Рішення

від 01.10.2012 по справі 5011-51/10395-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/10395-2012 01.10.12

За позовом Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Приватного підприємства «ЮРТ-555»

про стягнення 12 290, 98 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Меркулова К.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 6263 (на умовах відстрочки платежу) від 02.08.2011 р. у розмірі 12 290, 98 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за отриманий товар відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та невиконанням ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог, не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду від 02.08.2012 р. та від 12.09.2012 р. направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 02094, м. Київ, проспект Гагаріна, буд. 13 та повернуті до Господарського суду міста Києва.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 01.10.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2011 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 6263 (на умовах відстрочки платежу), за умовами якого позивач зобов'язався продати у власність відповідачу за його заявками товари народного споживання належної якості (надалі - товар), а відповідач -протягом дії цього договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.

Відповідно до п. 1.2 договору конкретний асортимент (номенклатура), кількість і вартість товару вказуються в накладних на товар, які після оформлення є невід'ємною частиною договору. Асортимент, що вказаний в накладних, може бути змінений, при цьому загальна сума договору перед та після заміни товару одного асортименту на інший залишається незмінною.

Згідно з п. 2.2 договору датою купівлі-продажу вважається дата прийняття товару відповідачем. Доставка товару здійснюється зі складу позивача транспортним засобом позивача в межах асортименту і кількості, зазначених у видатковій накладній (специфікації).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що кількісне й якісне приймання товару здійснюється відповідачем в день приймання товару за участю представник позивача в порядку, передбаченому діючим законодавством, відповідно до товаро-супроводжуючих документів.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна на товар вказана у накладній (специфікації) у національній валюті України.

Згідно з п. 4.2 договору загальна сума договору складається з суми цін усіх товарів, що вказані в накладних.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату товару на поточний рахунок позивача в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 45 діб від дати приймання товару.

Відповідно до п. 4.5 договору при перерахуванні грошових коштів за одержаний товар, відповідач зобов'язався вказати в платіжному дорученні номер та дату накладної, згідно з якою він одержав конкретну сплачену партію товару. До повного остаточного розрахунку за кожну партію раніше одержаного товару (за кожною накладною), будь-яке наступне перерахування відповідачем грошових коштів в оплату за товар, зараховується позивачем як сплата за партію товару (за накладною), яку одержав відповідач раніше від інших партій товару, незалежно від того, який номер накладної (або інше формулювання про сплату) вказано в платіжному дорученні відповідача.

Згідно з п. 7.3 договору строк дії договору встановлений до 31 грудня 2012 року.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 6263 (на умовах відстрочки платежу) від 02.08.2011 р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13 150, 98 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЗУ022096 від 03.08.2011 р., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв № 639095 від 03.08.2011 р., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв № 639096 від 03.08.2011 р., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв № 639094 від 03.08.2011 р., видатковою накладною № ЗУ024525 від 27.08.2011 р., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв № 063037 від 27.08.2011 р., видатковою накладною № ЗУ025752 від 07.09.2011 р, товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв № 038096 від 07.09.2011 р., видатковою накладною № ЗУ027192 від 21.09.2011 р., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв № 040462 від 21.09.2011 р., копії яких містяться у матеріалах справи.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується перерахування відповідачем на користь позивача грошових коштів у розмірі 860, 00 грн. у якості оплати вартості товару.

24.05.2012 р. позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 14 від 24.05.2012 р. про сплату заборгованості за договором купівлі-продажу № 6263 (на умовах відстрочки платежу) від 02.08.2011 р.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість не сплатив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 6263 (на умовах відстрочки платежу) від 02.08.2011 р. в частині оплати отриманого від Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю товару, у зв'язку з чим у Приватного підприємства «ЮРТ-555» виникла заборгованість у розмірі 12 290, 98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами договору купівлі-продажу № 6263 (на умовах відстрочки платежу) від 02.08.2011 р. відповідач здійснює оплату товару на поточний рахунок позивача в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 45 діб від дати приймання товару.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором купівлі-продажу № 6263 (на умовах відстрочки платежу) від 02.08.2011 р., або наявності об'єктивних причин неможливості його виконання не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 12 290, 98 грн., а відповідач наведені позивачем обставини не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 12 290, 98 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЮРТ-555»(02094, м. Київ, проспект Гагаріна, буд. 13, ідентифікаційний код - 37767985), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, провулок Нестеровський, буд. 7/9, ідентифікаційний код - 14364757) 12 290 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 98 коп. основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.10.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.