Рішення
від 18.11.2008 по справі 33/77-08-4464
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/77-08-4464

              

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2008 р.Справа  № 33/77-08-4464

За позовом: ТОВ „Татнафта-Крим”, м. Севастопіль

до відповідача: ВАТ „Лукойл –Одеський нафтопереробний завод”, м. Одеса

про стягнення 23034,79 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Свиридова Г.В., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Соколова Н.В., довіреність в матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ: ТОВ «Татнафта-Крим»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ВАТ «лукойл –одеський нафтопереробний завод»суми нестачі нафтопродуктів в розмірі 23034,79 грн.

          Відповідач з позовом не згоден з підстав, викладених у відзиві.

У зв'язку з тим, що сторонами у справі не заявлені клопотання про залучення до участі у розгляді справи 3-х осіб з самостійними або без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача чи відповідача, а у заголовку позовної заяви правовий статус ТОВ „Татанфта-Укрнафтопродукт”, відповідно до положень ст. ст. 26; 27 ГПК України не визначено господарським судом зазначене підприємство до участі у розгляді справи не залучалось.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

2 січня 2008 року товариствами з обмеженою відповідальністю „Татнафта-Укрнафтапродукт” та „Татнафта - Крим” укладено угоду №9 за якою ТОВ „Татнафта-Укрнафтопродукт” зобов'язалось здійснити поставку позивачу у справі нафтопродукти за визначеними сторонами параметрами.

Положеннями п.п. 3.5; 3.6; 4.2; 4.3 договору обумовлено, що ціна нафтопродуктів містить оптову ціну покупця з урахуванням податку на добавлену вартість, а також вартість транспортування товару від станції відправки до станції отримання товару покупцем, і узгоджується сторонами у додатковій угоді до договору.

Датою поставки нафтопродуктів є дата підписання сторонами договору акту приймання-передачі товару.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості, а право власності на нього переведеним від постачальника на покупця з моменту передачі товару у розпорядження вантажовідправника.

При здійсненні вантажовідправником доставки товару до місця призначення, вказаного покупцем у заявці, претензії по кількості і якості скеровуються вантажовідправнику.

Згідно пункту 2.6. договору №9 вантажовідправником сторонами угоди визначено особу, зазначену у залізничних накладних на нафтопродукти.

23 липня 2007 року ВАТ „Лукойл-Одеський нафтопереробний завод” та підприємство з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна” укладено договір №07/389/07/1864, за яким відповідач прийняв на себе зобов'язання по поставках покупцю нафтопродуктів за угодженими сторонами параметрами на умовах „FCA  залізнична естакада постачальника” або  „FCA  залізнична естакада третіх осіб” при відвантаженні товару залізничним транспортом.

Положеннями п.п. 2.7; 2.10, розділом 3 договору від 23 липня 2007 року визначено, що зобов'язання по постачанню товару вважаються виконаними після передачі нафтопродуктів уповноваженому представнику покупця при відвантаженні залізничним транспортом –на залізничній естакаді постачальника або третіх осіб.

Право власності на товар, усі риски, втрати або пошкодження товару переходять до покупця після приймання товару повноважним представником покупця по кількості і якості.

Вантажовідправником є постачальник. Оформлення перевізних накладних при відвантаженні товару залізничним транспортом здійснюється відповідно до правил оформлення перевізних документів. За результатами приймання покупцем товару за кількістю і якістю (п.п. 3.1. –3.3. договору) сторони підписують акт приймання-передачі товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до покупця.

Згідно акту від 19 травня 2008 року ВАТ „Лукойл-Одеський нафтопереробний завод” здійснено налив бензину А-95 у т.ч. у залізничні цистерни №№ 74209909-52230 кг, 74201989-52174 кг, 74227075-52222 кг, 74001835-52621 кг, 73739823-51901 кг, що засвідчено підписами осіб відповідальних за завантаження цистерн.

На виконання зобов'язань по договору №07/389/07/1864 від 23 липня 2007 року ВАТ „Лукойл –Одеський НПЗ” 19 травня 2008 року за актом приймання-передачі №19/05 здійснило передачу нафтопродуктів ПІІ „Лукойл-Україна” на умовах FCA- залізнична естакада постачальника.

Із залученого до позовної заяви акту приймання-передачі №К94 від 19 травня 2008 року вбачається,що на виконання умов договору №9 від 2 січня 2008 року та доповнення до нього №К94 від 19 травня 2008 року, позивач у справі отримав у власність від ТОВ „Татнафта-Укрнафтопродукт” 5 залізничних цистерн, зазначених у акті наливу відповідача від 19 травня 2008 року у кількості, яка співпадає з кількістю визначеною ВАТ „Лукойл-Одеський НПЗ” після завантаження цистерн.

