Рішення

від 09.10.2012 по справі 5011-7/12083-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12083-2012 09.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протранс»

про стягнення 86 535,50 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Букова Ю.В. -довіреність б/н від 20.04.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протранс» про стягнення 86 535,50 грн. боргу за Договором фінансового лізингу № 921-LD від 12.11.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів згідно умов Договору фінансового лізингу № 921-LD від 12.11.2008, заборгувавши позивачеві 86 535,50 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 70 951,81 грн. - основного боргу (заборгованості за лізинговими платежами), 5 703,09 грн. -3 % річних, 9 880,60 грн. -інфляційних втрат, 1 730,71 грн. -судового збору.

Ухвалою від 05.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.09.2012.

25.09.2012 через канцелярію суду від представника позивача надійшли документи по справі.

26.09.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 09.10.2012.

В судове засідання 09.10.2012 представник відповідача повторно не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.09.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(далі по тексту -Лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Протранс»(далі за текстом -Лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 921-LD (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати Предмет Лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Додатку № 1 до цього Договору) та передати Предмет Лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем. Ціна Предмета Лізингу становить Еквівалент 108 846 (сто вісім тисяч вісімсот сорок шість доларів США 00 центів) доларів США у т.ч ПДВ (надалі -«Ціна Предмета Лізингу»), що визначена із розрахунку, що Крос-курс EURO/USDдорівнює 1,2747, що на день укладання цього договору становить 628 670 (шістсот двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят гривень 62 копійки) гривень. В разі зміни Крос-курсу на День здійснення Першого, Другого і Третього лізингового платежів Ціна Предмета Лізингу, визначена в цьому Договорі, так само як і Графік Лізингових Платежів (Додаток № 2 до Договору), мають бути відповідно змінені в день підписання Акту приймання-передачі

Відповідно до Додатку № 1 до Договору предметом лізингу є: Автомобільна платформа МВ 311 Т37\35Р.3665 з надбудовою AUTEL 187HO HE+HE, кількість -1, загальна вартість 108 846, доларів США.

За умовами Договору лізингоодержувач був зобов'язаний сплачувати за користування предметом лізингу Лізингові платежі згідно графіку платежів прередбачених Додатком № 2 до Договору.

26.12.2008 на виконання умов Договору лізингодавцем було передано, а лізингоодержувачем прийнято предмет лізингу, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передачі (копія Акту приймання-передачі міститься в матеріалах справи).

Листом № 160/7 від 25.01.2010 позивач повідомив відповідача про відмову від Договору фінансового лізингу № 921-LD від 12.11.2008 та про повернення предмету лізингу у зв'язку з систематичною несплатою лізингових платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідач перед позивачем має заборгованість по лізинговим платежам в розмірі 70 951,81 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач в обумовлений Договором та Додатком № 1 строк належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 70 951,81 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України «Про фінансовий лізинг»та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 ГК України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що до складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. (п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав в тимчасове користування предмет лізингу, однак відповідач у строк, встановлений Додатком № 1, зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позов щодо стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 70 951,81 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за лізинговими платежами позивачем було нарахована 3% річних в розмірі 5 703,09 грн., інфляційні втрати в розмірі 9880,60 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення за несвоєчасну сплату лізингових платежів з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 5 703,09 грн., інфляційних втрат в розмірі 9 880,60 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Протранс»(01030, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, код ЄДРПОУ 35141372, р/р 26006010001634 в ПАТ «УніКредитБанк», МФО 300744) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, код ЄДРПОУ 33942232 р/р 26502010003043 в ПАТ «УніКредитБанк», МФО 300744) 70 951 (сімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 81 коп. - заборгованості за лізинговими платежами, 9 880 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 60 коп. -інфляційних втрат, 5 703 (п'ять тисяч сімсот три) грн. 09 коп. -3 % річних, 1 730 (одну тисячу сімсот тридцять) грн. 71 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 10.10.2012 р.