Рішення

від 04.10.2012 по справі 5010/1009/2012-3/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. Справа № 5010/1009/2012-3/77

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконорма", вул. Промислова, 22, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Лукор" вул.Промислова,4, м.Калуш, Івано-Франківська область,77306

про визнання дійсним договору

за участю представників сторін:

Від позивача: Дітковська С.А. - представник, (довіреність № 26/1-14 від 17.01.2012р.)

Від відповідача: Квасній В.М. - представник, (довіреність № 125 від 18.09.2012р.)

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Еконорма" до Приватного акціонерного товариства "Лукор" про визнання дійсним договору.

Ухвалою від 08.08.12 порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 25.09.12 о 10:20 год.

В судовому засіданні 25.09.12 оголошено перерву у розгляді справи до 04.10.12 року на 10:20 год., про що представники сторін повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 25.09.12 представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечує, просив суд у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еконорма" (далі - Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Лукор" (тепер Приватне акціонерне товариство "Лукор", яке є правонаступником ЗАТ "Лукор") (далі - Відповідач) 25.03.2010 року було укладено Договір № 43/12 купівлі-продажу нерухомого майна (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору та Додатку №1 до нього предметом Договору є об'єкт нерухомого майна - будівля спецпральні, яку Відповідач, як Продавець, згідно з п.1.2 Договору зобов'язався передати Позивачу.

У свою чергу Позивач, як Покупець, зобов'язався протягом двох років з дня підписання Договору і до нотаріального посвідчення сплатити Відповідачу вартість вказаного об'єкта нерухомого майна в сумі 257 232 грн. (з ПДВ) (п.3.1 Договору). Свої зобов'язання по Договору Сторони виконали повністю: будівля спецпральні була передана Відповідачем Позивачу Актом приймання-передачі нерухомого майна від 31.03.2010 року, а Позивач сплатив Відповідачу передбачену Договором вартість майна (останній платіж було перераховано Відповідачу 09.07.2012 року).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язався "перед нотаріальним посвідченням передати Покупцеві необхідні документи для проведення реєстрації права власності Покупця на Об'єкт, зокрема, оригінал свідоцтва на право власності на нерухоме майно, витяг з реєстру права власності на нерухоме майно, витяг з Єдиного державного реєстру права юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та технічний паспорт". Цей пункт Договору Відповідачем не виконано.

11 липня 2012 року Позивачем направлено Відповідачу листа №360 (отриманий Відповідачем 11.07.2012 року, про що ним зроблено відмітку на копії листа), в якому вказано прохання у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги передати необхідні документи для проведення реєстрації права власності Покупця. Позивачем зазначені документи, які є необхідними для нотаріального посвідчення Договору не надані і відповіді на листа Відповідач також не дав.

Невиконання Відповідачем п.7.1 Договору щодо надання вказаних документів робить неможливим нотаріальне посвідчення Договору , внаслідок чого Покупець не може оформити своє право на об'єкт нерухомості і в подальшому його здійснювати.

Виходячи з матеріалів справи, слід зазначити наступне.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Доданими до матеріалів даної справи документами підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еконорма" та Приватним акціонерним товариством "Лукор" було укладено Договір № 43/12 від 25.03.2010 року купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір). Відповідно до п.1.1 Договору та Додатку №1 до нього предметом Договору є об'єкт нерухомого майна - будівля спецпральні, яку Відповідач, як Продавець, згідно з п.1.2 Договору зобов'язався передати Позивачу. За Актом приймання-передачі нерухомого майна від 31.03.2010 року Відповідач передав Позивачу будівлю спецпральні, а Позивач, у свою чергу, сплатив Відповідачу передбачену Договором вартість майна, що підтверджується довідкою № 367 від 31.07.2012 року, засвідченою сторонами належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Тобто закон вимагає нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язався перед нотаріальним посвідченням передати Позивачеві необхідні документи для проведення реєстрації права власності на об'єкт. 11 липня 2012 року Позивачем було направлено Відповідачу листа №360 з вимогою передати документи для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Відповідач необхідні документи не подав, і, таким чином, ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

Згідно тексту Договору №43/12, сторони досягли домовленості щодо всіх його істотних умов. Крім того, Відповідачем виконано договірне зобов'язання щодо передачі об'єкта нерухомості, а Позивачем виконано своє зобов'язання щодо його оплати, тобто відбулося повне виконання Договору сторонами.

Стаття 220 ЦК України вказує на те, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги правову позицію Вищого господарського суду, викладену у постанові від 6.08.2012р. по справі №4/017-12, зокрема те, що Законом "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх отяжень" та інших законодавчих актів України" внесено зміни до Цивільного кодексу України, а саме: в ч.2,3 ст.182 Цивільного кодексу України виключено вимогу про державну реестрацію правочинів щодо нерухомості, виключено в ч.1 ст.657 Цивільного кодексу України слова щодо державної реєстрації правочинів, а ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України викладено в такій редакції, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня його посвідчення.

Таким чином вимога позивача щодо визнання дійсним укладений Договір №43/12 від 25.03.2010 року визнається судом обгрунтованою, а отже підлягає задоволенню.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статтей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню. Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 220, ч.1 ст.368, ст.655, ч.1 ст.657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, ч.5 ст. 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити

Визнати дійсним укладений між Закритим акціонерним товариством "Лукор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еконорма" Договір № 43/12 від 25.03.2010 року купівлі-продажу нерухомого майна (будівлі спецпральні).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лукор" 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, 4, Код ЄДРПОУ 31256759, п/р 2600133000101 в ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна", МФО 300120

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконорма" 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, 22, № свідоцтва 13101379, інп.339265009168, код ЄДРПОУ 33926509, р/р № 600833015601 у ПАТ "Петрокомерц-Україна", МФО 300120

судовий збір у сумі 1073 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.)

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.10.12

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"