Таким чином, після передачі19 травня 2008 року відповідачем бензину у цистернах №№ 74209909-52230 кг, 74201989-52174 кг, 74227075-52222 кг, 74001835-52621 кг, 73739823-51901 кг, за актом приймання-передачі №19/05 власником нафтопродуктів, згідно положень договору №07/389/07/1864 від 23 липня 2007 року стало підприємство з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна”, а після підписання акту приймання-передачі №К94 від 19 травня 2008 року, згідно положень договору №9 від 2 січня 2008 року власником нафтопродуктів стало ТОВ „Татнафта-Крим” без будь-яких претензій до ТОВ „Татнафта-Укрнафтопрдукт” щодо кількості та/або якості отриманного товару.

За отримані позивачем нафтопродукти платіжними дорученнями №244 від 2 червня 2008 року та №246 від 3 червня 2008 року ТОВ „Татнафта-Крим” здійснило оплату ТОВ „Тат нафта-Укрнафтопродукт” у повному обсязі, що підтверджується довідкою філії постачальника №439/08 юр від 13 листопада 2008 року.

За транспортною накладною №41879366 позивачем у справі 24 травня 2008 року отримано 5 технічно справних цистерн з бензином А-95, загальною масою 261148 кг.

Після комісійного приймання бензину за кількістю, позивачем визначено нестачу у цистернах №№74209909-598 кг, вартістю 4195,29 грн.; 74201989 –1175,00 кг., вартістю 8397,73 грн.; 74227075-585,00 кг, вартістю 4102,38 грн.; 74001835-463,00 кг, вартістю 3309,06 грн., 73739823-424 кг, вартістю 3030,33 грн., а всього на суму 23034,79 грн.

Вважаючи, що відповідач, зазначений у транспортній накладній вантажовідправником, неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо поставки бензину за кількістю, позивачем на підставі ст. 526 ЦК України заявлено позов про стягнення з ВаТ „Лукойл-Одеський НПЗ” вартості нестачі бензину.

Господарський суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог у справі, враховуючи слідуюче:

- відповідно до положень ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України, ст. 22 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується транспортною накладною. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь одержувача.

Отримавши нафтопродукти, придбані за договором №9 від 2 січня 2008 року та актом приймання-передачі К 94 від 19 травня 2008 року від ТОВ „Татнафта-Укрнафтопродукт” на станції призначення у технічно справних цистернах, ТОВ „Татнафта-Крим” ніяких претензій до перевізника не заявив, що свідчить про належне виконання договору перевезення, підтвердженого транспортною накладною №41879366.

Відповідно до положень ч.1 ст.668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положення зазначеної норми закону кореспондоване в п.п. 2.7; 6.5. договору №07/386/07/1864 від 23 липня 2007 року, згідно положень якого ВАТ „Лукойл –Одеський НПЗ” після передачі нафтопродуктів у власність покупця за актом приймання-передачі, не несе відповідальності за кількість і якість товару при його транспортуванні від виробничої території товариства або третіх осіб до місця призначення вказаною у товаротранспортних документах.

Підприємством з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна”, якому відповідач 19 травня 2008 року за актом приймання-передачі №19/05 передав у власність 5 цистерн з бензином А-95, зазначених у транспортній накладній №41879366, ніяких претензій до постачальника щодо кількості отриманого товару не заявляло, як і позивач у справі після отримання цієї ж партії нафтопродуктів від ТОВ „Татнафта-Укрнафтопродукт” за актом приймання-передачі №К94 від 19 травня 2008 року.

Згідно положень ст. ст. с509-512 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений тільки на підставі закону або договору.

За правилами ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї, у зв'язку з чим господарським судом відхиляються як безпідставні твердження позивача про обов'язок відповідача провести відшкодування встановленої позивачем нестачі бензину на підставі відповідних положень договору позивача №9 від 2 січня 2008 року укладеного ним з ТОВ „Тат нафта-Укрнафтопродукт”, оскільки ВАТ „Лукойл –Одеський НПЗ” не є стороною у зобов'язанні зазначеної угоди.

Позивачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не доведено неналежного виконання зобов'язань, покладених на відповідача законом та/або договором, у зв'язку з чим обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог у справі не вбачається.

Судові витати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49; 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог у справі №33/77-08-4464

Суддя                              Мазур Д.Т.

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення18.11.2008
Оприлюднено07.01.2009
Номер документу2640300
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —33/77-08-4464

Постанова від 09.07.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Ходаківська І.П.

Ухвала від 29.05.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Ходаківська І.П.

Постанова від 24.02.2009

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Картере В.І.

Рішення від 18.11.2008

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мазур Д.Т.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні