Рішення

від 02.10.2012 по справі 5015/3330/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.12 Справа№ 5015/3330/12

За позовом : Жовківського управління водного господарства, м.Жовква

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Трислав", м.Жовква

про: стягнення 8013грн. 82коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Половко М.Б.

Представники :

від позивача : Лук'янчук Т. Ю.

від відповідача : не з'явився

Представнику позивача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору : Позов заявлено Жовківським управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трислав" про стягнення 5976грн. 00коп. основного боргу, 1619грн. 50коп. пені та 418грн. 32коп. штрафу.

Ухвалою суду від 10.08.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.09.2012р. В зв'язку з неявкою в судове засідання 13.09.2012р. представника відповідача, ухвалою суду відкладено розгляд справи на 02.10.2012р.

В судовому засіданні 02.10.2012р. представник позивача заявив суду про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5976грн. 00коп., 1087грн. 60коп. пені та 418грн. 32коп. штрафу.

Відповідач в судове засідання 02.10.2012р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

Направлені судом на адресу відповідача ухвали про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи повернуті поштовим відділенням з поміткою „за зазначеною адресою не числиться".

Вказані поштові конверти надсилалися відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 80300, Львівська обл., м.Жовква, вул.Дорошенка,5.

На вимогу ухвали суду від 10.08.2012р. позивачем подано суду витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого відповідно до статті 20 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" станом на 11.09.2012р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю „Трислав" є: 80300, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Жовква, вул.Дорошенка, 5.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Станом на 02.10.2012р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трислав" (покупець) та Жовківським управлінням водного господарства (постачальник) укладено договір №49, відповідно до п.1. якого постачальник (позивач) здає, а відповідач (покупець) приймає металобрухт різних класів по цінах згідно накладних, які є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п.2 договору, остаточний розрахунок між сторонами проводиться у термін до 2-х банківських днів з моменту постаки останньої партії брухту.

Позивачем на виконання умов договору по довіреності № 114 від 01.11.2011р. поставлено відповідачу 3252кг. металобрухту на загальну суму 5976грн. 00коп. що підтверджується актом приймання-здавання форми №19 від 01.11.2011р.

Однак, відповідач своїх зобов"язань за договором в частині оплати отриманого брухту не здійснив, заборгованість в розмірі 5976грн. 00коп. не погасив. Направлена відповідачем претезнія-вимога № 1 від 23.03.2012р. про сплату заборгованості в розмірі 5976грн. 00коп. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею ст.216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов"язань за договором позивач, відповідно до заявленого в судовому засіданні 02.09.2012р. уточнення, просить суд стягнути з відповідача відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, пеню в розмірі 1087грн. 60коп. за період з 03.11.2011р. по 03.05.2012р. та 7 % штрафу від неоплаченої суми в розмірі 418грн. 32коп. Як вбачається із долученої до матеріалів справи позивачем довідки АБ №483793 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач -Жовківське управління водного господарства є державною організацією.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення 1087грн. 60коп. пені та штрафу в розмірі 418грн. 32коп. є обгрнутованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з врахуванням заявлених в судовому засіданні уточнень позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610-612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 216, 230, 231 ГК України, ст.ст.33, 34, 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити з врахуванням заявлених уточнень.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трислав", вул.Дорошенка, 5, м.Жовква, Львівська обл. (ідентифікаційний код 22392779) на користь Жовківського управління водного господарства, вул.С.Петлюри, 56, м.Жовква, Львівська обл. (ідентифікаційний код 01034082) 5976грн. 00коп. основного боргу, 1087грн. 60коп. пені, 418грн. 32коп. штрафу та 1609грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 08.10.2012р.