Постанова

від 11.12.2008 по справі 35/132-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/132-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2008                                                                                       Справа№  35/132-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.

Секретар судового засідання Марунич Н.В.

Представники сторін:       

від позивача: Ткаченко Р.А. начальник юридичного відділу, довіреність №1900  від 29.08.08;

від відповідача: Вовк Г.Ф. юрисконсульт, довіреність №06  від 02.01.08;

від відповідача: Андріанова С.А. заступник директора, довіреність №9/1-юр-08  від 15.07.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  18.09.08р. у справі № 35/132-08

за позовом комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ,

до колективного підприємства –центр “Жовтневий”, м.Дніпропетровськ,

про стягнення 25 033, 95 грн.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2008 року комунальне підприємство “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до колективного підприємства –центр “Жовтневий” про стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення №134 від 11 січня 2007 року у розмірі 25033,95грн. (а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.08р. (суддя Широбокова Л.П.) в частині стягнення боргу 10297,39грн. провадження у справі припинено. В решті позов задоволено частково. Стягнуто з колективного підприємства –центр “Жовтневий” на користь комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради 425, 43грн. боргу, 107, 23грн. витрат  по сплаті державного мита, 50, 50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що договір №134 від 11.01.07р. набрав чинності з врахуванням редакції протоколу розбіжностей та розбіжностей до розрахунку, а позивач нарахував відповідачу плату за спожиту теплову енергію, розраховану виходячи з площ опалення, зазначених в договорі без врахування протоколу розбіжностей; позивачем не враховано сплату відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 2 476,25грн. до звернення позивача з позовом; з врахуванням сплати відповідачем 10297,39грн. провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору на час розгляду справи; доказів сплати боргу в сумі 425, 43грн. відповідачем не надано.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.08р., комунальне підприємство “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради (далі - КП “Теплоенерго”) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з колективного підприємства –центр “Жовтневий” на користь КП “Теплоенерго” 12 260,30грн. суми основного боргу, суми сплаченого державного мита, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (з урахуванням уточнення вимог апеляційної скарги №2714 від 26.11.08р. (а.с.148-149)).

В апеляційній скарзі скаржник зауважує, що площа об'єктів відповідача визначена сторонами по договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення в додатку до договору і не змінювалась продовж всього терміну дії договору; відповідачем не надано жодного доказу щодо факту надання протоколу розбіжностей позивачу; згідно витягу з журналу  реєстрації вхідної кореспонденції відповідачем в адресу позивача був наданий виключно договір без додатків; розрахунки відповідачем виконані на підставі документу, який не був наданий позивачу в якості протоколу розбіжностей.

Колективне підприємство –центр “Жовтневий” (далі –КП –центр “Жовтневий”) в відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.08р. без змін, а апеляційну скаргу КП “Теплоенерго” - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.

11 січня 2007 року між КП “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради (постачальник) та КП –центр “Жовтневий” (споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення №134, відповідно до умов якого постачальник прийняв на себе зобов'язання здійснювати відпуск теплової енергії для потреб опалення на об'єкти споживача, розміщені за адресами: м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 25

         м.Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 31

         м.Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 18б,

а споживач, в свою чергу, здійснювати розрахунок за надану теплову енергію згідно умов та порядку оплати теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009р.

КП –центр “Жовтневий” підписано договір та розрахунок з протоколом розбіжностей (а.с.15-16). Листом №9/юр від 15.03.07р. відповідач направив позивачу договір та по два екземпляри протоколу розбіжностей та розрахунку, які отримані позивачем 15.03.07р. згідно відмітки на листі за вхідним №637 (а.с.58-60, 65).

Позивач вказані протоколи розбіжностей не підписав, не врегульовані розбіжності на розгляд суду не передав.

Згідно ч.7 ст. 181 Господарського  кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона -  виконавець  за  договором,  що  в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку  товарів  (робіт, послуг), яка  одержала  протокол  розбіжностей,  не  передасть у зазначений двадцятиденний  строк   до   суду   розбіжності,   що   залишилися

неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Отже, договір №134 від 11.01.07р. набрав чинності з врахуванням редакції протоколу розбіжностей та розбіжностей до розрахунку.

За період з січня 2007р. по квітень 2007р. та з жовтня 2007р. по березень 2008р. позивачем нараховано відповідачу плату за спожиту теплову енергію в сумі 33 903, 06 грн., на оплату якої надані щомісячні рахунки.

Відповідачем сплачено до звернення позивача з позовом 8 869, 11 грн. та 2 476, 26 грн.

В подальшому відповідач сплатив:

26.06.08р. –3 645, 63 грн.,

29.07.08р. –3 535, 35 грн.,

27.08.08р. –1 093, 44 грн.,

29.08.08р. –2 022, 97 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача та платіжними дорученнями (а.с.61-63, 115-116).

Враховуючи, що позивач постачав відповідачу теплову енергію в м.Дніпропетровську за адресами: пр.Карла Маркса, 25 (об'єм приміщення 572,6 куб.м.), пр.Гагаріна, 31 (об'єм приміщення 1 114, 77 куб.м.), вул.Погребняка, 18б (об'єм приміщення 1 272, 8 куб.м.), на підставі ст. 193 Господарського  кодексу України, ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України, п.7.2 договору та відомості про здійснені відповідачем платежі, господарський суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з КП –центр “Жовтневий” на користь КП “Теплоенерго” 425, 43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Стосовно доводів, скаржника слід зазначити , що:

по-перше, на оригіналі листа №9/юр від 15.03.07р. міститься відмітка КП “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради про отримання цього листа, в додатку до якого зазначено розрахунок в двох екземплярах. Посадова особа, що приймає кореспонденцію, зобов'язана перевірити перелік документів, які нею приймаються;

по-друге, відсутність запису в журналі вхідної кореспонденції про наявність додатків до договору не є достовірним підтвердженням факту, що такі додатки були відсутні до листа №9/юр від 15.03.07р. Крім того, протокол розбіжностей, наданий позивачем в матеріали справи (а.с.65), містить відмітку КП “Теплоенерго” про отримання останнім;

по-третє, розбіжності до договору стосувалися, зокрема, обсягу опалювальних площ;

в четверте, відповідач неодноразово листами №30 від 01.04.08р., №36 від 08.04.08р., актом від 04.04.07р. звертав увагу позивача на неправомірність нарахування плати;

в п'яте, надане скаржником заперечення к розрахунку кількості теплової енергії відноситься до договору №134 від 21.01.2003р. (а.с.145), тоді як в даному випадку відносини між сторонами по справі виникли на підставі договору №134 від 11.01.2007р.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   

                                                       ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради,  м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.            

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008р. у справі №35/132-08 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                                  Т.А. Верхогляд