Рішення

від 02.10.2012 по справі 5011-42/11317-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-42/11317-2012 02.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства банк "Контракт" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклоград" м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 66508 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Мельник І.В.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

у серпні 2010 року Публічне акціонерне товариство банк "Контракт" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним як правонаступником Відкритого акціонерного товариства торговельно-фінансового банку "Контракт" і відповідачем договору фінансового лізингу № 110/07 від 30 жовтня 2007 р. останній частково оплатив належні за користування обладнанням протягом листопада 2007-лютий 2010 років лізингові платежі, заборгувавши 66508 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2007 р. між позивачем як правонаступником Відкритого акціонерного товариства торговельно-фінансового банку "Контракт" та відповідачем укладений договір фінансового лізингу № 110/07, згідно з яким позивач (лізингодавець) зобов'язався на підставі договору купівлі-продажу придбати у власність у продавця і передати відповідачу (лізингоодержувачеві) в користування обладнання згідно переліку вказаного у п. 1.1 договору вартістю 204123,76 грн., а відповідач -прийняти та оплачувати за користування указаним майном відповідно до графіку лізингових платежів. По закінченню строку дії цього договору за умови повного виконання сторонами своїх зобов'язань передбачено перехід права власності предмету лізингу до лізингоодержувача.

Додатковими угодами №№ 1 від 30 жовтня 2007 р., 2 від 25 листопада 2008 р. сторони вносили зміни у договір в частині графіку сплати лізингових платежів.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах копіями вищезгаданого договору, додатковими угодами до нього.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору лізингу, врегульовані параграфом 6 гл. 58 ЦК України.

Поясненнями позивача, заявкою № 1 від 5 жовтня 2007 р. на придбання майна у фінансовий лізинг, актом прийому-передачі предмету лізингу від квітня 2012 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу обмовленого договором майна у лізинг, користування відповідачем цим майном протягом листопада2007-квітня 2012 років та повернення ним одержаного майна відповідачу.

Як пояснив позивач повернення майна було зумовлене порушенням відповідачем умов спірного договору щодо сплати лізингових платежів. Крім того, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, вилучене у відповідача майно було реалізоване іншому набувачу.

Згідно вимог ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, до відносин пов'язаних з використанням предмету лізингу до переходу права власності до лізингоотримувача застосовуються правила про найм (оренду), а до відносин пов'язаних сплатою вартості і з переходом права власності на предмет лізингу - загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до умов п. 2.1 спірного договору сторони у справі погодили структуру лізингових платежів, які включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та винагороду лізингодавцю.

Заявлені вимоги стосуються стягнення 46570,63 грн. суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та 19937,37 грн. винагороди лізингодавцю.

За змістом вимог ст.ст. 655, 692, 806 ЦК України обов'язок оплатити товар виникає у лізингоодержувача (покупця) у зв'язку з виконанням лізингодавцем (продавцем) обов'язку передати йому цей товар.

Враховуючи, що переданий за спірним договором товар згодом був повернутий позивачу і у власність відповідача не перейшов, підстави для відшкодування на користь лізингодавця вартості предмета лізингу відсутні.

За таких обставин у позові про стягнення 46570,63 грн. боргу відповідно до вимог ст.ст. 16, 622 ЦК України слід відмовити.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, який в частині визначення розміру винагороди лізингодавцю проведений відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору, стверджується факт заборгованості відповідача по сплаті винагороди за період листопада 2007-лютого 2010 років у розмірі 19937,37 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 19937,37 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства банк "Контракт" м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклоград" (02140, м. Київ, пр-т Бажана, 28-В, кв. 184, код 34290127) на користь Публічного акціонерного товариства банк "Контракт" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код 19361746) 19937,37 грн. боргу, 482,49 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар