Ухвала

від 09.10.2012 по справі 5019/1410/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1410/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Штейнберг»

до відповідача Приватного підприємства «Фраго»

про стягнення в сумі 209832 грн. 80 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: Бірова Н.М. (довіреність б/н від 30.03.2012 року);

від відповідача: Філіпова Н.П. (довіреність №141 від 01.10.2012 року).

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ПІК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Штейнберг»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Фраго», у якій просить суд стягнути з відповідача суму неповерненої попередньої оплати у розмірі 14630 євро., що еквівалентно 146738,90 грн. відповідно до курсу валют, встановленого НБУ та суму штрафу у розмірі 63093,90 грн. за прострочення поставки товару згідно Контракту №01-10 від 01.06.2010 року. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні позовні вимоги не заперечив, проте, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства, просить суд відстрочити виконання рішення на шість місяців.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 pоку між "Steinberg Kft" (надалі - Покупець) та Приватним підприємством «Фраго»(надалі - Продавець) був укладений Контракт № 01-10 (надалі - Контракт), згідно з умовами якого Продавець зобов'язався продати, а Покупець купити бруківку базальтову по цінах, вкачаних у п. 2.1. Контракту.

Відповідно до п.5.2. Контракту сторони погодили, що товар поставляється протягом 45 днів після отримання від Покупця заявки.

09.05.201 1 року Покупець відправив Продавцю заявку на поставку 462 тонн бруківки, а Продавець 10.05.2011 року направив Покупцю рахунок-фактуру №4 на оплату поставки 220 тонн базальтової бруківки розміром 18x18x18 см. на загальну суму 15400,00 євро..

Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок від 11.05.2011 року та 13.05.2011 року (а.с.15-20) позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 15400,00 євро..

Відповідно до умов Контракту та умов замовлення відповідач зобов'язався відправляти

позивачу щотижня 100 кв. метрів бруківки, натомість здійснив лише 1 поставку

27.05.2011 pоку, яку покупець отримав 30.05.201 1 року, що стверджується наявними в матеріалах справи накладною CMR № 049343 з печатками та відмітками митниці, відправника вантажу, перевізника та одержувача (з перекладом на українську мову); рахунком-фактурою №12-S від 27.05.2011 року з відмітками митниці про перегин кордону; транзитною декларацією MRN № 11HU72400011В41840; Рішення фінансово-митної дирекції № 7210241 А010819 від 30.05.2011 pоку; Підтвердженням про сплату митних платежів №VAMNIR210054025 від 30.05.2011 року.

Оскільки графік поставок був порушений відповідачем, внаслідок чого позивач поніс матеріальні збитки у вигляді штрафних санкцій, які були застосовані до нього його контрагентом, позивач 01.06.2011 року надіслав відповідачу електронною поштою лист, в якому повідомляв, що його клієнт відмовився від бруківки через затримку поставок, а тому отримання вказаної у Контракті бруківки вже не становить інтересу для позивача і просив повернути сплачену попередню оплату.

25.05.2012 року позивач направив відповідачу письмову вимогу про повернення сплаченої попередньої оплати та відшкодування збитків, в якій просив відповідача терміново повернути суму сплаченої попередньої оплати та сплатити збитки у вигляді штрафу, передбаченого п.7.2 Контракту. Відповідно до відомостей з реєстру вручених поштових відправлень вимогу відповідач отримав 02.06.2012 року, однак суму попередньої оплати не повернув.

Станом на 28.08.2012 року сума неповерненої відповідачем попередньої оплати складає 14630 євро, що еквівалентно 146738,90 грн. відповідно до курсу валют, встановленого НБУ.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання с його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст.220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, прана або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. При цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст.612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодуванню збитків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передати оплачений товар або повернення суми попередньої оплати. При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2. Контракту сторони погодили, що у випадку невчасної поставки товару Продавець сплачує на розрахунковий рахунок Покупця штраф у розмірі 0,1 % від вартості отриманих коштів за товар за кожний день прострочення поставки.

Відповідно до Контракту поставка повинна була бути здійснена не пізніше ніж 26.06.2011 року.

Позивачем за період з 26.06.2011 року по 28.08.2012 року на суму в розмірі 146738,90 грн. нараховано штраф в розмірі 63093,90 грн..

Суд вважає, що позивачем невірно було визначено період нарахування штрафу, оскільки відповідно до письмової вимоги, отриманої відповідачем 02.06.2012 року, позивач відмовився від поставки товару та просив повернути суму сплаченої попередньої оплати; тому період нарахування штрафу становитиме з 26.06.2011 року по 02.06.2012 року. Згідно зі здійсненим судом розрахунком сума штрафу становить 50034,96 грн..

Пункт 8.2. Контракту містить третейське застереження, яким передбачено, що у випадку не вирішення спору між сторонами, він передасться на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті.

Проте, відповідно до п.12 ст.6 Закону України «Про третейські суди», третейські суди в порядку, передбаченому ним Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, коли хоча б одна з сторін спору с нерезидентом України. Оскільки позивач по справі є нерезидентом, то незважаючи на третейське застереження в Контракті, справа не підвідомча третейському суду.

Згідно п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України», підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на шість місяців та відстрочення виконання рішення. Наявність заборгованості перед іншими суб'єктами господарювання не є обставинами, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення.

З огляду на вищевказане суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 14630 євро., що еквівалентно 146738,90 грн. відповідно до курсу валют, встановленого НБУ та суму штрафу у розмірі 50034,96 грн. за прострочення поставки товару згідно Контракту №01-10 від 01.06.2010 року є правомірними та такими, що ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволений позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з стягнути з Приватного підприємства «Фраго»(35041, Рівненська область, Костопільський район, с.Головин, вул.Тракторна, 12, код ЄДРПОУ 36543069) на користь "Steinberg Kft" (ТОВ «IIIтейнберг») (податковий номер 13313591-2-15, адреса: Угорщина, 4400, м.Ніредьхаза, вул.Кошшута, 45, ІV/13) суму неповерненої попередньої оплати у розмірі 14630 євро, що еквівалентно 146738,90 грн. (сто сорок шість тисяч сімсот тридцять вісім гривень 90 коп.) відповідно до курсу валют, встановленого НБУ та суму штрафу у розмірі 50034,96 грн. (п'ятдесят тисяч тридцять чотири гривні дев'яносто шість коп.) та 3902 грн. 88 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення підписаний "11" жовтня 2012 року.