Рішення

від 01.10.2012 по справі 5011-58/10534-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/10534-2012 01.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс Авто Капітал" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" Простягнення грошових коштів 29044, 54 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Голуб В.А. пред. за дов. б/н від 15.08.2012р.

Від відповідача -Степанов О.В. за дов. б/н від 26.09.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Авто Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" про стягнення грошових коштів 29044, 54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/10534-2012, розгляд справи призначено на 10.09.2012 року.

28.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

28.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відсутність аналогічного спору.

10.09.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

10.09.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

10.09.2012 року представник позивача у судовому засіданні надав суду документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом розглянуто клопотання відповідача про перенесення розгляду справи.

Представник позивача надав усні пояснення щодо поданого клопотання відповідача про перенесення розгляду справи.

Клопотання про перенесення розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 року суд ухвалив відкласти 01.10.2012 року.

У судове засідання 01.10.2012 року представники сторін з'явились.

Представник позивача надав суду для огляду оригінали документів та в усних пояснення позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по пункту 4.2 договору та заперечив проти позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.10.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Авто Капітал" (перевізник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (експедитор, відповідач) був укладений договір № 041/04/12 на транспортне обслуговування (далі договір).

Відповідно п.п 1.1 договору, за даним договором перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор бере на себе зобов'язання оплачувати послуги перевізнику в порядку і на умовах, викладених в даному договорі. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором зазначаються в заявках на перевезення.Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, варість послуг перевізника -зазначаються в заявках на перевезення, які є невід'ємними частинам даного договору і надаються експедитором перевізнику перед кожним перевезенням або групою перевезень. Заявка- замовлення на перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками перевізника і експедитора. Сторони визначають юридичну силу заявки-замовлення на перевезення, переданої шляхом факсимільного підпису.

12 квітня 2012 року між Позивачем та Відповідачем була підписана Заявка № 500103/12 на перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

Факт здійснення перевезень «підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною -СМК серії А № 030741.

24 квітня 2012 року між Позивачем та Відповідачем був складений акт № ОУ-0000008 здачі-приймання робіт, загальна вартість наданих послуг становить 50 221,00 грн.

Згідно пункту 7 Заявки, відповідач повинен був здійснити оплату 20% вартості послуг в день прибуття транспортного засобу до ТГО та 80% вартості -протягом 7-ми днів з дня отримання оригіналів документів.

Відповідно п.4.2 договору, що оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів -рахунку Перевізника (Позивача), виставленого згідно умов даного Договору, акту виконаних робіт та оригіналу СMR.

Відповідно матеріалів справи відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг по договору, а саме: платіжним дорученням № 494 від 24.04.2012 року на суму 10 044,20 грн.; платіжним дорученням № 620 від 22.05.2012 року на суму 6 500,00 грн.; платіжним дорученням № 754 від 25.06.2012 року на суму 7 778,41 грн.

Згідно позовної заяви сума боргу відповідача перед позивачем складає 25898, 39 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

24 квітня 2012 року між Позивачем та Відповідачем був складений акт № ОУ-0000008 здачі-приймання робіт, загальна вартість наданих послуг становить 50 221,00 грн.

Відповідно матеріалів справи відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг по договору, а саме: платіжним дорученням № 494 від 24.04.2012 року на суму 10 044,20 грн.; платіжним дорученням № 620 від 22.05.2012 року на суму 6 500,00 грн.; платіжним дорученням № 754 від 25.06.2012 року на суму 7 778,41 грн.

Таким чином суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 25898, 39 грн.

Крім суми збитків позивач просить стягнути з відповідача 2904, 47 пені, 241, 68 грн. 3% річних.

Згідно п. 4.4. Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати рахунків позивача, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та пені наданий позивачем, суд визнає їх арифметично вірними, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та пені підлягають задоволенню в розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме на суму: 3 % річних у розмірі 241, 68 грн., та пеню у розмірі 2904, 47 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір в сумі 1609, 50 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Ігорівська, будинок 12-А, ідентифікаційний номер 36058165) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Авто Капітал" (02152, м. Київ, Проспект Тичини, ідентифікаційний код 37848299) суму боргу в розмірі 25898, 39 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім грн. 39 коп.), суму пені в розмірі 2904, 47 грн., 3% річних в сумі 241, 98 грн., судовий збір в сумі 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 02.10.2012 року

Суддя О.Є. Блажівська