р. - 21319,10 грн. Зазначив, що боргових зобов'язань по договору від 01.01.2005р. немає, а борг у розмірі 19127,84 грн., вказаний у претензії, станом на 01.01.2005р., не міг виникнути, оскільки сам договір укладено даною датою (т.1, а.с.18).
За вказаних обставин ВАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом №18/3063 від 10.04.2008р. про стягнення з Хмельницької обласної державної телерадіокомпанії "Поділля-Центр" 32201,34 грн., з яких 20186,47 грн. основного боргу, 855,91 грн. пені, 8960,37 грн. інфляційних та 2198,59 грн. 3% річних (т.1, а.с.2-4).
29.08.2008р. ВАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії подало до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 20186,47 грн. основного боргу, 8960,37 грн. інфляційних і 2198,59 грн. 3% річних та припинити провадження у справі в частині стягнення 855,91грн. пені (т.1, а.с.96-99).
Крім того, у даній заяві позивач просить суд врахувати, що у відповідності до п.1 ст.264 ЦК України, дії відповідача по оплаті у грудні 2005р., отриманих телекомунікаційних послуг, свідчать про визнання останнім свого боргу та переривають перебіг позовної давності.
З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно норм ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Норми ст.526 ЦК України встановлюють, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами ч.1,2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг у встановлений договорами та законом строк, тобто вважається таким, що прострочив.
Позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 29.08.2008р., просить господарський суд стягнути з відповідача заборгованість за період з січня 2002р. по лютий 2008р. (а.с. 96 - 99).
Однак, згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 1 ст.264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, після укладення сторонами договору №101 від 01.01.2005р. відповідач проводив розрахунки лише за послуги, надані за вказаним договором, що підтверджують наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.1, а.с.184-212). В даних платіжних дорученнях в графі "призначення платежу" відповідач вказував місяць, за який проводилась оплата, та договір №101 від 01.01.2005р.
Крім того, як вже було зазначено, відповідач, у відповідях на письмові претензії позивача, заперечував наявність у нього боргу за надані в 2003-2004 роках послуги.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що у зв'язку з проведенням відповідачем розрахунків в грудні 2005р., про що свідчать платіжні доручення №9 від 07.12.2005р. на суму 7460,18 грн., №10 від 09.12.2005р. на суму 8854,51 грн., №14 від 20.12.2005р. на суму 1526,47 грн., з призначенням платежу за договором №101 від 01.01.2005р., строк позовної давності було перервано (т.1, а.с.184-186). Тобто, розрахунок заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, слід проводити з січня 2005р.
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Норми ч.2 ст.625 ЦК України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) 1058,63 грн. боргу, 1391,74грн. інфляційних втрат та 401.26 грн. 3% річних.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 11 вересня 2008 року у справі № 14/2339 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Хмельницької філії, м.Хмельницький - без задоволення.
2. Справу № 14/2339 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2008 |
Оприлюднено | 06.01.2009 |
Номер документу | 2638925 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Щепанська Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні