Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а-9780/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9780/11 Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Б.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Мацедонської В.Е., Грищенко Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 31 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Богуславського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статей 39, 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ групи інвалідності, має право на перерахунок та виплату пенсії з розрахунку не нижче 8 та 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 від мінімальної пенсії в розмірі, встановленому відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та пенсії з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, а також на доплату до основної пенсії в розмірі 1 мінімальних заробітних плат, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вказані виплати проводяться в значно нижчому розмірі, тому позивач і просить зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату зазначених соціальних виплат.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 31 травня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - частковій зміні з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач має право на перерахунок сум основаної та додаткової пенсії відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: має право на перерахунок та виплату пенсії з розрахунку не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 100 % від мінімальної пенсії, а також на доплату до пенсії із розрахунку 1 мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком .

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 даної статті, у відповідності якій дана доплата встановлюється в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами І групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 4 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин правильними є висновки суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 10 мінімальних пенсій за віком, та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, а також на доплату до пенсії із розрахунку 1 мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком .

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 39, 50, 51 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом про Держбюджет на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру мінімальної заробітної плати, перерахунок спірних виплат здійснюється з дня встановлення нового її розміру.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку спірної допомоги є встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної заробітної плати визначається лише за нормами Закону України про державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку доплати виступає мінімальна заробітна плата, в розмірі визначеному законом про Держбюджет на відповідний рік.

Відтак доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, тому підстав для її задоволення немає.

Однак, колегія суддів не може погодитися з зазначенням судом першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснювати виплату спірних коштів з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, оскільки відповідно до принципів судочинства у судовому порядку підлягають захисту порушені чи оспорювані права, тобто суд не може захистити право особи, яке на її думку може бути порушене в майбутньому.

Спірні виплати розпорядженням Управління Пенсійного фонду призначаються на невизначений строк, їх нарахування та виплата може залежати лише від чинності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і безпосередньо пов'язані з терміном виплати пенсії позивачу.

Тобто, законодавством не встановлено ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії вбачається, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунку). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Нормами зазначеного законодаства України визначено порядок визначення розміру вказаних виплат.

Таким чином колегія суддів вважає, що зазначення судом першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснювати виплату спірних коштів з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян є задоволенням позову на майбутнє та порушенням норм процесуального права.

Отже, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції підлягає частковій зміні.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає як таке, що постановлено за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Богуславського районного суду Київської області від 31 травня 2011 року -змінити, виключивши з абзацу сьомого її резолютивної частини словосполучення «з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства»та абзаців восьмого-дев'ятого -словосполучення «з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян».

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.