Рішення

від 09.10.2012 по справі 5011-23/11323-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/11323-2012 09.10.12

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «АВТОВІК» дотовариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток» простягнення 15 376, 00 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Войтюк Т.Л. (довіреність № 1/24-09 від 24.09.2012 року)

відповідача: представник Хромичкін І.І. (довіреність № б/н від 31.01.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОВІК»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»15 376, 00 грн., (у тому числі 13 000, 00 грн. -основного боргу та 2 376, 00 грн. -пеня).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/11323-2012 та призначено її розгляд на 25.09.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні 09.10.2012 року проти позову заперечував.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 16.01.2012 року укладено договір № 007/01/12, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів, наданих Відповідачем, а останній сплатити їх вартість.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звернувся до Позивача з заявкою № 500034/12 від 06.02.2012 року про перевезення 10.02.2012 року паллетів об'ємом вагою 21 тонна за маршрутом Хелм (Польща) -Краківець-Харків (Україна).

З наданої суду копії міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 0017998 вбачається, що Позивач вчасно надав транспортний засіб, який було завантажено 10.02.2012 року.

Факт надання транспортних послуг у лютому 2012 року Позивачем підтверджено наданим суду актом виконаних транспортних послуг від 14.02.2012 року (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 007/01/12 від 16.01.2012 року на суму 17 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договору № 007/01/12 від 16.01.2012 року оплата послуг здійснюється на підставі оригіналів рахунку Позивача, виставленого згідно умов договору, акту виконаних робіт та оригіналу CMR через 5-20 днів після їх отримання (пункт 4.3).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов'язання за надані Позивачем транспортні послуги повністю не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 13 000, 00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки факт надання транспортних послуг підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 13 000, 00 грн. підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині оплати наданих Позивачем транспортних послуг.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.4 договору № 007/01/12 від 16.01.2012 року встановлено, що у випадку прострочення оплати рахунків Позивача, Відповідач сплачує пеню в розмірі 01, % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, суд задовольняє вимогу в цій частині частково у розмірі 2 246, 00 грн., виходячи з наступного:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 17000 17.03.2012 - 24.06.2012 100 0.1 % 1700.00 13000 26.06.2012 - 06.08.2012 42 0.1 % 546.00 Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОВІК»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 15 246, 00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток»(04070, м. Київ, Подільський район, вулиця Ігорівська, будинок 12-А, ідентифікаційний код 36058165) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОВІК» (33027, м. Рівне, вулиця Київська, будинок 108 А, ідентифікаційний код 31383145) 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. -основного боргу, 2 246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн. 00 коп. - пеня та 1 595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 89 коп. -витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 10.10.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.