Рішення

від 09.10.2012 по справі 2947-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.2012Справа №5002-21/2947-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГР.»

до відповідача Дочірнього підприємства Автобаза № 4 Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд»

про стягнення 96 628,40 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

02 жовтня 2012 року

Від позивача Буланова І.О., довіреність № 24 від 03.07.2012, представник;

Від відповідача Матяш Р.В., довіреність № б/н від 0100612011

09 жовтня 2012 року

Від позивача Буланова І.О., довіреність № 24 від 03.07.2012, представник;

Від відповідача не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИГР.» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Дочірнього підприємства Автобаза № 4 Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 96 628,40 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує наступне. 23.11.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг № 5, відповідно якому позивач виконував обов'язки з перевезення будівельного вантажу. Відповідач, відповідно умовам договору, зобов'язався приймати виконані позивачем роботи та оплачувати їх відповідно актам здачі-приймання робіт. Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, роботи виконані позивачем сплачував на в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості.

19 вересня 2012 року поштою на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вих. № б/н від 11.09.2012, у якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити позивачу у задоволені позову (а. с. 47).

У засіданні суду 02 жовтня 2012 року представник позивача вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засіданні суду 02 жовтня 2012 року проти позову заперечував.

У засіданні суду, яке відбулося 02 жовтня 2012 року, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 09 жовтня 2012 року.

02 жовтня 2012 року, після судового засідання, позивачем до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим було здано клопотання про уточнення позовних вимог за вих. № б/н від 01.10.2012, у якому позивач вказує, що 10.09.2012 відповідачем на рахунок позивача було перераховано 20929,58 грн. - заборгованість за актом № ОУ-000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.07.2012 на суму 14512,03 грн. (у тому числі ПДВ 20 % - 2418,67 грн.), а також по акту № ОУ-000009 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.08.2012 на суму 6380,00 грн. З урахуванням викладеного, позивач зменшує суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 75698,82 грн.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу визначає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З урахуванням викладеного, судом приймається до розгляду уточнені (зменшені) позовні вимоги.

09 жовтня 2012 року відповідачем до канцелярії Господарського суду автономної Республіки Крим було здано заяву за вих. № б/н від 09.10.2012, у якій відповідач просить засідання суду провести без його представника. Також позивачем були дані пояснення щодо суті позовних вимог, у яких відповідач просить провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 42486,81 грн. припинити, в іншій частині позовних вимог відмовити.

У засідання суду 09 жовтня 2012 року представником позивача було надано клопотання за вих. № б/н від 09.10.2012 про зменшення суми позовних вимог, у якому позивач вказує, що у зв'язку з тим, що 08.10.2012 на рахунок позивача відповідачем було перераховано грошові кошти в розмірі 21594,78 грн. в рахунок погашення заборгованості за актом виконаних робіт № ОУ-000004 та № ОУ-000005, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 54141,59 грн.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу визначає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З урахуванням викладеного, судом приймається до розгляду уточнені (зменшені) позовні вимоги.

Представник відповідача у засідання суду 09 жовтня 2012 року не з'явився.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГР.» та Дочірнім підприємством Автобаза № 4 Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» був укладений договір № 5 на надання послуг на 2011 рік.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до умов укладеного договору Автопідприємство (відповідач) доручає, а Перевізник (позивач) на свій ризик відповідно статті 837 Цивільного кодексу України приймає на себе зобов'язання виконати роботи з перевезення будівельних вантажів на автомобілі КамАЗ 65115 державний номер АК 2634 АК на об'єктах, згідно договорів Автопідприємства з будівельними організаціями, за розцінками Автопідприємства з урахуванням пункту 9.3. даного договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що Автопідприємство оплачує вартість наданих послуг в строки та в сумі згідно умовам договору.

Документом, що підтверджує вартість робіт, є акт вартості виконаних робіт, складений на підставі первинних документів, завірених підписом виробника робіт (представника будівельної організації) та оброблених службами Автопідприємства (пункт 2.1. договору).

Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-000004, ОУ-000005, ОУ-000007, ОУ-000009 (які підписані уповноваженими представниками підприємства позивача та Автобази № 4 Дочірнього підприємства ВАТ «Південшляхбуд» та скріплені печатками підприємств) підтверджено виконання позивачем робіт передбачених договором: за рахунком № СФ-0000009 від 01.06.2012 на суму 9460,00 грн., за рахунком № СФ-000010 від 13.06.2012 на суму 12134,78 грн., за рахунком № СФ-0000013 від 20.07.2012 на суму 14512,03 грн., за рахунком № СФ-0000015 від 07.08.2012 на суму 6380,00 грн.

Пунктом 2.2. договору визначено, що оплата здійснюється за безготівковим розрахунком шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Перевізника.

Тобто, договором визначено порядок розрахунків, проте не встановлені строків проведення розрахунків.

Стаття 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією від 18.07.2012 за вих. № 21, яка одержана Дочірнім підприємством Автобаза № 4 Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» 18.07.2012 вх. № 053, позивач повідомив відповідача що існування заборгованості станом на 13.06.2012 в розмірі 21594,78 грн. за актами № ОУ-000004 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.06.2012 на суму 9460,00 грн., № ОУ-000005 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 13.06.2012 на суму 12134,78 грн.

Відповідно вимогам статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З моменту строку заявленої претензії про вимогу сплати суми 21594,78 грн. відповідач прострочив оплату протягом 40 днів на день подачі позову, а, отже, сума боргу з урахуванням 3 % річних складає 21594,78 + (21594,78 х 3 % : 365 х 40) = 21665,78 грн.

Відповідач платіжним дорученням № 764 від 08.10.2012 перерахував позивачу 21594,78 грн.

Крім того, відповідач 10.09.2012 перерахував позивачу 20929,58 грн. - заборгованість за актом № ОУ-000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.07.2012 на суму 14512,03 грн. (у тому числі ПДВ 20 % - 2418,67 грн.), а також по акту № ОУ-000009 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.08.2012 на суму 6380,00 грн.

Таким чином, загальна сума, що перерахована відповідачем відповідно актам, на які посилається позивач, склала (21594,78 + 20929,58) = 42524,36 грн.

Відповідно сумам зазначеним у спірних актах сума заборгованості складає 42486,81 = (9460 + 12134,78 + 14512,03 + 6380).

Різниця між сплаченою сумою та сумою, яка підлягає сплаті без врахуванням 3 % річних складає 37,55 грн. = (42524,36 - 42486,81). З урахуванням 3 % річних сума боргу, яка залишилась несплаченою відповідачем, склала 33,45 грн. саме у частині 3 % річних.

Позивачем зменшена сума позову та позивач просить стягнути 54141,59 грн.

З зазначеної суми боргу підлягає стягненню 33,45 грн. як 3 % річних.

Сума боргу у розмірі 54108,14 грн. не підтверджена позивачем документально та стягненню не підлягає.

Крім того, у процесі розгляду справи позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог.

При подачі позову позивачем за квитанцією № К111/D/56 від 13 серпня 2012 року було сплачено 1932,57 грн. судового збору за подання позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до пункту 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 850,33 судового збору, сплаченого при подачі позову щодо вимоги майнового характеру.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 09 жовтня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 12 жовтня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Автобаза № 4 Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» (вул. Кубанська, 20, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000, Україна; код КПО 03446191, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмежено відповідальністю «ТИГР.» (вул. Бархатовой, 92, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95029, Україна; код ЗКПО 35593653, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму боргу з урахуванням 3 % річних в розмірі 33,45 грн. а також 0,65 грн. судового збору.

Повернути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмежено відповідальністю «ТИГР.» (вул. Бархатовой, 92, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95029, Україна; код ЗКПО 35593653, інші реквізити та банківські рахунки не відомі, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) частину сплаченого судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 850,33 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог одо стягнення 54 108,14 грн. заборгованості - відмовити.

Суддя С.І. Чонгова