Рішення

від 08.10.2012 по справі 8/102-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 8/102-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», ідентифікаційний код: 33942232, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Снеків», ідентифікаційний код: 33428355, місцезнаходження: 08755, Київська обл., Обухівський р-н, с. Красна Слобідка, вул. ім. Кабанця, 1-А,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Букова Ю.В., яка діє на підставі довіреності від 20.04.2012 року б/н;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Снеків»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD у вигляді боргу у сумі 76 470,15 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят гривень 15 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач належним чином не виконує своїх зобов'язань зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD, в зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у сумі 76 470,15 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят гривень 15 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2012 року порушено провадження у справі №8/102-12 та призначено останню до розгляду на 08.10.2012 року.

08.10.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 21.08.2012 року у повному обсязі, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 21.08.2012 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 08.10.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(далі за текстом: Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика Снеків»(далі за текстом: Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD, однією з назв якого зазначено відповідно до матеріалів справи назву: Загальні умови фінансового лізингу №836-LD від 15.09.2008 (далі за текстом: Договір або Загальні умови).

Відповідно до п. 1.1. загальних умов фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD, Лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від продавця предмет лізингу (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов) та передати його у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених Договором лізингу та Загальними умовами.

Згідно з п. 1.4. Загальних умов, строк лізингу починається з дати передачі та закінчується датою викупу або повернення предмета лізингу Лізингодавцеві за умови повного розрахунку по платежах, якщо інше не передбачено умовами Договору.

Пунктом 3.1. Загальних умов передбачено, що передача Лізингоодержувачу предмета лізингу та документів до нього оформлюється підписанням сторонами акту приймання-передачі, який підтверджує комплектність предмета лізингу, а також відсутність в ньому дефектів, які можна виявити при зовнішньому огляді.

Згідно з п. 6.1. Загальних умов, складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у Додатку №2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10, п. 1 ч. 2. ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець зобов'язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору. Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

30.09.2008 року на виконання вимог п. 3.1. Загальних умов, Позивачем та Відповідачем підписано акт прийому-передачі від 30.09.2008 року б/н, згідно якого Лізингодавець надав, а Лізингоодержувач прийняв транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 4.0 D, реєстраційний номер: АА 2020 НМ, номер кузова: JTMHU09J385002617, з аксесуарами та документами до нього.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що загальна сума лізингових платежів складає 103 835,66 доларів США, що підтверджується погодженим Позивачем та Відповідачем графіком платежів (Додаток №2 до договору фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD), який з врахуванням розділу Загальних умов з назвою -«Визначення»та п.п. 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. Загальних умов передбачає здійснення лізингових платежів Відповідачем виключно у гривнях за курсом Національного банку України на день зобов'язання Відповідача здійснення платежу, що передбачений зазначеним графіком платежів .

Судом встановлено, що Відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 6.1. Загальних умов, не було дотримано порядку сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD та не сплачено лізингові платежі за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, у зв'язку з чим сума боргу станом на 07.08.2012 року склала 76 470,15 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят гривень 15 коп.). Розрахунок боргу знаходиться в матеріалах справи.

Перевіркою достовірності визначення суми боргу встановлено, що останній Позивачем визначений у сумі 76 470,15 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят гривень 15 коп.) вірно та обґрунтовано у відповідності до графіку платежів (Додаток №2 до договору фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD), який з врахуванням розділу Загальних умов з назвою -«Визначення»та п.п. 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. Загальних умов передбачає здійснення лізингових платежів Відповідачем виключно у гривнях за курсом Національного банку України на день зобов'язання Відповідача здійснення платежу, що передбачений зазначеним графіком платежів . Сума боргу Відповідачем в добровільному порядку перед Позивачем повністю або частково не погашена.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна станом на 07.08.2012 року заборгованість за договором фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD у сумі 76 470,15 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят гривень 15 коп.).

З огляду на те, що Відповідачем не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлялась претензія у вигляді листа з вимогою згідно ст. 612 Цивільного кодексу України погасити заборгованість за Договором шляхом перерахування Відповідачем Позивачу коштів у сумі, на яку Відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором.

На дану претензію Позивача Відповідач не відреагував та кошти Позивачу не перерахував.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD у сумі 76 470,15 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят гривень 15 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Станом на поточну дату, Відповідачем не надано жодних доказів, які підтверджують сплату ним повністю або частково заборгованості перед Позивачем за Договором.

Надані Позивачем докази протягом судового розгляду справи не спростовані та не заперечувались Відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що спір у даній справі виник в результаті неправильних дій Відповідача, суд, на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Снеків»про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Снеків», ідентифікаційний код: 33428355, місцезнаходження: 08755, Київська обл., Обухівський р-н, с. Красна Слобідка, вул. ім. Кабанця, 1-А, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», ідентифікаційний код: 33942232, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, заборгованість за договором фінансового лізингу від 15.09.2008 року за №836-LD у сумі 76 470,15 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят гривень 15 коп.) та судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 08 жовтня 2012 року.