Рішення

від 12.07.2012 по справі 2608/10339/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2608\10339\12

№2\2608\5129\12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: І.В.П»ЯТНИЧУК,

при секретарі: К.Ю.Іванові,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за основним позовом

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІКА»,

про визнання права власності,

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІКА»,

до ОСОБА_1

про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Олвіка»та просив суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на 43,8 кв.м., що становить 10/100 частки нежилих приміщень, загальною площею 438,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ТОВ «Олвіка»в свою чергу звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просило суд постановити рішення, яким визнати за ТОВ «Олвіка» право власності на нежилі приміщення (літера А) загальною площею 438,50 кв. м., що складаються з нежилих приміщень (в літ. А) з № 1 по № 38 (групи приміщень 3-4), загальною площею 428,3 кв.м. та нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 4а) загальною площею 10,2 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

В обгрунтування вимог заявленого основного позову ОСОБА_1 вказував суду на те, що 15 грудня 2011 між ТОВ «Олвіка»та ним, ОСОБА_1 було укладено Договір №1-12/2012 від 15.12.2011р. оренди нежилих приміщень за яким орендодавець передав, а він - ОСОБА_1 прийняв для розміщення офісу у строкове платне користування нежиле приміщення №3 (в літ. А), площею 170,10 кв.м. та нежиле приміщення № 4 (в літ. А), площею 224,60 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальна спільна площа яких становить 394,70 кв.м. Оскільки дані приміщення потребували ремонту, шляхом укладення Додаткової угоди № 1 від 30 грудня 2011 року до даного договору оренди, було отримано письмовий дозвіл орендодавця -ТОВ «Олвіка» на проведення поточного ремонту орендованих приміщень.Під час проведення ремонтних робіт він -ОСОБА_1 вирішив не обмежуватися поточним ремонтом та здійснив суттєві поліпшення орендованого приміщення, внаслідок чого загальна площа зазначених нежилових приміщень збільшилась на 43,8 кв.м. та разом становить 438,5 кв.м. Таким чином, внаслідок здійснених поліпшень відповідно було утворене нове приміщення, що за своїм плануванням, технічними характеристиками, змістом та цільовим призначенням значно відрізняється від приміщення, яке відповідачем було передано в оренду. Ідеальна частка 43,8 кв.м. поліпшених приміщень загальною площею 438,5 кв.м., право власності на яку я прошу визнати, становить 10/100 частин нежилих приміщень. Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 328, 331, 392, 778 ЦК України просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Заявлені зустрічні позовні вимоги ТОВ «Олвіка»до ОСОБА_1, обгрунтовувало тим, що ТОВ «Олвіка» є власником нежилого приміщення №3 (в літ. А), площею 170,10 кв.м. та нежилого приміщення № 4 (в літ. А), площею 224,60 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_1, Святошинський район. Загальна спільна площа приміщень становить 394,70 кв.м. Вказані приміщення належать ТОВ «Олвіка»на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2005 року, посвідченого 13.01.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №у.15 і договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 3163. Дійсно, 15 грудня 2011 року між ТОВ «Олвіка»та ОСОБА_1 укладено договір N1-12/2011 оренди нежилих приміщень № 1-12/2011 від 15.12.2011 р., за яким орендарю у цей же день передано у строкове платне користування нежилі приміщення, зазначені раніше. В подальшому 30 грудня 2011 року між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору, відповідно до якої орендарю було дозволено провести поточний ремонт в орендованих приміщеннях. 22.05.2012 року закінчився строк дії договору оренди. Під час складання акту приймання-передачі приміщення з орендного користування позивачем було встановлено, що відповідач фактично виконалв не поточний ремонт орендованого приміщення, а здійснив суттєві поліпшення, внаслідок яких загальна площа нежитлового будинку площею 394,70 кв.м. збільшилась на 43,8 кв.м. та відтепер становить 438,5 кв.м. За замовленням ТОВ «Олвіка» КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" виготовило новий технічний паспорт на нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 38 (групи приміщень 3-4), загальною площею 428,3 кв.м. та нежиле приміщення № 1 (групи приміщень № 4а) загальною площею 10,2 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1, з якого вбачається, що внаслідок проведеної реорганізації загальна площа приміщень збільшилась на 43,8 кв.м. та на даний момент становить 438,50 кв.м.

Таким чином, оскільки відповідач зробив поліпшення нежитлового будинку без дозволу позивача, то відповідно до умов пп. 2.4.4, пп. 2.4.7 Договору та норм ст.778 ЦК України, у нього не виникає права власності на прибудовані приміщення. Власником цих невідокремлюваних поліпшень в силу пп. 2.4.7 Договору є виключно орендодавець.

Будівельною лабораторією КП «Київжитлоспецексплуатація»було проведено обстеження та складено Акт обстеження технічного стану приміщень від 31.05.2012 № 176/61 з метою визначення технічного стану несучих та огороджуючих конструкцій будівлі після виконаних ремонтних робіт. Відповідно до висновку, зазначеного Акту, несучі та огороджуючи конструкції обстежуваного будинку та прибудови знаходяться в задовільному технічному стані по несучій здатності. Будівельні роботи виконані без відхилень від діючих будівельних норм. Нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 38 (групи приміщень 3-4), загальною площею 428,3 кв.м. та нежиле приміщення № 1 (групи приміщень № 4а) загальною площею 10,2 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1, придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.328, 331, 392, 773, 778 ЦК україни просили заявлені вимоги зустрічного позову задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду свого представника з належним чином офрмленим дорученням, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги основного позову та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в основному позову, щодо задоволення вимог зустрічного позову, проти задоволення вимог заперечував посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність.

Представник відповідача ТОВ «Олвіка»проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала, як заявлених безпідставно та необґрунтовано, з тих підстав, що спірне нерухоме майно, яке є власністю товариства не може перейти в власність позивача незважаючи на те, що останнім було зроблено в ньому поліпшення чи перепланування, крім того наголошувала, що дане поліпшення зроблене без згоди власника приміщень. Щодо вимог товариства, дані вимоги підтримала та просила задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в зустрічній позовній заяві.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши та дослідивши письмові докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 до ТОВ «Олвіка» про визнання права власності -не підлягає задоволенню, а позов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіка»до ОСОБА_2, про визнання права власності, -необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Олвіка» є власником нежилого приміщення №3 (в літ. А), площею 170,10 кв.м. та нежилого приміщення № 4 (в літ. А), площею 224,60 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_1, Святошинський район. Загальна спільна площа приміщень становить 394,70 кв.м. Вказані приміщення належать ТОВ «Олвіка»на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2005 року, посвідченого 13.01.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №у.15 і договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 3163.

В подальшому, 15 грудня 2011 року між ТОВ «Олвіка»та ОСОБА_1 укладено Договір N1-12/2011 оренди нежилих приміщень № 1-12/2011 від 15.12.2011 р., за яким орендарю у цей же день передано у строкове платне користування вищевказані нежилі приміщення.

30 грудня 2011 року між сторонами була підписана додаткова угода №1 до Договору, за якою орендарю було дозволено провести поточний ремонт в орендованих приміщеннях.

22 травня 2012 року закінчився строк дії договору оренди, як вбачається з матеріалах справи під час складання акту приймання-передачі приміщення з орендного користування позивачем було встановлено, що відповідач фактично виконав не поточний ремонт орендованого приміщення, а здійснив суттєві поліпшення, внаслідок яких загальна площа нежитлового приміщення площею 394,70 кв.м. збільшилась на 43,8 кв.м. та відтепер становить 438,5 кв.м.

Відповідно до пп.2.4.4 Договору оренди сторони погодили, що орендар може здійснювати (за своїм бажанням) поліпшення орендованого приміщення (влаштування пристроїв, приладів, обладнання, дообладнання, спорудження прибудов, надбудов, перепланування приміщення, перебудов, тощо) лише за умови письмової згоди орендодавця за рахунок власних коштів, які не підлягають компенсації, з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок орендаря до початку проведення робіт та отримання необхідних дозволів та погоджень згідно чинного законодавства України

Згідно пп.2.4.6 договору у разі проведення перепланування або реконструкції, що потягла за собою зміну конструктивних елементів приміщення, орендар зобов'язаний замовити за власний рахунок в БТІ технічний паспорт на це приміщення і не пізніше 3-х місяців після закінчення ремонтних робіт надати його орендодавцю.

Підпунктом 2.4.7 Договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю орендодавця.

Відповідно до пп.2.2.15 Договору відповідач зобов'язувалась не проводити в орендованому приміщенні без письмової згоди орендодавця приховані і відкриті проводки комунікацій, перепланування і переобладнання.

Відповідно до ч.З ст. 773 ЦК України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Зазначений припис ст.773 ЦК України кореспондується зі змістом ч.1 ст.778 ЦК України, в якій зазначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Ч.4 ст. 778 ЦК України передбачено: якщо в результаті зробленого за згодою наймодавця поліпшення приймачем речі, переданої у найм, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості (ч.5 ст.778 ЦК України).

За замовленням ТОВ «Олвіка» КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" виготовило новий технічний паспорт на нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 38 (групи приміщень 3-4), загальною площею 428,3 кв.м. та нежиле приміщення № 1 (групи приміщень № 4а) загальною площею 10,2 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1, з якого вбачається, що внаслідок проведеної реорганізації загальна площа будинку збільшилась на 43,8 кв.м. та на даний момент становить 438,50 кв.м.

Таким чином, оскільки відповідач зробив поліпшення нежитлового будинку без дозволу позивача, то відповідно до умов пп. 2.4.4, пп. 2.4.7 Договору та норм ст.778 ЦК України, у нього не виникає права власності на прибудовані приміщення. Власником цих невідокремлюваних поліпшень в силу пп. 2.4.7 Договору є виключно орендодавець.

Згідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до частини 2 статті 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 хоча на даний час і закінчився термін укладеного між ним та ТОВ «Олвіка»пред»являє на орендоване приміщення претензії щодо визнання за ним права власності на дане нежиле приміщення, чим по суті оспорює право власності ТОВ «Олвіка »на дане приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Частина 2 ст. 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Будівельною лабораторією КП «Київжитлоспецексплуатація»було проведено обстеження та складено Акт обстеження технічного стану приміщень від 31.05.2012 № 176/61 з метою визначення технічного стану несучих та огороджуючих конструкцій будівлі після виконаних ремонтних робіт. Відповідно до висновку, зазначеного Акту, несучі та огороджуючи конструкції обстежуваного будинку та прибудови знаходяться в задовільному технічному стані по несучій здатності. Будівельні роботи виконані без відхилень від діючих будівельних норм. Нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 38 (групи приміщень 3-4), загальною площею 428,3 кв.м. та нежиле приміщення № 1 (групи приміщень № 4а) загальною площею 10,2 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1, придатні для подальшої експлуатації за призначенням.

За таких обставин суд вважає можливим визнати у судовому порядку за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіка »право власності на спірне нерухоме майно, нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, Святошинський район вул. Генерала Вітрука 8-А .

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 320, ст. 321, ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334, ч. 1 ст. 364 ч. 2 ст. 386, ст.ст. 392, 778 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні основного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІКА», про визнання права власності -ВІДМОВИТИ.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛВІКА »до ОСОБА_1, про визнання права власності, - ЗАДОВОЛЬНИТИ, а саме:

- Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю " ОЛВІКА" (ЄДРПОУ: 21484700, яке зареєстроване в м.Києві по пр.Перемоги буд.104-Б) на нежилі приміщення (літера А) загальною площею 438,50 кв. м., що складаються з нежилих приміщень (в літ. А) з № 1 по № 38 (групи приміщень 3-4), загальною площею 428,3 кв.м. та нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 4а) загальною площею 10,2 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

СУДДЯ: