cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1132/12
Суддя господарського суду Волинської області М.М.Гончар, розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Пашука Петра Миколайовича, смт. Ратне
до Приватного підприємства «ВолиньБондбуд», м. Луцьк
про стягнення 49 000 грн.
Суддя: Гончар М. М.
за участю представників сторін:
від позивача : Філюк С.М. (довіреність від 09.10.2012 р.)
від відповідача : н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: фізична особа -підприємець Пашук П.М. звернувся з позовом до Приватного підприємства «ВолиньБондбуд»про стягнення 64 000, 00 грн. заборгованості.
Представником позивача в судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог, в якому останній просить стягнути з відповідача 49 000 грн. заборгованості та сплачений судовий збір.
На виконання вимог ухвали суду від 12.09.2012 року представником позивача в судовому засіданні надано для огляду оригінали договору, акту, транспортні накладні.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду від 12.09.2012 року не виконав. Повідомленням Укрпошти №4300600998747 підтверджується отримання відповідачем 17.09.2012р. копії ухвали суду від 12.09.2012р.
Через канцелярію суду директором ПП «ВолиньБондбуд»подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю останнього бути присутнім на судовому засіданні 10.10.2012 року.
Заслухавши представника позивача, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необґрунтованістю не недоведеністю причин неявки представника відповідача у судове засідання на підставі ч.1 ст. 33 ГПК України, якою встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд Волинської області,-
ВСТАНОВИВ:
01.10.2011 року між Приватним підприємством «ВолиньБондбуд»та фізичною особою -підприємцем Пашуком Петром Миколайовичем укладено договір №1014 про надання транспортних послуг.
Згідно п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику транспортні послуги, який в свою чергу зобов'язується прийняти та своєчасно сплачувати надані послуги.
П.1.3. договору передбачено, що сума договору становить 64 000, 00 грн.
Відповідно до п.2.2. договору замовник зобов'язується провести 100 % оплату за виконані роботи.
П. 3.1. договору встановлено, що оплата за надані послуги здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Підставою для розрахунків є дані товарно-транспортних накладних, затверджених замовником, а також відмітки у супровідних документах.
Сторонами складений акт прийому виконаних робіт і наданих послуг на суму 64 000, 00 грн., який скріплений печатками даних сторін.
У зв'язку із невиконанням умов договору позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 03.07.2012 року про сплату заборгованості.
У відповідь на претензію ПП «ВолиньБондбуд»направлено лист -відповідь від 12.06.2012р. №7-4 в якій останній частково визнає претензію та зазначає, що підприємець Пашук П.М. не виконав умов по грейдеруванні та укатці дороги. Згідно проектно-кошторисної документації дані роботи складають 15 000, 00 грн., тому відповідач визнає заборгованість у сумі 49 000, 00 грн.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 173 Господарського кодексу України передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених даним Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, оплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно п.1 ст.4 вищезгаданого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальний розмір заробітної плати на 01.01.2012 рік становить 1 073, 00 грн.
Звідси випливає, що судовий збір за подання позову до господарського суду майнового характеру - 2% ціни позову, але не менше 1 609, 50 грн.
Оскільки позивачем сплачений судовий збір у сумі 1 610 грн., тому поверненню з Державного бюджету України підлягає 0, 50 грн. переплаченого судового збору.
Ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до наданих повноважень, зокрема, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», положення про територіальні органи Державної казначейської служби України, органи державної казначейської служби здійснюють операції з державними коштами, тому повернення судового збору з держаного бюджету слід покласти на Управління Державної казначейської служби України у м.Луцьку Волинській області.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173 Господарського кодексу України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Волинської області,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в сумі 49 000 грн.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ВолиньБондбуд»(м.Луцьк, вул.. Вахтангова, 10А, код ЄДРПОУ 33273451) на користь Фізичної особи -підприємця Пашука Петра Миколайовича (смт. Ратне, вул. Центральна, 88/20, ідент. код 2675608491) 49 000 грн. заборгованості, 1 609, 50 грн. - в повернення витрат по сплаті судового збору.
3. Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області повернути Фізичній особі -підприємцю Пашуку Петру Миколайовичу (смт. Ратне, вул. Центральна, 88/20, ідент. код 2675608491) з Державного бюджету України 0, 50 грн. переплаченого судового збору, сплаченого згідно квитанції №322.668.3 від 17.08.2012р. (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи.)
Повне рішення
складено 10.10.2012р.
Суддя М. М. Гончар
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2012 |
Оприлюднено | 15.10.2012 |
Номер документу | 26402424 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Гончар Марія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні