Рішення

від 17.11.2008 по справі 10/109-08-4076

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/109-08-4076

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2008 р.Справа  № 10/109-08-4076

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвіт»

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Яровський»

про стягнення 6743,05 грн.

                      Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін     

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «Украгросвіт»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СВК «Яровський»6743,05 грн., з яких, 2060 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 02.04.2008р. по 23.06.2008р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару; 272 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 02.03.2008р. по 23.06.2008р. та 3710,53 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу з березня 2008 року по 23.06.2008р. також за порушення строків оплати поставленого позивачем товару; 700 грн. –збитки у вигляді витрат позивача на юридичну допомогу.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд зменшити розмір пені та відмовити у позові в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 700 грн., з посиланням при цьому на скрутне матеріальне становище відповідача.  

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.11.2008р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський  суд встановив:

13.04.2007р. між ТОВ «Украгросвіт»(продавець, позивач) і СВК «Яровський»(покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №УАС-13.04.07/1Од, згідно з яким, позивач зобов'язався поставити відповідачу засоби захисту рослин, а відповідач зобов'язався розрахуватися за поставлений товар в строк до 01.10.2007р.

Також за умовами цього договору відповідач сплачує на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 0,08% від вартості  неоплаченого товару за кожен день прострочення (п.8.2. договору). Водночас умовами вказаного договору передбачено, що відповідно до ст.259 ЦК України сторони домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором і відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Разом з тим, судом встановлено, що господарським судом Одеської області розглянуто справу №31/21-08-1569 за позовом ТОВ «Украгросвіт»про стягнення з СВК «Яровський»53622,26 грн., з яких, 40000 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі договору купівлі-продажу №УАС-13.04.07/1Од від 13.04.2007р.; 4471,65 грн. –пеня; 747,67 –3% річних; 6902,94 грн. –індекс інфляції; 1500 грн. збитки.

За результатами розгляду даної справи №31/21-08-1569 господарським судом Одеської області  29.05.2008р. прийнято рішення, яким позовом ТОВ «Украгросвіт»задоволений частково, а саме з СВК «Яровський»на користь «ТОВ «Украгросвіт»стягнуто 40000 грн. основного боргу;  4442,59 грн.  пені, що нарахована відповідачу з 02.10.2007р. по 01.04.2008р.; 743,05 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 02.10.2007р. по 01.04.2008р.; 6902,91 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу з жовтня 2007 року по лютий 2008 року. В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

Згідно з витягом з банківського рахунку позивача, основний борг в сумі 40000 грн. відповідач перерахував позивачу 24.06.2008р., що також не заперечується і представником відповідача у судовому засіданні, а 15.07.2008р. Одеський апеляційний господарський суд виніс постанову у справі №31/21-08-1569, згідно з якою, рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2008р. у справі №31/21-08-1569 змінено шляхом викладення резолютивної частини цього рішення в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з СВК «Яровський»на користь ТОВ «Украгросвіт»40000 грн. заборгованості, 442,59 грн. пені, 743,05 грн. –3% річних, 6902,91 грн. –індексу інфляції. В решті позову відмовити. Постанова Одеського апеляційного господарського суду набрала законної сили 15.07.2008р.

При цьому у вказаній постанові  Одеський  апеляційний господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру стягуваної з відповідача пені за прострочення оплати боргу до мінімального розміру –442,59 грн. Такого висновку суд дійшов з огляду на висновок Торгово-промислової палати України від 18.01.2008р. №123/05-4 про форс-мажорні обставини на території Тарутинського району Одеської області, де розташований відповідач, згідно з яким, внаслідок посухи у травні 2007 року на площах СВК «Яровський»загинули посіви сільськогосподарських культур, що є форс-мажорними обставинами.  

Оскільки основний борг за товар в сумі 40000 грн., який поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу №УАС-13.04.07/1Од від 13.04.2007р., та який, стягнутий з відповідача судовим рішенням від 29.05.2008р. по справі №31/21-08-1569 відповідач сплатив 23.06.2008р., то за порушення строків оплати цього боргу відповідач нарахував відповідачу пеню з 02.04.2008р. по 23.06.2008р. в сумі 2060 грн., 3% річних з 02.04.2008р. по 23.06.2008р. та індекс інфляції з березня по  червень 2008 року та звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому, до того ж, просить стягнути з відповідача збитки в сумі 700 грн., що становлять витрати позивача на послуги юридичної допомоги.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом між сторонами у справі укладений договір купівлі-продажу №УАС-13.04.07/1Од від 13.04.2007р., згідно з яким, позивач зобов'язався поставити відповідачу засоби захисту рослин, а відповідач зобов'язався розрахуватися за поставлений товар в строк до 01.10.2007р.

Також за умовами цього договору відповідач сплачує на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 0,08% від вартості  неоплаченого товару за кожен день прострочення (п.8.2. договору). Водночас умовами вказаного договору передбачено, що відповідно до ст.259 ЦК України сторони домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором і відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що борг в сумі 40000 грн., який виник на підставі договору купівлі-продажу №УАС-13.04.07/1Од від 13.04.2007р. та стягнутий з відповідача рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2008р. по  справі №31/21-08-1569 оплачений відповідачем позивачу лише 24.06.2008р., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача  і не заперечується самим відповідачем.  

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого товару  передбачена  умовами п.8.2. укладеного між сторонами договору в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з розрахунком пені, що здійснений позивачем з 02.04.2008р. по 23.06.2008р., із врахуванням вимог  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання», розмір пені становить 2060 грн.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Таке ж право суду надано ч.2 ст.233 ГК України і п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, згідно якої господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як вище встановлено господарським судом, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2008р. по справі №31/21-08-1569 за позовом ТОВ «Украгросвіт»до СВК «Яровський»встановлений факт того, що згідно з висновком  Торгово-промислової палати України від 18.01.2008р. №123/05-4 про форс-мажорні обставини на території Тарутинського району Одеської області, де розташований відповідач, внаслідок посухи у травні 2007 року на площах СВК «Яровський»загинули посіви сільськогосподарських культур, що є форс-мажорними обставинами.

В силу вимог ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені   рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне розмір стягуваної з відповідача пені за прострочення оплати боргу зменшити  до мінімального розміру –206 грн., а відтак, і позов в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені задовольнити частково.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, то господарський суд дійшов висновку про їх задоволення виходячи з того, що встановлені обставини справи свідчать про прострочення відповідачем оплати поставленого позивачем товару, а також з вимог ч.2 ст.625 ЦК України, згідно з якою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 700 грн., то господарський суд виходить з наступного.

В даному випадку, збитки в сумі 700 грн.,  які позивач просить стягнути з відповідача є витратами позивача на юридичну допомогу, про що свідчить укладений між позивачем і ТОВ «Незалежна юридична компанія»договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 16.09.2008р., згідно з яким, вартість наданих юридичних послуг та виконаних юридичних робіт становить 700 грн., та платіжне доручення №53 від 15.09.2008р., згідно з яким, позивачем на р/р ТОВ «Незалежна юридична компанія»перераховані 700 грн.

Визначення поняття збитків наводиться у ч.2 ст.22 ЦК України. Збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таке ж визначення збитків формулюються у ч.2 ст.224 ГК України. Також вимогами ч.1 ст.225 ГК України передбачено, що до складу  збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість  додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;  неодержаний прибуток (втрачена вигоду), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання  зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.   

При цьому необхідною умовою відшкодування збитків є наявність усіх необхідних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, як то: вина, протиправність поведінки, причинний зв'язок тощо.  Більш того, поняття збитків належить відмежовувати від суміжних понять та правових конструкцій, що їм відповідають. Зокрема, це стосується судових витрат. Їх склад  визначається ст.44 ГПК України.

З огляду на вищевикладене господарський суд вважає, що віднесення до збитків витрат позивача на юридичну допомогу суперечить закону, зокрема, ч.2 ст.22 ЦК України, ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходиться у необхідному зв'язку з заборгованістю відповідача.

За таких обставин господарським суд відмовляє позивачу у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвіт»задовольнити частково.  

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Яровський»(68553, Одеська область, Тарутинський район, с. Ярове, вул. Тимошенко, р/р 260070010230185, Тарутинська філія «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», МФО 328715, код ЄДРПОУ 00855457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвіт»(03038, м. Київ, вул. Ямська,28 А, р/р 26001001001350 в ВАТ «Біг Енергія», МФО 322603, код ЄДРПОУ 31239796) пеню в сумі 206 (двісті шість) грн., 3% річних в сумі 272 (двісті сімдесят дві) грн., індекс інфляції в сумі 3710 (три тисячі сімсот десять) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 63 (шістдесят три) грн. 24 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 73 (сімдесят три) грн. 16 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 18 листопада 2008 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.